1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ



15 серпня 2019 року

м. Київ



Справа № 913/8/19



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ткаченко Н.Г. - головуючого, Жукова С.В., Огородніка К.М.,



за участю секретаря судового засідання Громак В.О.



за участю представника АТ "НАК "Нафтогаз України" - адвоката Верхацького І.В.



розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.06.2019

та рішення Господарського суду Луганської області від 02.04.2019 в частині відмови у стягненні пені в сумі 115 813,77 грн.

у справі № 913/8/19

за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до Комунального підприємства "Первомайськтеплокомуненерго" Первомайської міської ради,

про стягнення 6 900 269,85 грн, -








ВСТАНОВИВ:



У січні 2019 року ПАТ "НАК "Нафтогаз України" звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з КП "Первомайськтеплокомуненерго" Первомайської міської ради заборгованості в сумі 1 058 686,91 грн. по оплаті вартості природного газу, поставленого позивачем відповідачу за договором купівлі-продажу природного газу від 03.12.2013 № 1186/14-ТЕ-20, а також пені в сумі 680 827,04 грн., 3 % річних в сумі 421 433,53 грн та інфляційних втрат в сумі 4 739 322,37 грн. за прострочення платежів.



Рішенням господарського суду Луганської області від 02.04.2019 у справі № 913/3/19 (суддя Корнієнко В.В.) позов задоволено частково. Стягнуто з КП "Первомайськтеплокомуненерго" Первомайської міської ради на користь АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" борг в сумі 1 058 686,85 грн., інфляційні втрати в сумі 4 739 322,37 грн., три проценти річних в сумі 421 433,53 грн., витрати на судовий збір в сумі 93257,15 грн.; в решті позову відмовлено.



Постановою Східного апеляційного господарського суду від 10.06.2019 (колегія суддів: Россолов В.В. - головуючий, Гетьман Р.А., Терещенко О.І.) рішення Господарського суду Луганської області від 02.04. 2019 у справі №913/8/19 скасовано в частині відмови у стягненні 565 013,27 грн. пені. Прийнято в цій частині нове рішення, яким позов задоволено. Стягнуто з КП "Первомайськтеплокомуненерго" Первомайської міської ради на користь АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 565 013,27 грн. пені. В іншій частині рішення Господарського суду Луганської області від 02.04.2019 у справі №913/8/19 залишено без змін.



Не погоджуючись з ухваленими у справі судовими рішеннями в частині відмови у стягненні пені у сумі 115 813,77 грн. АТ "НАК "Нафтогаз України" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить:

- скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.06.2019 та рішення Господарського суду Луганської області від 02.04.2019 у справі №913/8/19 в частині відмови у стягненні пені в сумі 115 813,77 грн.;

- прийняти нове рішення в цій частині, яким позовні вимоги АТ "НАК "Нафтогаз України" задовольнити, а саме: стягнути з КП "Первомайськтеплокомуненерго" Первомайської міської ради на користь АТ "НАК "Нафтогаз України" пеню у сумі 115 813,77 грн.



Підставами для скасування оскаржуваних судових рішень заявник касаційної скарги зазначає порушення та неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Заперечуючи висновки місцевого та апеляційного судів про відсутність підстав для стягнення з відповідача пені, нарахованої після 07.02.2015 (у сумі 115 813,77 грн.), позивач у касаційній скарзі посилався на те, що оскаржувані судові рішення прийняті з порушенням п. 27 ст. 1 Закону України "Про ринок природного газу", ст. 1 Закону України "Про електроенергетику", ст. 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 236 ГПК України.



За твердженням скаржника, суди неправомірно застосували положення ч. 2 ст. 2 Закону України "Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств-виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси", оскільки АТ "НАК "Нафтогаз України" не є енергопостачальною компанією, а тому цей Закон не поширює свою дію на спірні правовідносини.



Крім того, позивач зазначає про те, що суди першої та апеляційної інстанцій в даному випадку не врахували правової позиції, яка викладена Верховним Судом у постанові від 16.10.2018 у справі № 913/65/18.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями Касаційного господарського суду від 18.07.2019 для розгляду справи № 913/8/19 за касаційною скаргою АТ "НАК "Нафтогаз України" визначено колегію суддів у складі: Ткаченко Н.Г. - головуючого (доповідача), Жукова С.В., Огородніка К.М.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.07.2019 у справі № 913/8/19 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою АТ "НАК "Нафтогаз України" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.06.2019 на рішення Господарського суду Луганської області від 02.04.2019 в частині відмови у стягненні пені у справі № 913/8/19; призначено розгляд справи за касаційною скаргою АТ "НАК "Нафтогаз України" на 15.08.2019 на 14:30.

Відзив на касаційну скаргу до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не надходив.



Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 03.12.2013 між ПАТ "НАК "Нафтогаз України" та КП "Первомайськтеплокомуненерго" Первомайської міської ради укладений договір купівлі-продажу природного газу № 1186/14-ТЕ-20 (далі - Договір), за приписами п.1.1. якого продавець зобов`язався передати у власність покупцю у 2014 році природний газ, ввезений на митну територію України Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" за кодом згідно з УКТ ЗЕД 2711210000, а покупець зобов`язався прийняти та оплатити природний газ на умовах цього договору.



Газ, що продається за цим Договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням (п. 1.2 Договору).



Згідно з п.п. 3.3, 3.4 укладеного сторонами Договору, приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов`язується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газотранспортного підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов`язується повернути покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаний уповноваженими представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.



Оплата за фактично переданий газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця наступного за місяцем поставки газу (п.6.1. Договору).



Згідно п. 7.2 Договору у разі невиконання покупцем умов п. 6.1 Договору, він зобов`язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.



Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін, і діє в частині реалізації газу до 31.12.2014, а в частині проведення розрахунків до їх повного здійснення.



Як з`ясовано місцевим та апеляційним судами, на виконання умов Договору позивач у періоди: січень - квітень 2014 року, листопад - грудень 2014 року поставив відповідачу природний газ на суму на суму 8 146 999,76 грн., що підтверджується актами приймання передачі від 31.01.2014 на суму 2 830 435,42 грн., від 28.02.2014 на суму 2 028 893, 43 грн., від 31.03.2014 на суму 1 573 726, 47 грн., від 30.04.2014 на суму 493 509, 49 грн.; від 30.11.2014 на суму 590 804, 01 грн., від 31.12.2014 на суму 629 630, 94 грн.



Судами було досліджено, що вказані акти приймання-передачі підписані повноважними представниками сторін без зауважень стосовно якості та обсягу поставленого природного газу, містять посилання на договір купівлі-продажу природного газу № 1186/14-ТЕ-20 та підтверджують поставку газу на загальну суму 8 146 999,76 грн.



При цьому, попередніми судовими інстанціями встановлено, що з наявних у справі доказів вбачається, що КП "Первомайськтеплокомуненерго" Первомайської міської ради здійснило оплату вартості поставленого природного газу частково, внаслідок чого рахується заборгованість в сумі 1 058 686,91 грн.



У зв`язку з неналежним виконанням КП "Первомайськтеплокомуненерго" Первомайської міської ради умов Договору, ПАТ "НАК "Нафтогаз України" звернулося до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 1 058 686,91 грн. по оплаті вартості природного газу, поставленого позивачем відповідачу за Договором, а також пені в сумі 680 827,04 грн., 3 % річних в сумі 421 433,53 грн. та інфляційних втрат в сумі 4 739 322,37 грн. за прострочення платежів.



Ухвалюючи рішення про стягнення з КП "Первомайськтеплокомуненерго" Первомайської міської ради на користь АТ "НАК "Нафтогаз України" основного боргу, інфляційних втрат, трьох процентів річних, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості та доведеності позивачем позовних вимог у зазначеній частині.





При цьому, відмовляючи у стягненні пені в сумі 680 827,04 грн., місцевий господарський суд виходив з існування заборони стягнення пені у період дії мораторію на нарахування та стягнення пені, інших штрафних санкцій, встановленого приписами ч.2 ст.2 Закону України "Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств-виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси" та можливістю застосування зворотної дії Закону до правовідносин, які виникли до набрання ним чинності (на відповідальність у вигляді стягнення пені, нарахованої до 07.02.2015)



Водночас, за висновком апеляційного господарського суду, зазначений Закон не має зворотної дії в часі, відтак, виключно в період з 07.02.2015 по 31.12.2020, на підставі ч. 2 ст. 2 Закону України "Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств-виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси" діє мораторій в даному випадку на нарахування та стягнення позивачем з відповідача пені за порушення строків оплати природного газу, поставленого за договором купівлі-продажу природного газу від 03.12.2013 № 1186/14-ТЕ-20.



Дійшовши зазначеного висновку, суд апеляційної інстанції частково скасував рішення місцевого суду та прийняв в цій частині нове рішення про стягнення з КП "Первомайськтеплокомуненерго" Первомайської міської ради на користь АТ "НАК "Нафтогаз України" 565 013,27 грн. пені, нарахованої до 07.02.2015.



Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, ПАТ "НАК "Нафтогаз України" оспорює правомірність висновків судів попередніх інстанцій саме щодо відмови у задоволенні в стягнені пені, нарахованої за період з 07.02.2015 по 14.06.2015 у сумі 115 813,77 грн.



З урахуванням приписів ст. 300 ГПК України, суд касаційної інстанції переглядає дану справу саме в межах доводів та вимог касаційної скарги.



Так, відповідно до п. 1 ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

В силу ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.


................
Перейти до повного тексту