Постанова
Іменем України
14 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 753/19416/18
провадження № 61-10821св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_2, поданою представником ОСОБА_3, на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 19 жовтня 2018 року у складі судді Трусової Т. О. та постанову Київського апеляційного суду від 24 квітня 2019 року у складі колегії суддів: Оніщука М. І., Шебуєвої В. А., Крижанівської Г. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст вимог і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
У жовтні 2018 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сімʼєю, визнання права власності та визнання недійсним договору дарування до його пред`явлення та просив накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 та автомобіль Kia Magentis, державний номерний знак НОМЕР_1 .
В обґрунтування заяви зазначав, що ОСОБА_1 має намір звернутися до суду із позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту сумісного проживання з ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, визнання права власності на Ѕ квартири АДРЕСА_1 , оскільки вона була придбана під час проживання з ним однією сім`єю, та визнання недійсним договору дарування спірної квартири від 30 серпня 2018 року, відповідно до якого ОСОБА_1 подарував зазначену квартиру ОСОБА_2 .
Окрім того, за спільні кошти ОСОБА_1 та ОСОБА_5 за час сумісного проживання було придбано автомобіль Kia Magentis, державний номерний знак НОМЕР_1, який ОСОБА_2 самостійно забрала зі стоянки.
З метою забезпечення ефективного поновлення порушених прав ОСОБА_1, оскільки невжиття таких заходів унеможливить виконання рішення суду у випадку задоволення майбутнього позову, просив заяву задовольнити.
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 19 жовтня 2018 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 24 квітня 2019 року, заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 про забезпечення позову задоволено.
Накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 46, 2 кв. м, житловою площею 18, 5 кв м, яка належить ОСОБА_2 на підставі договору дарування квартири від 30 серпня 2018 року, та на автомобіль марки Kia, модель Magentis, 2007 року випуску, колір червоний, номер шасі (кузова, рами) № НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобі серії НОМЕР_3 .
Застосовано зустрічне забезпечення, зобов`язано ОСОБА_1 внести на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України у місті Києві грошові кошти у сумі 89 383, 00 грн у десятиденний строк з дня постановлення ухвали.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист чи поновлення порушених прав позивача, за захистом яких вона має намір звернутися до суду.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У червні 2019 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 19 жовтня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 24 квітня 2019 року і ухвалити рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що матеріали справи не містять жодного доказу щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, а лише посилання на потенційну можливість ухилення ОСОБА_2 від виконання судового рішення, що не є достатньою підставою для задоволення такої заяви.
ОСОБА_1 , зазначаючи про те, що ОСОБА_2 самовільно забрала правовстановлюючі документи на спірну квартиру та автомобіль, не надає докази на підтвердження вказаних обставин.
Розмір зустрічного забезпечення, визначений судом у розмірі 89 383, 00 грн, є неспівмірним вартості спірного майна.
Суди, задовольняючи заяви про забезпечення позову, не навели достатніх підстав для вжиття цих заходів, не пересвідчилися, чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 10 червня 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
26 червня 2019 року справа № 753/19416/18 надійшла до Верховного Суду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.