Постанова
Іменем України
12 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 285/2349/15-ц
провадження № 61-28201св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
представник позивача - Сокуренко Євген Сергійович,
відповідач - ОСОБА_1,
представник відповідача - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційні скарги ОСОБА_1 та публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 28 березня 2017 року у складі судді Літвин О. О. та ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 10 липня 2017 року у складі колегії суддів: Коломієць О. С., Гансецької І. А., Шевчук А. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2015 року публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що 20 серпня 2007 року між закритим акціонерним товариство комерційним банком "ПриватБанк" (далі - ЗАТ КБ "ПриватБанк"), правонаступником якого є ПАТ КБ "ПриватБанк", і ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, за умовами якого останній отримав кредит у вигляді непоновлювальної кредитної лінії у розмірі 22 500,00 дол. США на наступні цілі: 20 000,00 дол. США на придбання нерухомості і 2 500,00 дол. США на сплату страхових платежів у випадках та порядку, передбачених кредитним договором, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 0,84 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення кредиту до 16 липня 2017 року.
У зв`язку з неналежним виконанням позичальником своїх зобов`язань за кредитним договором від 20 серпня 2007 року станом на 20 травня 2015 року утворилася заборгованість у загальному розмірі 8 411,01 дол. США, яка складається із: заборгованості за кредитом у розмірі 3 466,03 дол. США, заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 1 179,91 дол. США, заборгованості з комісії у розмірі 1 391,42 дол. США, пені у розмірі 1 961,92 дол. США, штрафу (фіксована частина) у розмірі 11,76 дол. США і штрафу (процентна складова) у розмірі 399,96 дол. США.
На підставі вказаного ПАТ КБ "ПриватБанк" просило суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором від 20 серпня 2007 року у загальному розмірі 8 411,01 дол. США, що за курсом Національного банку України становить 178 733,94 грн.
Заперечуючи проти задоволення позову ПАТ КБ "ПриватБанк", ОСОБА_1 у листопаді 2015 року пред`явив зустрічний позов про розірвання договорів кредиту та іпотеки і звільнення іпотечного майна з-під застави.
Зустрічна позовна заява мотивована тим, що 20 серпня 2007 року між ним та ЗАТ КБ "ПриватБанк" було укладено кредитний договір. З метою забезпечення виконання зобов`язань за вказаним договором, 20 серпня 2007 року між ним та ЗАТ КБ "ПриватБанк" було укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Новоград-Волинського міського нотаріального округу Житомирської області Качан В. О. та зареєстрований у реєстрі за № 3909, за умовами якого він передав в іпотеку банку житловий будинок по АДРЕСА_1, який належить йому на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 17 серпня 2007 року.
У зв`язку з посвідченням договору іпотеки, приватним нотаріусом Новоград-Волинського міського нотаріального округу Житомирської області Качан В. О. 20 серпня 2007 року накладено заборону відчуження житлового будинку, який є предметом іпотеки.
Вказував, що своє зобов`язання з повернення кредиту він виконав, однак банк відмовляється надати підтвердження виконання ним умов кредитного договору та зняти заборону відчуження предмета іпотеки.
Крім того, при виконанні кредитного договору ПАТ КБ "ПриватБанк" порушило істотні умови цього договору, оскільки банк не видав йому графік погашення кредиту; не виплатив цільові кредитні кошти у розмірі 2 500,00 дол. США, що є підставою для розірвання кредитного договору та як наслідок для розірвання похідного договору іпотеки, зі звільненням житлового будинку по АДРЕСА_1 з-під застави.
На підставі вказаного ОСОБА_1 просив суд розірвати договори кредиту та іпотеки від 17 липня 2007 року, укладені між ЗАТ КБ "ПриватБанк" і ОСОБА_1 ;стягнути з ПАТ КБ "ПриватБанк" невиплачені кошти за кредитним договором від 20 серпня 2007 року у розмірі 55 000,00 грн, що за курсом Національного банку України становить 2 500,00 дол. США та зняти заборону на відчуження житлового будинку по АДРЕСА_1 .
