1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



Постанова

Іменем України


14 серпня 2019 року

м. Київ


справа № 701/864/15-ц

провадження № 61-1556св18


Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:


головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Курило В. П.,


учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - ОСОБА_2,

треті особи: ОСОБА_3 (яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору), Кищенецька сільська рада Маньківського району Черкаської області, Маньківська державна нотаріальна контора, ОСОБА_4, ОСОБА_4,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, Кищенецька сільська рада Маньківського району Черкаської області, Маньківська державна нотаріальна контора, про визнання свідоцтв про право на спадщину недійсними та перерозподіл спадщини, та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ОСОБА_3 до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_4, про визнання свідоцтв про право на спадщину недійсними та перерозподіл спадщини,

за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Маньківського районного суду Черкаської області від 16 травня 2016 року у складі судді Костенка А. І. та рішення Апеляційного суду Черкаської області від 28 липня 2016 року у складі колегії суддів: Пономаренка В. В., Корнієнко Н. В., Ювшина В. І.,

ВСТАНОВИВ:


1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог


У липні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з указаним позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила визнати недійсними свідоцтва про право на спадщину, видані Маньківською державною нотаріальною конторою на ім`я ОСОБА_5 після смерті ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, та після смерті ОСОБА_7, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2, в частині оформлення прав на спадкове майно виключно на ім`я ОСОБА_5 ; визнати частково недійсним свідоцтво про право на спадщину, видане 09 грудня 2004 року Маньківською державною нотаріальною конторою на ім`я ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3, згідно з яким переоформлено спадщину на майно після смерті ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, та після смерті ОСОБА_7, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ; перерозподілити спадщину, яка відкрилася після смерті ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 ; визнати за нею право власності на 1/3 частини земельної ділянки, що складає 2,0284 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Кищенецької сільської ради Маньківського району Черкаської області; стягнути з ОСОБА_2 20 878,04 грн компенсації вартості 5/18 часток житлового будинку з надвірними спорудами АДРЕСА_1, а також 7 399,55 грн компенсації вартості 5/18 часток земельної ділянки, на якій розташований житловий будинок.


Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_6, а ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її мати - ОСОБА_7 . Після їх смерті вона та ОСОБА_8, які є дочками померлих, звернулися у встановлений законом шестимісячний строк до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини.


ОСОБА_8 померла ІНФОРМАЦІЯ_4, а спадщину після неї прийняла ОСОБА_3 .


Оскільки видача свідоцтва про право на спадщину не обмежена будь-яким строком, вона у квітні 2015 року звернулася до нотаріальної контори за отриманням свідоцтва про право на спадщину після смерті батьків, де її повідомлено, що після смерті її батьків видано свідоцтва про право на спадщину за заповітом і за законом на ім`я сина померлого ОСОБА_5 на житловий будинок в селі АДРЕСА_2 та земельні частки (пай), які перебувають у колективній власності КСГП "Кищенецьке".


ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_3, спадщину після його смерті отримала його дружина ОСОБА_2


14 грудня 2004 року ОСОБА_2 подарувала житловий будинок в селі АДРЕСА_2 Маньківського району Черкаської області, який отримала у спадщину після ОСОБА_5 .


Вважає, що такими діями порушено її права на спадкове майно після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 її батька ОСОБА_6 .


У серпні 2015 року, третя особа, яка заявляє самостійні вимоги, ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, уточнивши вимоги якого, просила визнати недійсними свідоцтва про право на спадщину після померлих ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 ; перерозподілити спадщину та визнати за нею право власності на 1/3 частини земельної ділянки, що складає 2,0284 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Кищенецької сільської ради; стягнути з ОСОБА_2 на її користь 20 878,04 грн компенсації вартості 5/18 часток житлового будинку з надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 та 7 399,55 грн компенсації вартості 5/18 часток земельної ділянки площею 0,6003 га, на якій розташований вказаний будинок.


Позовна заява мотивована тим, що вона є спадкоємцем першої черги за законом після смерті своєї матері ОСОБА_8, яка прийняла спадщину після смерті своїх батьків ОСОБА_6 та ОСОБА_7, однак за життя її не оформила.


Короткий зміст рішення суду першої інстанції


Маньківський районний суд Черкаської області рішенням від 16 травня 2016 року позови ОСОБА_1 та ОСОБА_3 задовольнив.


