Постанова
Іменем України
07 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 522/15777/16-ц
провадження № 61-6512св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Сердюка В. В., Фаловської І. М. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" на рішення Приморського районного суду міста Одеси від 08 лютого 2017 року у складі судді Домусчі Л. В. та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 18 липня 2017 року у складі колегії суддів: Плавич Н. Д., Вадовської Л. М., Ващенко Л. Г.,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2016 року Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" (далі - ПАТ "УкрСиббанк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1,
ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що 27 листопада 2006 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" (далі - АКІБ "УкрСиббанк"), правонаступником якого є ПАТ "УкрСиббанк", та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту, відповідно до умов якого позичальник отримав кредит у розмірі 600 000 дол. США зі сплатою 11,3 % річних з кінцевим терміном повернення 27 листопада 2021 року.
Між банком та позичальником 24 лютого 2009 року укладено додаткову угоду № 1 до кредитного договору, відповідно до умов якої змінено строки сплати процентів та викладено графік погашення кредиту в новій редакції.
У забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_2 27 листопада 2006 року укладено договір поруки.
Позичальник належним чином не виконав умови кредитного договору, внаслідок чого станом на 18 серпня 2016 року утворилася заборгованість перед банком у розмірі 584 116,36 дол. США та пеня у розмірі 3 359 694,85 грн.
На підставі викладеного ПАТ "УкрСиббанк" просило стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вказану суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 584 116,36 дол. США та пеню у розмірі 3 359 694,85 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 08 лютого 2017 року в задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що банком пропущений строк позовної давності для звернення до суду з цим позовом, що є підставою для відмови у позові як в частині стягнення основного боргу та процентів, так і додаткових вимог у вигляді процентів та пені.
Позивач не пред`явив до ОСОБА_2 як до поручителя вимоги про виконання зобов`язання за кредитним договором протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання, тому порука припинилася.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 18 липня 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, а також зазначив, що відповідач здійснив останній платіж, повністю припинивши обслуговувати свої кредитні зобов`язання, 27 квітня 2012 року. Банк звернувся в суд з позовом 26 серпня 2016 року, тобто більш ніж через чотири роки після припинення виконання зобов`язань позичальником.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ПАТ "УкрСиббанк", посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду, передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди дійшли помилкового висновку про пропуск позивачем строку позовної давності, оскільки кредит надано до 27 листопада 2021 року, а зобов`язання позичальника по поверненню кредиту та сплаті нарахованих на неповернуту суму кредиту процентів визначено періодичними платежами (щомісячно).
Позивач не змінював умов кредитного договору в частині строку користування позичальником кредитними коштами, вимоги про дострокове повернення кредиту позичальнику та поручителю не надсилав.
У разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Позовна давність у таких випадках обчислюється окремо за кожним простроченим платежем.
Враховуючи, що позивач звернувся з позовом до позичальника у серпні 2016 року, слід дійти висновку що позовні вимоги про дострокове стягнення простроченої кредитної заборгованості, яка виникла із зобов`язань по сплаті кредиту та процентів з серпня 2013 року, є такими, що пред`явлені до суду в межах строку позовної давності, а щодо суми заборгованості, яка до дати звернення до суду не була простроченою (216 705 дол. США) станом на дату звернення до суду, позовна давність взагалі не почала свій перебіг.
У разі неналежного виконання боржником зобов`язань за кредитним договором, передбачений частиною четвертою статті 559 ЦК України строк пред`явлення кредитором вимог до поручителя про повернення боргових сум, погашення яких згідно з умовами договору визначено періодичними платежами, повинен обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.
Суди дійшли помилкового висновку про припинення поруки до всієї суми кредиту та застосування позовної давності в частині вимог до позичальника.
Доводи інших учасників справи
У грудні 2018 року ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Глазов О. О., подав відзив на касаційну скаргу, вказуючи на те, що рішення суду першої інстанції та ухвала апеляційного суду є законними та справедливими, оскільки банк пропустив строк позовної давності в частині вимог до позичальника, а порука припинилася відповідно до вимог частини четвертої статті 559 ЦК України.
