Постанова
Іменем України
19 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 336/7350/16-ц
провадження № 61-26669св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Курило В. П. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю.,
Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач ? Міністерство оборони України,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Запорізької області від 27 липня 2017 року у складі колегії суддів: Гончар М. С., Кочеткової І. В., Маловічко С. В.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ:
Короткий зміст позовних вимог:
У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до
Міністерства оборони України про відшкодування моральної шкоди.
Позовні вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_1 проходив військову службу на території Демократичної Республіки Афганістан з 31 серпня
1985 року по 23 липня 1986 року. При виконанні службових обов`язків отримав вогнепальні осколкові поранення голови, правої руки, обох ніг, контузію головного мозку (у 1985 році), внаслідок яких має шкірні рубці в зазначених анатомічних областях, що підтверджується висновком спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи від 04 грудня 2015 року
№ 2415/ж та у подальшому призвело до ряду захворювань, що підтверджується військово-обліковими та медичними документами.
Перебування на стаціонарному лікуванні призводило до нетривалого покращення, та в подальшому його стан лише погіршується. Після проведення лікування стан його здоров`я не покращився та він вимушений тривалий час знаходитися на лікарняному, проходити чисельні медичні огляди та обстеження, відновлювальні процедури. У зв`язку з зазначеними захворюваннями його щоденно турбують головні болі, часто виникає запаморочення, похитування при ходінні, погіршення пам`яті, зору, слуху, працездатності, порушення сну, нудота, загальний озноб, тощо. Крім того, він хворіє на невроз, який розвинувся внаслідок сильного хвилювання під час проходження служби, де велися бойові дії, він неодноразово проходив лікування в неврологічному відділі та психоневрологічному диспансері. Лікування дає йому лише тимчасові полегшення, потім він знову відчуває сильний психологічний дискомфорт, страх та тривогу. Наслідками такого перехвилювання є нестабільний артеріальний тиск, який постійно та різко підвищується. У зв`язку із захворюваннями, отриманими під час проходження служби, він страждає на безсоння, постійно відчуває страждання, психологічний дискомфорт, багато коштів витрачає на лікування.
Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив суд стягнути з
відповідача на його користь 100 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
Рішенням Шевченківського районного суду міста Запоріжжя від 31 січня 2017 року (з урахуванням ухвали Шевченківського районного суду міста Запоріжжя від 08 лютого 2017 року про виправлення описки) позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з Міністерства оборони України на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 50 000,00 грн.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду мотивовано тим, що наявні підстави для відшкодування позивачу завданої моральної шкоди, оскільки факт захворювання, одержаного внаслідок проходження військової служби, та його наслідки, зокрема інвалідність, завдали позивачу втрат у вигляді фізичних та душевних страждань. Суд дійшов висновку, що обов`язок держави відшкодувати позивачу завдану моральну шкоду покладається на Міністерство оборони України, як уповноважений державний орган.
Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 27 липня 2017 року апеляційну скаргу Міністерства оборони України задоволено.
Рішення Шевченківського районного суду міста Запоріжжя від 31 січня
2017 року скасовано та ухвалено нове рішення.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про відшкодування моральної шкоди відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду мотивовано тим, що позивач не довів факту протиправних дій або бездіяльності Міністерства оборони України, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправними діями завдавача шкоди та вини відповідача у її заподіянні.
Короткий зміст вимог та доводів наведених у касаційній скарзі:
У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернувся через засоби поштового зв`язку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ із касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення апеляційного суду Запорізької області від 27 липня 2017 року та залишити в силі рішення Шевченківського районного суду міста Запоріжжя від 31 січня 2017 року, мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням судом апеляційної інстанції норм матеріального та порушенням норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що позивачу була заподіяна моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях, оскільки під час військової служби він отримав поранення, внаслідок чого йому була встановлена друга група інвалідності, його стан здоров`я погіршується, він витрачає багато грошових коштів на придбання ліків. При цьому касаційна скарга містить посилання на правову позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 21 жовтня 2014 року № 3-86гс14.
Доводи інших учасників справи:
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Рух касаційної скарги:
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи
№ 336/7350/16-ц з Шевченківського районного суду міста Запоріжжя.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Статтею 388 ЦПК України встановлено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У травні 2018 року матеріали цивільної справи № 336/7350/16-ц передано до Верховного Суду.
Розпорядженням від 05 червня 2019 року № 590/0/226-19 за касаційним провадженням № 61-26669св18 призначено повторний автоматизований розподіл даної судової справи.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями
від 05 червня 2019 року справу призначено судді-доповідачу.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ:
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.