Постанова
Іменем України
07 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 640/3775/16-ц
провадження № 61-17880св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Сердюка В. В., Фаловської І. М. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_3, на рішення Київського районного суду міста Харкова від 29 вересня 2016 року у складі судді Золотарьова Л. І. та рішення Апеляційного суду Харківської області від 07 квітня 2017 року у складі колегії суддів: Пономаренко Ю. А., Гуцал Л. В., Піддубного Р. М.,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" (далі - ТОВ "ОТП Факторинг Україна") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, третя особа - ОСОБА_2, про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Позовна заява ТОВ "ОТП Факторинг Україна" мотивована тим, що 26 травня 2008 року між Публічним акціонерним товариством "ОТП Банк" (далі - ПАТ "ОТП Банк") та ОСОБА_2 укладений кредитний договір, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит на придбання нерухомого майна у розмірі 80 000 дол. США на строк до 26 травня 2028 року зі сплатою процентів у порядку та розмірах, встановлених в договорі.
З метою забезпечення виконання кредитних зобов`язань між ПАТ "ОТП Банк" та ОСОБА_2 що 26 травня 2008 року укладено договір іпотеки, предметом якого є квартира АДРЕСА_1 .
Між ПАТ "ОТП Банк" і ТОВ "ОТП Факторинг Україна" 25 листопада 2011 року укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю, відповідно до умов якого до позивача перейшло право вимоги за вказаними вище кредитним договором та договором іпотеки.
Позичальник належним чином не виконала свої кредитні зобов`язання, тому рішенням Московського районного суду міста Харкова від 22 жовтня 2012 року стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 заборгованість за кредитним договором у розмірі 1 791 509,26 грн.
Приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Бойко О. В. 17 грудня 2011 року на підставі рішення Приморського районного суду міста Одеси від 14 жовтня 2009 року знято заборону відчуження та вилучено запис про іпотеку - квартиру АДРЕСА_1 .
ОСОБА_2 19 грудня 2011 року на підставі договору купівлі-продажу продала вказану вище квартиру ОСОБА_1 .
У результаті кримінального розслідування встановлено, що справа щодо зняття заборони на відчуження спірної квартири з реєстру іпотек у Приморському районному суді м. Одеси не розглядалась, а рішення Приморського районного суду міста Одеси від 14 жовтня 2009 року є підробленим.
У подальшому у Державному реєстрі іпотек поновлено запис про іпотеку та іпотекодержателя щодо нерухомості, що є предметом даного позову.
На підставі викладеного ТОВ "ОТП Факторинг Україна" просило звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, у рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором від 26 травня 2008 року у розмірі 593 816,32 грн, з яких: заборгованість за кредитом - 559 038,67 грн, заборгованість за процентами - 20 772,42 грн, заборгованість за пенею - 14 005,23 грн, шляхом надання ТОВ "ОТП Факторинг Україна" права продажу будь-якій особі-покупцеві предмету іпотеки за іпотечним договором від 26 травня 2008 року.
У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом до ТОВ "ОТП Факторинг Україна", ОСОБА_2 про визнання договору іпотеки недійсним та припинення іпотеки.
Зустрічний позов ОСОБА_1 мотивовано тим, що він відповідно до вимог закону набув право власності на квартиру АДРЕСА_1 .
Доказів про те, що іпотека на спірну квартиру була зареєстрована раніше за ТОВ "ОТП Факторинг Україна", останнє суду не надало, тому підстав вважати, що у цього товариства виникло право звертати стягнення на майно, яке належить ОСОБА_1 немає.
Право власності на спірну квартиру було 23 грудня 2011 року зареєстровано за ОСОБА_1 . На час здійснення купівлі-продажу квартири ніяких заборон на вказану квартиру не існувало.
Оскільки спірне майно не належало на момент реєстрації обтяження майна іпотекою (13 січня 2012 року) і не належить на даний час ОСОБА_2 на праві власності, оскільки за договором купівлі-продажу від 19 грудня 2011 року вищевказана квартира була відчужена ОСОБА_1, то відповідно у неї відсутні були права на розпорядження спірним майном та передачу його у іпотеку.
На підставі викладеного ОСОБА_1 з урахуванням уточнених позовних вимог просив: визнати договір іпотеки від 26 травня 2008 року недійсним; визнати іпотеку за договором іпотеки від 26 травня 2008 року припиненою; вилучити з Державного реєстру іпотек запис № 12058887 про обтяження майна, а саме квартири АДРЕСА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Київського районного суду міста Харкова від 29 вересня 2016 року в задоволенні позову ТОВ "ОТП Факторинг Україна" та зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що первісні позовні вимоги обгрунтованими, проте ТОВ "ОТП Факторинг Україна" пропущено трирічний строк звернення до суду з вимогами про звернення стягнення на предмет іпотеки саме в рахунок погашення заборгованості, стягнутої рішенням Московського районного суду міста Харкова від 22 жовтня 2012 року, станом на 07 лютого 2012 року в розмірі 593 816,32 грн. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.
