Постанова
Іменем України
19 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 405/4096/16
провадження № 61-28570св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Курило В. П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Акціонерне товариство Комерційний банк "ПРИВАТБАНК",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційного банку "ПРИВАТБАНК" про захист прав споживачів та стягнення коштів,
за касаційною скаргою Акціонерного товариства Комерційного банку "ПРИВАТБАНК" на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 06 березня 2017 року у складі судді Іванової Л. А. та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 30 серпня 2017 року у складі колегії суддів: Дьомич Л. М., Карпенка О. Л., Мурашка С. І.,
ВСТАНОВИВ:
1.Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "ПРИВАТБАНК" (далі - АТ КБ "ПРИВАТБАНК", банк), з урахуванням уточнених вимог просив стягнути з банку на свою користь суму залишку коштів на його рахунку в розмірі 39 544, 60 грн, суму індексу інфляції в розмірі 6 517,97 грн, 3 % річних у розмірі 1 722,63 грн, збитки (упущена вигода) в розмірі 4 745,40 грн та 10 тис. грн на відшкодування моральної шкоди.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що між сторонами укладено договір про надання банківських послуг.
У червні 2015 року відповідач заблокував його рахунок, на якому знаходяться грошові кошти в сумі 39 544,60 грн, у зв`язку з перевіркою, яка мала б тривати 30 днів.
12 червня 2015 року, 06 липня 2015 року та 22 жовтня 2015 року він звертався до банку з вимогою про усунення обмеження зі зняття готівки з його рахунку, а 12 березня 2016 року про видачу залишку коштів, однак відповіді не отримав.
26 лютого 2016 року позивач направив заяву про закриття карткового рахунку, та перерахування коштів на інший рахунок, однак відповідач відмовив в обслуговуванні картки.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просив позов задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Ленінський районний суд м. Кіровограда рішенням від 06 березня 2017 року позов ОСОБА_1 задовольнив частково. Стягнув з АТ КБ "ПРИВАТБАНК" на користь ОСОБА_1 39 544,60 грн залишку грошових коштів, 551,20 грн судового збору. В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення суми індексу інфляції в розмірі 6 517,97 грн, 3 % річних у розмірі 1 722,63 грн, збитків (упущена вигода) у розмірі 4 745,40 грн та 10 тис. грн моральної шкоди відмовив.
Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що відповідач не надав належного та допустимого доказу щодо наявності законних підстав для блокування карткового рахунку позивача. Сторони не встановили строк виконання зобов`язань за договором, у зв`язку з чим, твердження позивача про прострочення АТ КБ "ПРИВАТБАНК", як боржником, свого зобов`язання за договором є необґрунтованими. ОСОБА_1 не довів вини банку в заподіянні йому моральних страждань будь-якого роду, не навів факти, які б підтверджували заподіяння йому моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру з боку відповідача, а тому підстави для задоволення позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди в розмірі 10 тис. грн відсутні.
Короткий зміст рішення апеляційного суду
Апеляційний суд Кіровоградської області ухвалою від 30 серпня 2017 року рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 06 березня 2017 року
залишив без змін.
Апеляційний суд мотивував ухвалу тим, що обмежуючи клієнту доступ до його грошових коштів та проведення інших операцій з рахунком, банк порушує гарантоване Конституцією та іншими Законами України право власника володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Вимоги позивача про стягнення індексу інфляції, 3 % річних, збитків (упущена вигода, користування банком чужими грошовими коштами) та відшкодування моральної шкоди не задоволені і в цій частині рішення суду першої інстанції позивачем не оскаржене.
Короткий зміст вимог касаційної скарги, її узагальнені аргументи
У касаційній скарзі, поданій у вересні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, АТ КБ "ПРИВАТБАНК" просить скасувати рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 06 березня 2017 року в частині задоволених позовних вимог та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 30 серпня 2017 року, і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 про стягнення з банку 39 544,60 грн, в інших частинах судові рішення залишити без змін.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди не дослідили та не надали правової оцінки доказам, неправильно застосували норми матеріального та процесуального права, не перевірили, чи, звернувшись до суду з позовом про стягнення грошових коштів з банку, позивач обрав належний спосіб захисту порушеного права відповідно до вимог статті 16 ЦК України.
Порушення норм матеріального та процесуального права судами, призвело до неправильного вирішення справи.
Діюче законодавство України дозволяє банкам зупинити дію рахунку та обмежувати право клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на рахунку у передбачених законом випадках та у випадках передбачених умовами укладеної між сторонами угоди.Дії банку у даному випадку повністю відповідають вимогам чинного законодавства та умовам договору, позов є безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню.
13 березня 2017 року позиву грошові кошти у розмірі 39 544,85 грн видані готівкою у відділенні банку, а тому стягнення грошових коштів за рішенням суду та одночасне їх зняття коштів з рахунку позивачем призведе до подвійного стягнення, що завдасть збитків банку, а тому суд повинен був відмовити у задоволенні цих вимог.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано її матеріали із Ленінського районного суду м. Кіровограда, зупинене виконання оскаржуваних судових рішень до закінчення касаційного провадження у справі.
Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
22 травня 2018 року справу передано до Верховного Суду.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 червня 2019 року справу призначено судді-доповідачеві Зайцеву А . Ю.