Позичальник припинив виконувати свої кредитні зобов`язання з 27 квітня 2012 року, а банк до суду звернувся лише через чотири роки після вказаної дати, отже позивач не має права вимагати повернення кредиту відповідно до вимог чинного законодавства, умов кредитного договору та договору поруки.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 21 травня 2018 року відкрито касаційне провадження і витребувано цивільну справу.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
30 липня 2018 року справу передано до Верховного Суду.
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 19 червня 2019 року справу призначено до розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 27 листопада 2006 року між АКІБ "УкрСиббанк", правонаступником якого є ПАТ "УкрСиббанк",та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту, відповідно до умов якого позичальник отримав кредит у розмірі 600 000 дол. США зі сплатою 11,3 % річних з кінцевим терміном повернення 27 листопада 2021 року.
Умовами кредитного договору передбачено повернення кредиту черговими платежами.
Відповідно до пункту 1.2.2 кредитного договору позичальник у будь-якому випадку зобов`язаний повернути кредит у повному обсязі в терміни, встановлені графіком погашення кредиту, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди сторін або до вказаного банком терміну (достроково) відповідно до умов розділу 11 цього договору.
Згідно з пунктом 2.1 кредитного договору у забезпечення виконання зобов`язань позичальника за цим договором банком приймається: застава нерухомості, а саме: будинку та земельної ділянки площею 0,0567 га на АДРЕСА_1 ; порука фізичної особи ОСОБА_2 ; порука юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Раф-Плюс".
Відповідно до пункту 11.1 кредитного договору відповідно до статей 525, 611 ЦК України сторони погодили, що у випадку настання обставин, визначених у пунктах 2.3, 4.9., 5.3, 5.5, 5.6, 5.8, 5.10, 7.4, 9.2, 9.14 цього договору та направлення банком на адресу позичальника повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту і не усунення позичальником порушень умов за цим договором протягом 31 (тридцяти одного) календарного дня з дати одержання вищевказаного повідомлення (вимоги) від банку, вважати термін повернення кредиту таким що настав на 32 (тридцять другий) календарний день з дати одержання позичальником повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту від банку, при цьому у випадку неотримання позичальником вищевказаного повідомлення (вимоги) в результаті зміни позичальником адреси, без попереднього про це письмового повідомлення банку, чи у разі неотримання позичальником вищевказаного повідомлення (вимоги) банку з інших підстав протягом 40 (сорока) календарних днів з дати направлення повідомлення (вимоги) банком, вважати термін повернення кредиту таким що настав на 41 (сорок перший) календарний день з дати відправлення позичальнику повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту від банку.
Пунктом 11.2 кредитного договору передбачено, що зазначене у пункті 11.1 цього договору повідомлення (вимога) банку направляється листом (цінний з описом та повідомленням про вручення) або доставляється кур`єром на адресу позичальника, що вказана у розділі 12 кредитного договору.
Між банком та позичальником 24 лютого 2009 року укладено додаткову угоду № 1 до кредитного договору, відповідно до умов якої змінено строки сплати процентів та викладено графік погашення кредиту в новій редакції.
У забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_2 27 листопада 2006 року укладено договір поруки.
У пункті 1.2 договору поруки зазначено, що поручителю добре відомі усі умови кредитного договору, зокрема сума кредиту - 600 000 дол. США, термін виконання основного зобов`язання - 27 листопада 2021 року, та інші умови основного договору.
Згідно з пунктом 1.3 кредитного договору поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, за всіма зобов`язаннями останнього за кредитним договором, включаючи повернення основної суми боргу, сплату процентів, комісій, відшкодування можливих збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій, передбачених умовами основного договору.
Суди встановили, що позичальник здійснив останній платіж за кредитним договором 27 квітня 2012 року.
Відповідно до наданого банком розрахунку заборгованості, внаслідок неналежного виконання позичальником умови кредитного договору, станом на 18 серпня 2016 року утворилася заборгованість перед банком у розмірі 584 116,36 дол. США та пеня у розмірі 3 359 694,85 грн.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції та ухвала суду апеляційного суду не відповідають.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Спір між сторонами стосується стягнення заборгованості за кредитним договором, а саме заборгованості за кредитом, відсотками та пенею.