Постанова
Іменем України
15 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 158/946/14-ц
провадження № 61-33041св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1,
провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Ківерцівського районного суду Волинської області від 30 березня 2017 року у складі судді Пономарьової О. М. та ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 15 серпня 2017 року у складі колегії суддів: Матвійчук Л. В., Федонюк С. Ю., Русинчука М. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст вимог
У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця та просив визнати неправомірними його дії щодо невиконання рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 19 травня 2014 року про стягнення з ОСОБА_3 на його користь 21 450, 00 грн на відшкодування майнової шкоди та 1 000, 00 грн на відшкодування моральної шкоди.
В обґрунтування вимог скарги зазначав, що рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 19 травня 2014 року з ОСОБА_3 на його користь стягнуто грошові кошти на відшкодування майнової та моральної шкоди. Проте, зазначене рішення до цього часу не виконане, хоча ОСОБА_3 має право власності на частину житлового будинку, на яку державним виконавцем не звертається стягнення з метою примусового виконання судового рішення.
Короткий зміст рішень суду першої та апеляційної інстанції
Ухвалою Ківерцівського районного суду Волинської області від 30 березня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 15 серпня 2017 року, у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що державний виконавець Ківерцівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області Косинська Н. В. в ході примусового виконання рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 19 травня 2014 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 21 450, 00 грн на відшкодування майнової шкоди та 1 000, 00 грн на відшкодування моральної шкоди діяла відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" та в межах своїх повноважень, не порушуючи права стягувача, відтак скарга ОСОБА_1 є безпідставною та задоволенню не підлягає.
Винесення державним виконавцем постанови про повернення виконавчого документа стягувачу не позбавляє останнього можливості захистити свої права пред`явивши повторно виконавчий документ до виконання у строки, визначені постановою про його повернення.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати ухвалу Ківерцівського районного суду Волинської області від 30 березня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 15 серпня 2017 року та ухвалити нове про задоволення скарги.
Касаційна скарга мотивована тим, що відділ державної виконавчої служби безпідставно та незаконно відмовляється здійснювати примусове виконання виконавчого листа про стягнення на його користь грошових коштів на відшкодування майнової та моральної шкоди та неодноразово повертав зазначений виконавчий лист без виконання, що є незаконним та порушує його права.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.
Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
01 червня 2018 року справу № 158/946/14-ц Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ передано до Верховного Суду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Встановлено, що рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 19 травня 2014 року у справі №1528/946/14-ц стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 21 450, 00 грн на відшкодування майнової шкоди та 1 000, 00 грн на відшкодування моральної шкоди. На виконання вказаного рішення суду стягувачу 17 червня 2014 року видано виконавчий лист.
Ухвалою Ківерцівського районного суду Волинської області від 03 липня 2014 року виправлено описку в рішенні Ківерцівського районного суду від 19 травня 2014 року в частині правильного зазначення прізвища, ім`я та по батькові боржника.
Старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Ківерцівського районного управління юстиції 23 грудня 2015 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №1528/946/14-ц.
Суди встановили, що державним виконавцем було вжито передбачені Законом України "Про виконавче провадження" заходи щодо своєчасного та повного виконання рішення суду.
Зокрема, державний виконав ець перевіряв наявність коштів та майна боржника, звертався до суду з поданням про примусовий привід боржника, здійснював виїзд по місцю проживання та реєстрації боржника для перевірки її майнового стану.
Згідно з повідомленнями Луцького ВРЕР УДАІ України у Волинській області від 16 лютого 2016 року, 09 квітня 2016 року, 06 грудня 2016 року за ОСОБА_3 транспортні засоби не зареєстровано.