Постанова
Іменем України
19 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 760/8814/18
провадження № 61-11829св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Зайцева А. Ю., Курило В. П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Акціонерне товариство "Укрсоцбанк",
треті особи - ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 21 травня 2019 року у складі колегії суддів: Семенюк Т. А., Кирилюк Г. М., Рейнарт І. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (далі - ПАТ "Укрсоцбанк") про визнання договору кредиту недійсним.
На обґрунтування позовних вимог зазначила, що 05 квітня 2007 року між ОСОБА_1 та ПАТ "Укрсоцбанк" укладено договір кредиту № 405/21/07-Ж, відповідно до умов якого відповідач надає у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти у сумі 164 000,00 дол. США зі сплатою 12,5 % річних та поверненням суми кредиту згідно з графіком.
Цього ж дня, 05 квітня 2007 року, у забезпечення виконання умов кредитних зобов`язань за умовами договору між відповідачем та ОСОБА_2, ОСОБА_3 укладені договори поруки.
05 вересня 2012 року між ОСОБА_1 та ПАТ "Укрсоцбанк" укладено договір № 1 про внесення змін до договору кредиту від 05 квітня 2007 року № 405/21/07-Ж, яким змінено валюту кредитування та переведено суму кредиту на момент укладення договору в розмірі 118 947, 17 дол. США разом із нарахованими процентами в сумі 11 130, 05 дол. США в гривневий за курсом 8, 22 грн за 1 дол. США, що станом на дату укладання цього договору становило 1 069 234, 75 грн, та встановлено процентну ставку за користування кредитом в розмірі 9,9 % річних.
Позивач зазначила, що відповідно до заяви на видачу готівки від 05 квітня 2007 року № 35 в ній відсутній підпис позивача, як отримувача грошових коштів, який є обов`язковим у відповідності до норм чинного законодавства.
Крім того, позивач вказала, що, в порушення вимог частини 2 статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів", при укладанні кредитного договору відповідач не надав позивачу інформації, зазначеної в даній статті, зокрема, не була надана письмова інформація про умови кредитування та про орієнтовну сукупну вартість кредиту, а також інформація про інші платежі з зазначенням бази їх розрахунку.
При укладанні та підписані договору № 1 про внесення змін до договору кредиту від 05 квітня 2007 року № 405/21/07-Ж відповідачем, у порушення пункту 1.8 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року №168, не надано інформації про детальний розпис сукупної вартості кредиту, значення реальної процентної ставки та абсолютне подорожчання кредиту, наведене в додатку № 2 до цього договору, який є невід`ємною його частиною.
Крім того, додаток № 2 позивачу відповідачем наданий не був.
Також позивач зазначила, що договір кредиту містить умови, які є несправедливими в цілому, суперечать принципу сумлінності, що є наслідком істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків та погіршення її становища, як споживача банківських послуг, що, в свою чергу, є підставою для визнання такого договору недійсним.
Вказані договори фактично передбачають виключно її відповідальність як позичальника, сплату штрафних санкцій в досить значних розмірах, в той час як у даних договорах фактично відсутні положення про відповідальність відповідача, що свідчить про те, що умови договору є несправедливими, оскільки в даному випадку наслідком таких положень є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду позивачу, як споживачу банківських послуг.
У договорах не прописано про можливі наслідки настання валютних ризиків для позичальника під час виконання зобов`язань за договором кредиту, а також не прописаний порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу.
Позивач вважає, що умови договору кредиту є несправедливими в цілому, суперечать принципу добросовісності, наслідком чого є істотний дисбаланс договірних прав і обов`язків на погіршення її становища як споживача.
Крім того, позивач вказала, що з точки зору статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної стави визначається кредитним договором.
Позивач вважає, що положення договору про внесення змін до договору кредиту в частині застосування як фіксованої, так і змінної процентної ставки порушують її права та не відповідають вимогам закону.
З урахуванням викладеного просила суд визнати недійсним договір кредиту від 05 квітня 2007 року № 405/21/07-Ж, з наступними змінами та доповненнями у вигляді договору про внесення змін до договору кредиту, укладений між ОСОБА_1 та ПАТ "Укрсоцбанк".
