Постанова
Іменем України
15 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 237/1133/17
провадження № 61-595св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Курило В. П. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю.,
Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач ? фермерське господарство "Жовтень",
третя особа - сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Жовтневе",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Мар?їнського районного суду Донецької області від 11 вересня 2017 року у складі судді Медведського М. Д. та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 28 листопада 2017 року у складі колегії суддів: Папоян В. В., Біляєвої О. М., Кішкіної І. В.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ:
Короткий зміст позовних вимог:
У березні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовними вимогами, які під час розгляду справи уточнювала, до фермерського господарства "Жовтень" (далі ? ФГ "Жовтень"), третя особа - сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Жовтневе" (далі ? СТОВ "Жовтневе"), про розірвання договору оренди землі, укладеного 14 січня 2009 року між ОСОБА_1 та ФГ "Жовтень".
Позовні вимоги мотивовано тим, що ФГ "Жовтень" сплачує орендну плату з порушенням умов договору, використовує земельну ділянку з порушенням вимог встановленого режиму використання земель та у спосіб, що порушує природну родючість земельної ділянки. Крім того, ФГ "Жовтень" без погодження з нею в порушення умов чинного законодавства та умов договору оренди передав орендовану земельну ділянки у фактичне використання третій особі ? СТОВ "Жовтневе". Також позивач зазначала, що договір оренди не підписувала.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
Рішенням Мар`їнського районного суду Донецької області від 11 вересня 2017 року відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Рішення мотивовано тим, що сторони, дійшовши згоди з усіх істотних умов, уклали договір оренди земельної ділянки у 2009 році, позивач отримувала орендну плату за 2011-2016 роки. В судовому засіданні ОСОБА_1 підтвердила, що особисто підписала договір оренди від 14 січня 2009 року. При цьому позивачем не наведено підстав, передбачених законом та умовами договору оренди землі від 14 січня 2009 року, для його дострокового розірвання та не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту порушення відповідачем умов договору, які б могли бути підставою для розірвання такого договору. Позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту передання земельної ділянки у фактичне користування СТОВ "Жовтневе".
Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 28 листопада 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено.
Рішення Мар`їнського районного суду Донецької області від 11 вересня
2017 року залишено без змін.
Ухвала мотивована тим, що висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону, обставини справи встановлені повно, а доводи апеляційної скарги не підтверджені належними та допустимими доказами і не спростовують висновків суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог та доводів наведених у касаційній скарзі:
23 січня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Мар?їнського районного суду Донецької області від 11 вересня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 28 листопада 2017 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заявлені позовні вимоги, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не з`ясували належним чином всіх обставин справи та не надали належного правового обґрунтування та оцінки наданим нею доказам, а саме схемам землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель Єлизаветівської сільської ради Мар`їнського району Донецької області, якими підтверджується використання спірних земельних ділянок саме СТОВ "Жовтневе". Також вважає, що акти обстеження та довідки про черговість сівозміну підтверджують порушення відповідачем сівозміни на зазначеній земельній ділянці, що також підтверджується відсутністю проекту землеустрою, що забезпечує еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь.
Судами попередніх інстанцій не застосовано правову позицію Верховного Суду України від 12 лютого 2014 року № 6-166цс13, відповідно до якої передача третім особам функцій з обробку землі виходить за межі господарської діяльності, яку може здійснювати орендар без погодження з орендодавцем, та є підставою для розірвання договору оренди земельної ділянки за статтею 32 Закону України "Про оренду землі".
Доводи інших учасників справи:
У червні 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив ФГ "Жовтень", поданий адвокатом Литвиненко Н. В., в якому просить залишити касаційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а судові рішення ? без змін.
Рух касаційної скарги:
Ухвалою Верховного Суду від 16 травня 2018 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи
№ 237/1133/17 з Мар`їнського районного суду Донецької області.
31 травня 2018 року матеріали цивільної справи № 237/1133/17 надійшли до Верховного Суду.
01 червня 2018 року ОСОБА_1 звернулася через засоби поштового зв`язку до Верховного Суду із клопотанням про відмову від поданої нею касаційної скарги та закриття касаційного провадження у даній справі, посилаючись на положення пункту 1 частини першої статті 396 ЦПК України.
Ухвалою Верховного Суду від 15 серпня 2019 року відмовлено
ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про відмову від касаційної скарги на рішення Мар?їнського районного суду Донецької області від
11 вересня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від
28 листопада 2017 року.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ:
Перевіривши доводи касаційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Короткий зміст встановлених судами першої та апеляційної інстанцій обставин справи:
ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 3,1758 га на території Єлизаветівської сільської ради Мар`їнського району Донецької області для ведення сільськогосподарського виробництва, що підтверджується копією Державного акта на право приватної власності на землю НОМЕР_1 . Згідно плану меж, що містяться в Державному акті, земельна ділянка складається з чотирьох окремих ділянок: кадастровий номер НОМЕР_2 площею 3.04 га, кадастровий номер НОМЕР_3 площею 0,05 га, кадастровий номер НОМЕР_4 площею 0,04 га, кадастровий номер НОМЕР_5 площею 0,04 га. В той же час, згідно кадастрового плану земельних ділянок, загальна площа вказаних земельних ділянок складає 3,1758 га.
14 січня 2009 року між ОСОБА_1 та ФГ "Жовтень" укладено договір оренди зазначеної земельної ділянки, який зареєстрований у Мар`їнському районному відділі Донецької регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" 14 січня 2009 року за № 4АА007605-040916300008.