Постанова
Іменем України
15 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 756/16649/13-ц
провадження № 61-26702св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Курило В. П. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю.,
Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - публічне акціонерне товариство "Страхова компанія "Універсальна"
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 20 грудня 2016 року у складі судді Жука М. В. та на ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 14 червня 2017 року у складі колегії суддів: Українець Л. Д., Оніщука М. І., Шебуєвої В.А.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ:
Короткий зміст позовних вимог:
У листопаді 2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Позовна заява мотивована тим, що 30 листопада 2010 року відповідач, керуючи автомобілем марки SAMAND LX, вчинив наїзд на пішохода ОСОБА_3, внаслідок чого останній загинув. ОСОБА_1 є рідною сестрою ОСОБА_3 03 жовтня 2011 року за фактом дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) була порушена кримінальна справа за ознаками злочину, передбаченого частиною другою статті 286 КК України. Постановою старшого слідчого відділу з розслідування ДТП СУ УМВС України в Хмельницькій області від 12 жовтня 2011 року позивач була визнана потерпілою як рідна сестра ОСОБА_3
Постановою старшого слідчого ВР ДТП СУ УМВС України в Хмельницькій області від 15 листопада 2012 року зазначену кримінальну справу закрито за відсутністю в діях відповідача складу злочину. Цивільний позов до відповідача в межах зазначеної кримінальної справи ОСОБА_1 не заявлявся.
Посилаючись на те, що ОСОБА_1 за власні кошти здійснила поховання брата та встановила йому надгробний пам`ятник, позивач просила стягнути з відповідача на її користь на відшкодування матеріальну шкоду у розмірі 23 258,32 грн.
Крім того, своїми діями та байдужим ставленням до події ОСОБА_2 завдав позивачу моральної шкоди, яку вона оцінила у 15 000,00 грн та просила стягнути на її користь з відповідача.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 20 грудня 2016 року позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 23 258,32 грн витрат на поховання та спорудження надгробного пам`ятника, судовий збір в дохід держави в розмірі 232,58 грн. В решті позовних вимог відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що ОСОБА_2 як володілець джерела підвищеної небезпеки, яким завдано шкоду, зобов`язаний відшкодувати таку шкоду незалежно від його вини (стаття 1187 ЦК України).
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 14 червня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилено. Рішення Оболонського районного суду міста Києва від 20 грудня 2016 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з рішенням суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги:
13 липня 2017 року ОСОБА_2 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій з просить скасувати рішення Оболонського районного суду міста Києва від 20 грудня 2016 року, ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 14 червня 2017 року та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю.
Касаційна скарга мотивована тим, що задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції з висновком якого погодився і апеляційний суд, не врахував відсутність в діях ОСОБА_2 вини та наявності непереборної сили. Про наявність непереборної сили свідчить перебування на проїзній частині потерпілого у стані сильного алкогольного сп`яніння, непередбачувані дії якого і призвели до ДТП.
Доводи інших учасників справи:
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Рух касаційної скарги:
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 28 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Оболонського районного суду міста Києва.
12 жовтня 2017 року матеріали цивільної справи надійшли до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення"
ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Статтею 388 ЦПК України встановлено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У травні 2018 року матеріали цивільної справи передано до Верховного Суду.
Розпорядженням від 04 червня 2019 року № 506/0/226-19 за касаційним провадженням № 61-16634св18 призначено повторний автоматизований розподіл даної судової справи.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями
від 04 червня 2019 року справу призначено судді-доповідачеві - Курило В. П.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ:
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.