Визнав частково недійсними свідоцтва про право на спадщину, видані Маньківською державною нотаріальною конторою на ім`я ОСОБА_5 після смерті ОСОБА_6 та після смерті ОСОБА_7, в частині оформлення прав на спадкове майно виключно на ім?я ОСОБА_5, зокрема:

- свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане 02 жовтня 1998 року Маньківською державною нотаріальною конторою, спадкова справа № 133 за 1998 рік, за реєстром № 1387;

- свідоцтво про право на спадщину, видане 10 листопада 1999 року Маньківською державною нотаріальною конторою за реєстровим № 2117 на земельну ділянку площею 0,6003 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3, переданої для ведення особистого підсобного господарства;

- свідоцтво про право на спадщину за законом (додаткове), видане 22 серпня 2001 року Маньківською державною нотаріальною конторою, спадкова справа № 133 за 1998 рік, за реєстром № 1691;

- свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 15 вересня 2001 року Маньківською державною нотаріальною конторою, спадкова справа № 133 за 1998 рік, за реєстром № 1876.


Визнав частково недійсним свідоцтво про право на спадщину, видане 09 грудня 2004 року Маньківською державною нотаріальною конторою за реєстровим № 3064, спадкова справа № 586 за ІНФОРМАЦІЯ_6 на ім`я ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_5, згідно з яким переоформлено спадщину на майно після смерті ОСОБА_6 та після смерті ОСОБА_7, зокрема:

- на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами АДРЕСА_3 ;

- на земельну ділянку площею 0,6003 га, яка розташована за вказаною адресою, переданої для ведення особистого підсобного господарства;

- на приватизовану земельну ділянку площею 3,1109 га, яка розташована в с. Кищенці, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належної спадкодавцю на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1, виданого Кищенецькою сільською радою Маньківського району Черкаської області 28 жовтня 2003 року; - на приватизовану земельну ділянку площею 2,9743 га, яка розташована в с. Кищенці, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належної спадкодавцю на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2, виданого Кищенецькою сільською радою Маньківського району Черкаської області 28 жовтня 2003 року.


Перерозподілив спадщину, яка відкрилася після смерті ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_5, яку він переоформив на своє ім`я після смерті ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .


Визнав за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частини земельної ділянки, що складає 2,0284 га, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Кищенецької сільської ради Маньківського району Черкаської області, згідно з державним актом серії НОМЕР_3, виданим 30 травня 2005 року Кищенецькою сільською радою на ім`я ОСОБА_2, кадастровий номер НОМЕР_4 .


Стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 20 878,04 грн компенсації вартості 5/18 частки спадщини (житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_3, та 7 399,55 грн компенсації вартості 5/18 частки спадщини (земельної ділянки площею 0,6003 га, переданої для ведення особистого підсобного господарства, яка знаходиться за адресою: по АДРЕСА_3, на якій знаходиться житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами за вказаною адресою).


Визнав за ОСОБА_3 право власності на 1/3 частини земельної ділянки, що складає 2,0284 га, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Кищенецькою сільської ради Маньківського району Черкаської області, згідно з даними державного акта серії НОМЕР_3, виданого 30 травня 2005 року Кищенецькою сільською радою на ім`я ОСОБА_2, кадастровий номер НОМЕР_4 .


Стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 20 878,04 грн компенсації вартості 5/18 частки спадщини (житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 ), та 7 399,55 грн компенсації вартості 5/18 частки спадщини (земельної ділянки площею 0,6003 га, переданої для ведення особистого підсобного господарства, на якій знаходиться житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 ). Вирішив питання про розподіл судових витрат.


Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що при оформленні спадщини після смерті ОСОБА_6 та ОСОБА_7 порушено права на спадкове майно спадкоємців за законом першої черги ОСОБА_1 та ОСОБА_8 .


Короткий зміст рішення апеляційного суду


Апеляційний суд Черкаської області рішенням від 28 липня 2016 року рішення Маньківського районного суду Черкаської області від 16 травня 2016 року скасував та ухвалив нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_3 задовольнив частково.


Визнав недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 15 вересня 2001 року Маньківською державною нотаріальною конторою та зареєстроване в реєстрі за № 1876 на ім`я ОСОБА_5, в частині визнання в повному обсязі права на земельну частку (пай), яка перебувала в колективній власності КСГП "Кищенецьке", розміром 3,55 умовних кадастрових гектарів, та належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7


Визнав недійсним додаткове свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 22 серпня 2001 року Маньківською державною нотаріальною конторою та зареєстроване в реєстрі за № 1691 на ім`я ОСОБА_5, в частині визнання в повному обсязі права на земельну частку (пай), яка перебувала в колективній власності КСГП "Кищенецьке", розміром 3,55 умовних кадастрових гектарів, та належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 .


Визнав недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 09 грудня 2004 року Маньківською державною нотаріальною конторою та зареєстроване в реєстрі за № 3064 на ім`я ОСОБА_2, в частині визнання в повному обсязі права на приватизовану земельну ділянку площею 3,1109 га, розташовану в с. Кищенці Маньківського району Черкаської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала ОСОБА_5 на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1 від 28 жовтня 2003 року; приватизовану земельну ділянку площею 2,9743 га, розташовану в АДРЕСА_8, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала ОСОБА_5 на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2 від 28 жовтня 2003 року.


