Постанова
Іменем України
19 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 753/5149/17
провадження № 61-31781св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Зайцева А. Ю., Курило В. П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Хускварна Україна",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 14 липня 2017 року у складі судді Даниленка В. В., ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 31 серпня 2017 року у складі колегії суддів: Ратнікової В. М., Левенця Б. Б., Гаращенка Д. Р.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
Підпунктом 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У березні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хускварна Україна" (далі - ТОВ "Хускварна Україна") про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 з 18 листопада 2013 року працювала на посаді секретаря ТОВ "Хускварна Україна". Наказом № 31-од від 16 грудня 2016 року позивача повідомлено про скорочення штату працівників та з 20 лютого 2017 року звільнено з займаної посади на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України, за скороченням штату.
Позивач зазначає, що вказаний наказ є незаконним, не відповідає вимогам статті 40 КЗпП України, а звільнення проведено з порушенням вимог статті 42 цього Кодексу, оскільки на підприємстві відповідача були відсутні підстави для скорочення штату та не враховано переважне право позивача на залишення на роботі при скороченні чисельності працівників.
На підставі викладеного ОСОБА_1 просила поновити її на посаді секретаря ТОВ "Хускварна Україна" з 21 лютого 2017 року; стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 21 лютого 2017 року по день поновлення на роботі; відшкодувати моральну шкоду у розмірі 10 000 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 14 липня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач здійснив скорочення штатної посади - секретаря, яку обіймала позивач. З моменту повідомлення про скорочення посади і до звільнення позивача на підприємстві вакантні посади були відсутні та відповідачем було додержано встановлений трудовим законодавством порядок вивільнення працівника.
При цьому зазначив, що переважне право й перевага в залишенні на роботі діють за наявності у роботодавця працівників, які займають таку саму посаду або виконують таку ж роботу, що й вивільнюваний, а не будь-яких інших. У тому ж разі, коли певну посаду займала одна особа й ця посада скорочується, зазначене переважне право чи перевага не можуть бути реалізовані.
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 31 серпня 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону, обставини справи встановлені повно, а доводи апеляційної скарги не підтверджені належними та допустимими доказами і не спростовують висновків суду першої інстанції. При цьому зазначив, що відповідач як роботодавець під час розгляду справи довів законність звільнення працівника.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У вересні 2017 року ОСОБА_1 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасуватирішення судів першої та апеляційної інстанцій, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.
Касаційна скарга обґрунтовувалась порушенням судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Заявник зазначає, що суди попередніх інстанцій неповно встановили необхідні для правильного вирішення справи обставини, не врахували та не надали оцінки тому, що підстави для скорочення посади секретаря, яку вона обіймала, були відсутні, на підприємстві скоротили лише одну штатну одиницю секретаря.
Також вказує, що відповідачем не надано підтвердження того, що при звільненні позивача ним були враховані переваги у залишенні позивача на роботі.
Доводи інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Хускварна Україна" вказує, що суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, ухвалив правильне по суті, законне та обґрунтоване рішення, за наслідком повного та всебічного розгляду справи. Вказує, що на підприємстві, яке діяло на свій розсуд, у дозволених законодавством рамках, дійсно відбулося скорочення посади позивача.
Зазначає, що позивач, посилаючись на своє переважне право залишення на роботі відповідно до вимог статті 42 КЗпП України, не зважила на те, що до кола працівників, серед яких визначаються особи, які мають переважне право на залишення на роботі, і працівники, які не мають таких переваг, а тому підлягають звільненню, входять всі працівники, які займають ту ж посаду і виконують таку ж роботу на підприємстві. Однак у відповідача була лише одна штатна одиниця з посадою секретаря, скорочувалася власне ця штатна одиниця, тому правило щодо переважного залишення на посаді саме позивача у даному випадку не застосовується.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою в указаній справі та витребувано матеріали цивільної справи.
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
12 червня 2019 року вказана справа передана на розгляд до Верховного Суду у складі колегії суддів Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Курило В. П.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що відповідно до наказу ТОВ "Хускварна Україна" від 18 листопада 2013 року № 07-к ОСОБА_1 прийнято на роботу на посаду секретаря адміністрації товариства з 18 листопада 2013 року.
Згідно із наказом ТОВ "Хускварна Україна" від 30 травня 2014 року № 08ос-тр ОСОБА_1 з 01 червня 2014 року змінено графік роботи та встановлено неповний робочий тиждень: понеділок, середа, п`ятниця по вісім годин щодня.
11 червня 2014 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Хускварна Україна" укладено трудовий договір, за умовами якого позивач вважалася такою, що займає посаду секретаря на підприємстві з 18 листопада 2013 року безстроково. В розділі 9 договору було встановлено, що режим робочого часу ОСОБА_1 є неповним робочим тижнем. Графік роботи - понеділок, середа, п`ятниця по вісім годин щодня.