Ухвалою Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 22 березня 2017 року справу за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ПАТ КБ "ПриватБанк" про розірвання договорів кредиту та іпотеки і звільнення іпотечного майна з-під застави прийнято до спільного розгляду із позовом ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 28 березня 2017 року в задоволенні позову ПАТ КБ "ПриватБанк" та зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що з огляду на встановлені обставини, відсутні підстави для стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором, оскільки під час розгляду справи не знайшло свого підтвердження неналежне виконання позичальником своїх зобов`язань за кредитним договором. Вказане свідчить, що підстав для задоволення позову ПАТ КБ "ПриватБанк" немає.
У частині першій статті 652 ЦК України визначено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Оскільки зазначені ОСОБА_1 на підтвердження своїх вимог про розірвання кредитного договору обставини невпливають на неможливість виконання умов цього договору, тому не можуть вважатись істотною зміною обставин для сторін даного договору у розумінні статті 652 ЦК України. Таким чином, відсутні підстави для задоволення позову ОСОБА_1 про розірвання кредитного договору.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 10 липня 2017 року апеляційні скарги ПАТ КБ "ПриватБанк" і ОСОБА_1 відхилено.
Рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 28 березня 2017 року залишено без змін.
Судове рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що згідно зі статтями 10, 60 ЦПК України 2004 року кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Висновком судово-економічної експертизи від 31 січня 2017 року, призначеної судом на підставі клопотання відповідача, було встановлено, що позичальником за кредитним договором не було допущено прострочення поточних платежів з дня укладення цього договору 20 серпня 2007 року до 22 травня 2012 року. Враховуючи те, що кредитором на дослідження експерту не була надана кредитна справа ОСОБА_1, графік погашення кредиту і додаткова угода стосовно зміни річної процентної ставки до кредитного договору, встановити розрахункові підстави для нарахування поточної заборгованості та штрафних санкцій після 22 травня 2012 року неможливо.
Призначаючи експертизу, суд на виконання вимог статті 146 ЦПК України 2004 року попереджав сторони про наслідки ухилення від участі в експертизі, згідно якої, у разі ухилення особи, яка бере участь у справі, від подання експертам необхідних матеріалів, документів, або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд, залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.
Оскільки ПАТ КБ "ПриватБанк" не були надані документи, необхідні для проведення експертного дослідження і підготовки відповідей на питання, поставлені судом в ухвалі від 05 серпня 2015 року про призначення експертизи, експертами неодноразово надсилалось на адресу суду клопотання про необхідність надати для дослідження експертам додаткові матеріали з кредитної справи, що унеможливило визначити розмір фактичної заборгованості позичальника перед банком, то підстав для задоволення позову банку про стягнення заборгованості за кредитним договором немає.
Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення зустрічного позову ОСОБА_1 про розірвання кредитного договору, оскільки не знайшли свого підтвердження обставини порушення банком істотних умов кредитного договору.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
У касаційній скарзі, поданій у серпні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ПАТ КБ "ПриватБанк", посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить судові рішення в частині вирішення позовних вимог банку скасувати і ухвалити у цій частині нове рішення про задоволення позову ПАТ КБ "ПриватБанк", в іншій частині судові рішення залишити без змін.
У касаційній скарзі, поданій у серпні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить судові рішення в частині вирішення його зустрічних позовних вимог скасувати і ухвалити у цій частині нове рішення про задоволення зустрічного позову, в іншій частині судові рішення залишити без змін.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалами судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційними скаргами ПАТ КБ "ПриватБанк" і ОСОБА_1, витребувано цивільну справу і надано строк для подання заперечень на касаційну скаргу.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У травні 2018 року справу передано Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ до Верховного Суду.