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Соломʼянського районного суду м. Києва від 27 лютого 2019 року позов ОСОБА_1 до ПАТ "Укрсоцбанк" про визнання договору кредиту недійсним задоволено.
Визнано договір кредиту від 05 квітня 2007 року № 405/21/07-Ж, з наступними змінами та доповненнями у вигляді договору про внесення змін до договору кредиту, укладений між ОСОБА_1 та АТ "Укрсоцбанк" -правонаступником ПАТ "Укрсоцбанк", недійсним.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що в момент укладення кредитного договору позивач була введена в оману відповідачем щодо істотних умов договору, а тому волевиявлення на укладення кредитного договору в вигляді та розмірах суперечили її волевиявленню на його укладення саме на таких умовах.
Не погодившись із цим рішенням, АТ "Укрсоцбанк" подало до суду апеляційну скаргу.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 21 травня 2019 року апеляційну скаргу АТ "Укрсоцбанк"задоволено. Рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 27 лютого 2019 року скасовано. Ухвалено нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ПАТ "Укрсоцбанк" про визнання договору кредиту недійсним відмовлено.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що спірний кредитний договір, та зміни до договору, підписаний сторонами, які досягли згоди з усіх істотних умов договору, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі, позивач на момент укладання договору не заявила додаткових вимог щодо умов спірного договору та у подальшому виконувала його умови, банк надав позивачу документи про розмір усіх грошових зборів і витрат та комісій, позивач ознайомлена з видами та розміром відповідальності за невиконання зобов`язань, з положенням про інфляційне застереження (пункт 1.4 застереження). Також позивач при укладанні договору була обізнана про сукупну вартість кредиту, розмір процентної ставки та деталізований графік погашення боргу.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У червні 2019 року ОСОБА_1 подала до Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 21 травня 2019 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила оскаржувану постанову скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що висновки суду апеляційної інстанції не відповідають наявним в матеріалах справи письмовим доказам.
Доводи інших учасників справи
31 липня 2019 року на адресу Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від ОСОБА_2 надійшов відзив на касаційну скаргу. У письмовому відзиві третя особа зазначила, що рішення Соломʼянського районного суду м. Києва від 27 лютого 2019 року про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування Київським апеляційним судом не було. Просила суд касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, постанову Київського апеляційного суду від 21 травня 2019 року скасувати, залишити в силі рішення Соломʼянського районного суду м. Києва від 27 лютого 2019 року.
01 серпня 2019 року на адресу Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від ОСОБА_3 надійшов відзив на касаційну скаргу. У письмовому відзиві третя особа зазначила, що рішення Соломʼянського районного суду м. Києва від 27 лютого 2019 року про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування Київським апеляційним судом не було. Просив суд касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, постанову Київського апеляційного суду від 21 травня 2019 року скасувати, залишити в силі рішення Соломʼянського районного суду м. Києва від 27 лютого 2019 року.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
17 липня 2019 року вказана справа передана судді-доповідачу.
Ухвалою Верховного Суду від 02 липня 2019 року відкрито касаційне провадження за поданною касаційною скаргою.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 05 квітня 2007 року між сторонами укладено договір кредиту № 405/21/07-Ж, відповідно до умов якого відповідач надав позивачу кредит у розмірі 164 000,00 дол. США зі сплатою 12,5 % річних.
Відповідно до пункту 1.1 договору кредит мав погашатися до 20-го числа кожного місяця згідно з графіком, з кінцевим терміном повернення кредиту до 04 квітня 2022 року.
05 квітня 2007 року з метою забезпечення виконання позичальником умов кредитного договору між банком та ОСОБА_2, ОСОБА_3 укладені договори поруки.
05 вересня 2012 року між ОСОБА_1 та ПАТ "Укрсоцбанк" укладено договір № 1 про внесення змін до договору кредиту від 05 квітня 2007 року № 405/21/07-Ж, яким змінено валюту кредитування та переведено залишок суми кредиту в розмірі 118 947, 17 дол. США разом із нарахованими процентами в сумі 11 130, 05 дол. США в гривневий за курсом 8, 22 грн за 1 дол. США, що станом на дату укладання договору становило 1 069 234, 75 грн, та встановлено процентну ставку за користування кредитом в розмірі 9,9 % річних.