Постанова
Іменем України
14 серпня 2019 р.
м. Київ
справа № 753/11369/17
провадження № 51-2694км19
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого - Іваненка І. В.,
суддів: Анісімова Г. М., Булейко О. Л.,
секретаря судового засідання Мойсюка Є. М.,
за участю:
прокурора Пантєлєєвої А. С.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на ухвалу Київського апеляційного суду від 27 лютого 2019 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017100020004948, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Дарницького районного суду м. Києва від 18 жовтня 2018 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного цим вироком, більш суворим за вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 01 листопада 2017 року, ОСОБА_1 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватим та засуджено за те, що він 08 травня 2017 року о 13:10 год., маючи умисел на заволодіння чужим майном, із торгівельної зали гіпермаркету № 3 ТОВ "Епіцентр" по пр. П. Григоренка, 40 в м. Києві намагався таємно викрасти майно на суму 662, 34 грн, однак свій злочин не довів до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки був помічений та зупинений працівником охорони.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 27 лютого 2019 року вирок місцевого суду в частині призначеного покарання на підставі ч. 4 ст. 70 КК України змінено. Вирішено вважати ОСОБА_1 засудженим за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки, з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України. Ухвалено вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 01 листопада 2017 року виконувати самостійно. У решті вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, не оспорюючи доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину та правильності кваліфікації його дій, ставить питання про скасування ухвали апеляційного суду, у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, а саме положень ст. 75 КК України, та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції.
Свою позицію прокурор обґрунтовує тим, що суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, при звільненні засудженого від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України належним чином не врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та безпідставно визнав обставину, що пом`якшує покарання, щире каяття, й дійшов до необґрунтовано висновку про можливість застосування до ОСОБА_1 ст. 75 КК України.
Також зазначає, що апеляційний судусупереч вимогам ст. 419 КПК України не надав оцінки доводам прокурора щодо безпідставного звільнення засудженого на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком й залишив вирок в цій частині без зміни. Вважає, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. ст. 370, 419 КПК України.
Учасникам судового провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про його відкладення не надходило.