Відповідно до розпорядження в.о. керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 05 червня 2019 року № 594/0/226-19 та протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 червня 2019 року справу призначено судді-доповідачеві.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ПАТ КБ "ПриватБанк" мотивована тим, що ухвалюючи оскаржувані судові рішення, суди першої та апеляційної інстанцій не врахували, що експертний висновок не відповідає порядку отримання та дослідження доказів, встановлених процесуальним законом. При цьому, згідно з частиною шостою статті 147 ЦПК України 2004 року висновок експерта для суду не є обов`язковим і оцінюється судом за правилами, встановленими статтею 212 ЦПК України 2004 року. Таким чином, за наявності інших доказів, поданих банком, які свідчать про неналежне виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором від 20 серпня 2007 року, суд повинен був задовольнити позов ПАТ КБ "ПриватБанк".
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, судами першої та апеляційної інстанцій при ухваленні оскаржуваних судових рішень не враховано, що він просив суд розірвати кредитний договір на підставі частини другої статті 651 ЦК України, якою визначено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Так, у порушення вимог статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" банк не надав позивачу інформацію про сукупну вартість кредиту, а також графік платежів у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів, вартості всіх супутніх послуг, інших фінансових зобов`язань споживача за кожним платіжним періодом, яка повинна надаватися банком перед укладенням кредитного договору, чим було порушено вимоги закону та його права. Вказані обставини свідчать про наявність підстав для розірвання кредитного договору та договору іпотеки, на що суди уваги не звернули та безпідставно відмовили у задоволенні його вимог.
Доводи особи, яка подала заперечення на касаційну скаргу
У жовтні 2017 року ОСОБА_1 подав заперечення на касаційну скаргу, вказуючи на те, що підстав для задоволення касаційної скарги ПАТ КБ "ПриватБанк" немає, оскільки він свої зобов`язання за кредитним договором від 20 серпня 2007 року виконував належним чином, що встановлено висновком експерта. Належних і допустимих доказів на спростування вказаних обставин банком не надано.
У листопаді 2017 року ПАТ КБ "ПриватБанк" подало заперечення на касаційну скаргу, вказуючи на те, що підстав для скасування оскаржуваних судових рішень в частині вирішення зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 немає, оскільки доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що судами допущено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи в указаній частині.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
20 серпня 2007 року між ЗАТ КБ "ПриватБанк", правонаступником якого є ПАТ КБ "ПриватБанк", і ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, за умовами якого останній отримав кредит у вигляді непоновлювальної кредитної лінії у розмірі 22 500,00 дол. США на наступні цілі: 20 000,00 дол. США на придбання нерухомості і 2 500,00 дол. США на сплату страхових платежів у випадках та порядку, передбачених кредитним договором, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 0,84 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення кредиту до 16 липня 2017 року.
З метою забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором, 20 серпня 2007 року між ОСОБА_1 і ЗАТ КБ "ПриватБанк" було укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Новоград-Волинського міського нотаріального округу Житомирської області Качан В. О. та зареєстрованим у реєстрі за № 3909, за умовами якого він передав в іпотеку банку житловий будинок по АДРЕСА_1, який належить йому на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 17 серпня 2007 року.
У зв`язку з посвідченням договору іпотеки, приватним нотаріусом Новоград-Волинського міського нотаріального округу Житомирської області Качан В. О. 20 серпня 2007 року накладено заборону відчуження житлового будинку, який є предметом іпотеки.
На підтвердження неналежного виконання ОСОБА_1 своїх зобов`язань за кредитним договором від 20 серпня 2007 року ПАТ КБ "ПриватБанк" надано суду розрахунок заборгованості, яка складається із: заборгованості за кредитом у розмірі 3 466,03 дол. США, заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 1 179,91 дол. США, заборгованості з комісії у розмірі 1 391,42 дол. США, пені у розмірі 1 961,92 дол. США, штрафу (фіксована частина) у розмірі 11,76 дол. США і штрафу (процентна складова) у розмірі 399,96 дол. США.