Фактичні обставини справи встановлені судами
ОСОБА_1 відкрив у АТ КБ "ПРИВАТБАНК" картковий рахунок № НОМЕР_1, отримав золоту картку для виплат № НОМЕР_1 та відповідно до анкети-заяви від 06 березня 2015 року приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ КБ "ПРИВАТБАНК".
Підписуючи анкету-заяву позивач погодився з тим, що дана заява разом з Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складає між ним та банком договір про надання банківських послуг
12 червня 2015 року банк припинив видачу коштів з рахунку, заблокувавши картковий рахунок позивача, з підстав проведення перевірки, яка проводиться службою безпеки банку.
На час блокування карткового рахунку, залишок коштів на рахунку № НОМЕР_1 становив 39 544,85 грн, що підтверджується випискою з рахунку клієнта ОСОБА_1 за період з 01 червня 2015 року по 21 листопада 2016 року, наданою АТ КБ "ПРИВАТБАНК".
ОСОБА_1 звертався до відповідача із заявами-вимогами про усунення перешкод у користуванні, розпорядженні грошовими коштами, що знаходяться на рахунку № НОМЕР_1, шляхом розблокування рахунку.
26 жовтня 2015 року ОСОБА_1 звернувся з листом до голови правління АТ КБ "ПРИВАТБАНК", в якому просив терміново надати відповідь на його звернення, відновити його порушені права на користування та розпорядження грошовими коштами в розмірі 39 544,60 грн, а також розблокувати рахунок № НОМЕР_1 .
Листом АТ КБ "ПРИВАТБАНК" від 04 листопада 2015 року № 20.1.0.0.0/7-20151031/727 ОСОБА_1 надана відповідь, в якій зазначено, що відповідно до Умов та правил надання банківських послуг ПРИВАТБАНК має право: - відмовити клієнту без пояснення причин у випуску або перевидачі карти в разі надання ним в заяві неправильної інформації, нестійкого фінансового стану або наявності інших даних, що свідчать про неможливість видачі (пере випуску) карти цій особі; - призупинити дію карти, а також відмовити в продовженні строку дії карти в разі здійснення операцій, що суперечать інтересам клієнта або банку, з використанням карти або нанесеної на неї інформації; - призупинити здійснення розрахунків за картою (заблокувати карту) і/або визнати карту недійсною в разі порушення держателем або довіреною особою вимог законодавства України, умов Договору, Умов і Правил надання банківських послуг і/або в разі виникнення овердрафту; - призупинити або зупинити дію картки, відмовити в продовженні, заміні або видачі нової картки чи доручити будь-якому учаснику міжнародних платіжних систем вилучити карту, якщо: - держатель (довірена особа) зумисно неправильно повідомив банку про себе та/або свої відносини з іншими банками або приховав відомості, раніше невідомі банку та не враховані під час розгляду заяви на відкриття карткового рахунку; - держатель понад один раз допустив прострочення погашення мінімального обов`язкового платежу; - держатель понад один раз звертався в банк і блокував картку та при цьому за карткою, до моменту її фактичного блокування в системі авторизації та поміщення до стоп-листа, здійснювалися операції від яких пізніше держатель відмовився.
24 листопада 2015 року ОСОБА_1 повторно звернувся з листом до голови правління банку з вимогою негайно розблокувати його картковий рахунок № НОМЕР_1, який є заблокований з червня 2015 року, на який 10 грудня 2015 року АТ КБ "ПРИВАТБАНК" надало відповідь № 20.1.0.0.0/7-20151130/251, з обґрунтуванням, яке є аналогічним викладеному у відповіді АТ КБ "ПРИВАТБАНК" від 04 листопада 2015 року № 20.1.0.0.0/7-20151031/727, окрім того, ОСОБА_1 відмовлено у видачі виписки по картковому рахунку № НОМЕР_1, держателем якої він є, з мотивів виключення ризику розкриття банківської таємниці.
26 лютого 2016 року ОСОБА_1 звернувся до голови правління банку із заявою про закриття рахунку, в якій просив закрити картковий рахунок № НОМЕР_1, відкритий в АТ КБ "ПРИВАТБАНК" на його ім`я, залишок грошових коштів, що знаходяться на рахунку, який закривається, перерахувати за наданими реквізитами: отримувач ОСОБА_1, р/р НОМЕР_2 в ПАТ "УкрСиббанк", МФО 351005, а також після перерахування коштів та закриття рахунку, просив видати довідку про закриття вказаного рахунку.
Листом від 14 березня 2016 року № 20.1.0.0.0/7-20160303/205 АТ КБ "ПРИВАТБАНК" ОСОБА_1 відмовлено в обслуговуванні його картки.
З 12 червня 2015 року і на час розгляду справи у суді першої інстанції рахунок ОСОБА_1 заблоковано, у зв`язку з чим він позбавлений можливості вільно користуватися та розпоряджатися власними грошовими коштами.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК Українипровадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, вирішення справи.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального
права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Судові рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення суми індексу інфляції в розмірі 6 517,97 грн, 3 % річних у розмірі 1 722,63 грн, збитків (упущена вигода) у розмірі 4 745,40 грн та 10 000 грн моральної шкоди не оскаржуються, тому не є предметом касаційного перегляду.
Верховний Суд, перевіривши правильність застосування судами норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.