Постанова
Іменем України
14 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 336/6304/17
провадження № 61-10772св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - директор Запорізького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України,
провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 31 серпня 2018 року у складі судді Воробйової І. А.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до директора Запорізького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України та просила визнати висновки службової перевірки від 23 червня 2017 року № 19/108/1-10097 такими, що ґрунтуються на формальній перевірці та неповному зʼясуванні всіх обставин та питань, поставлених у заявах про проведення відповідачем службової перевірки щодо умисних зловживань спеціалістом закладу ОСОБА_2 та складання завідомо неправдивого висновку № 9-114 від 13 травня 2017 року у кримінальному провадженні № 12017080260000169. Також просила зобов`язати відповідача повторно провести службову перевірку за заявами ОСОБА_3 .
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Запоріжжя від 17 серпня 2018 року відмовлено у задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 про закриття провадження у справі.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, ОСОБА_1 оскаржила її в апеляційному порядку.
Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 31 серпня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 17 серпня 2018 року повернуто заявнику.
Апеляційний суд виходив з того, що ухвала суду першої інстанції про відмову у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі відповідно до статті 353 ЦПК України не підлягає оскарженню окремо від рішення суду та заперечення на вказану ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Враховуючи наведене, апеляційна скарга відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 357 ЦПК України не приймається до розгляду і повертається заявнику.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У травні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 31 серпня 2018 року та ухвалити нове рішення про закриття провадження у справі.
Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції навмисно невірно застосовані положення статті 353 ЦПК України та безпідставно повернуто апеляційну скаргу на ухвалу Шевченківського районного суду міста Запоріжжя від 17 серпня 2018 року.
Апеляційний суд в оскаржуваній ухвалі залишив поза увагою підстави оскарження ухвали суду першої інстанції, а саме порушення правил предметної та суб`єктної юрисдикції.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 11 червня 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
27 червня 2019 року справа № 336/6304/17 надійшла до Верховного Суду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини другої статті 352 ЦПК України ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу.
У частині першій статті 353 ЦПК України передбачено вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду. У цьому переліку відсутня така ухвала, як ухвала про відмову у задоволені клопотання про закриття провадження у справі.
Отже, ухвала суду першої інстанціїпро відмову у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі не може бути оскаржена в апеляційному порядкудо ухваленнярішення суду по суті спору й окремо від цього рішення. Тобто, оскарження такої ухвали в апеляційному порядку можливе разом з рішенням суду по суті спору.