Перерозподілив спадщину, яка відкрилася після смерті ОСОБА_6 та ОСОБА_7 і складалася з: житлового будинку з надвірними спорудами АДРЕСА_3 ; земельної ділянки площею 0,6003 га, що розташована за вказаною адресою; права на дві земельні частки (паї) розміром по 3,55 умовних кадастрових одиниць в КСГП "Кищенецьке".


Визнав за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частину земельної ділянки загальною площею 6,0852 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої в АДРЕСА_2, згідно з державним актом серії НОМЕР_3 .


Визнав за ОСОБА_3 право власності на 1/3 частину земельної ділянки загальною площею 6,0852 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої в АДРЕСА_8, згідно з державним актом серії НОМЕР_3 .


Стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію вартості 5/18 частин спадкового житлового будинку та земельної ділянки площею 0,6003 га для ведення особистого підсобного господарства, що розташовані за адресою: АДРЕСА_3 в розмірі 12 234,27 грн.


Стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 компенсацію вартості 5/18 частин спадкового житлового будинку та земельної ділянки площею 0,6003 га для ведення особистого підсобного господарства, що розташовані за адресою: АДРЕСА_3 в розмірі 12 234,27 грн.


Вирішив питання про розподіл судових витрат.


Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що при оформленні спадщини після смерті ОСОБА_6 та ОСОБА_7 порушено права на спадкове майно спадкоємців за законом першої черги ОСОБА_1 та ОСОБА_8 . Суд першої інстанції помилково визначив розмір компенсації, яка підлягає до стягнення, у еквіваленті доларів США до гривні на час укладення договору дарування та з урахуванням курсу долара США на час винесення рішення у справі. Позивачі звернулися до суду за захистом своїх порушених прав у межах позовної давності, про застосування якої просила відповідач.


Короткий зміст вимог касаційної скарги, заперечень на неї та їх узагальнені аргументи


У касаційній скарзі, поданій 10 жовтня 2016 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_2 просить скасувати рішення Маньківського районного суду Черкаської області від 16 травня 2016 року та рішення Апеляційного суду Черкаської області від 28 липня 2016 року, і ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_3 відмовити.

Касаційна скарга мотивована тим, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є незаконними та необґрунтованими, ухвалені з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

На час смерті спадкодавців ОСОБА_6 та ОСОБА_7 спадкові відносини в Україні були врегульовані нормами ЦК Української РСР.

ОСОБА_5 спадщину після смерті батьків прийняв у 1998 році, державною нотаріальною конторою йому видані свідоцтва про право на спадщину за заповітом та за законом.

Впродовж шести років (до часу смерті ОСОБА_5 ) ні ОСОБА_1, ні її сестра ОСОБА_8 вказані свідоцтва в судовому порядку не оспорювали та вимоги про перерозподіл спадщини до ОСОБА_5, як до належного відповідача, не пред`являли.З часу вступу у фактичне володіння спадковим майном та заволодіння оригіналами правовстановлюючих документів на нерухоме майно та майнові права її ОСОБА_5 пройшло понад сімнадцять років, а з часу смерті ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_6) пройшов час тривалістю в одинадцять років.

Стаття 261 ЦК України містить презумпцію обізнаності особи про порушення її права. Про час та смерті батьків ОСОБА_5 та про його смерть ОСОБА_1 та ОСОБА_3 увесь цей час було достеменно відомо. Перехід права власності на житловий будинок та земельні ділянки не міг бути прихованим, зважаючи на публічність їх володіння, користування та розпорядження ними.

Суди попередніх інстанцій з порушенням норм статті 535 ЦК Української РСР дійшли висновків про те, що її чоловік ОСОБА_5 за заповітом батька ОСОБА_6, мав право успадкувати лише 1/6 частину житлового будинку по АДРЕСА_3 . Висновки судів суперечать поняттю заповіту, як правочину, що міститься в нормах ЦК України, дійсність якого презюмується.

Суди не вирішили питання про скасування заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на нерухоме майно та заборони орендареві - ТОВ "Кищенці" здійснювати платежі та передавати майно відповідачу, які вжиті судом на підставі ухвали суду від 14 вересня 2016 року.

Викладене в сукупності свідчить про грубе порушення судами попередніх інстанцій вимог діючого законодавства та порушення її права на доступ до правосуддя.

02 грудня 2016 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшло заперечення ОСОБА_4 та ОСОБА_4 на касаційну скаргу, мотивоване законністю і обґрунтованістю рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Суди першої та апеляційної інстанцій у повній мірі дослідили всі обставини та докази у їх сукупності та підтвердили повністю правомірність заявлених позовних вимог.

Доводи касаційної скарги не спростовують встановлених обставин, висновків суду та прийнятих рішень.


................
Перейти до повного тексту