Рішення про недійсність договору іпотеки, яке згодом було встановлено як неіснуюче, не спростовує презумпції правомірності правочину, а договір іпотеки залишається чинним з моменту його первинної реєстрації в Державному реєстрі іпотек і тому, незважаючи на перехід права власності на квартиру, яка є предметом іпотеки, від ОСОБА_2 до ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири, іпотека є дійсною для ОСОБА_1 як набувача відповідного нерухомого майна. Разом з тим, підстави для визнання договору іпотеки від 26 травня 2008 року недійсним, для припинення іпотеки та вилучення запису про обтяження майна іпотекою, на думку місцевого суду, відсутні.
Короткий зміст рішення апеляційного суду
Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 07 квітня 2017 року рішення суду першої інстанції скасовано в частині вирішення позовних вимог ТОВ "ОТП Факторинг Україна", ухвалено в цій частині нове рішення про задоволення вказаних вимог.
У рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за договором кредиту від 26 травня 2008 року у загальному розмірі 593 816,32 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 559 038,67 грн, заборгованість за процентами - 20 772,42 грн, заборгованість за пенею - 14 005,23 грн, звернуто стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 45,6 кв. м, житловою площею 31,2 кв. м, яка належить ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Клопотовим С. Д. 19 грудня 2011 року за реєстровим № 3097, шляхом надання ТОВ "ОТП Факторинг Україна" права продажу будь-якій особі-покупцеві предмету іпотеки за іпотечним договором від 26 травня 2008 року на умовах та в порядку, визначеному статтею 38 Закону України "Про іпотеку" за ціною, на рівні не нижчою за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності, але не меншою ніж 345 000 грн, для чого надано ТОВ "ОТП Факторинг Україна" всі повноваження продавця, а саме: отримання дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість, здійснення будь-яких платежів за продавця, отримання будь-яких документів, довідок, витягів з реєстру прав власності на нерухоме майно в органах Державної реєстраційної служби України, БТІ, ВРЖЕУ, нотаріату, тощо.
У решті рішення місцевого суду залишено без змін.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ОТП Факторинг Україна" судові витрати у справі: за подання позовної заяви у розмірі 3 654 грн та за подання апеляційної скарги - 4 019,40 грн, а всього - 7 673,40 грн.
Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що невиконання кредитного зобов`язання та непогашення заборгованості не припиняє кредитний договір та не звільняє боржника від його виконання. Позивач просить звернути стягнення на предмет іпотеки саме в рахунок погашення заборгованості, стягнутої рішенням Московського районного суду міста Харкова від 22 жовтня 2012 року, станом на 07 лютого 2012 року в розмірі 593 816,32 грн та позовна давність за такими вимогами не минула.
Оскільки позичальник не виконав вимоги кредитного договору, то ТОВ "ОТП Факторинг Україна" має право на задоволення своїх вимог шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у спосіб, визначений банком.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції в частині вирішення зустрічних позовних вимог.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у травні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1, в інтересах якого діє представник ОСОБА_3 ,посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив: рішення апеляційного суду скасувати в частині вирішення позовних вимог ТОВ "ОТП Факторинг Україна" та залишити в цій частині в силі рішення суду першої інстанції; рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати в частині вирішення зустрічних позовних вимог, справу в цій частині направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що ТОВ "ОТП Факторинг Україна" не подало суду доказів відсутності рішення про виключення з реєстру іпотек квартири АДРЕСА_1 . Доводи про наявність записів про обтяження майна іпотекою до 13 січня 2012 року нічим не підтверджуються і є необґрунтованими.
Реєстрація іпотеки відносно зобов`язань ОСОБА_2 відбулась 13 січня 2012 року, проте право власності за ОСОБА_1 було зареєстровано 23 грудня 2011 року, отже спірне мано на час реєстрації іпотеки не належало позичальнику за кредитним договором, тому вона не могла бути іпотекодавцем.
Відповідно до наданих позивачем за первісним позовом довідок та витягів з реєстрів реєстрація іпотеки відбулася на підставі заяви ТОВ "ОТП Факторинг Україна" після набуття ОСОБА_1 права власності на квартиру АДРЕСА_1 .
Разом з тим, ТОВ "ОТП Факторинг Україна" пропустило строк звернення до суду з вимогою про звернення стягнення на предмет іпотеки, про застосування якого заявлено стороною цього спору.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 липня 2017 року відкрито касаційне провадження і витребувано цивільну справу.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
07 травня 2018 року справу передано до Верховного Суду.
Відповідно до підпунктів 2.3.2, 2.3.4, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, зі змінами та доповненнями, постанови Пленуму Верховного Суду від 24 травня 2019 року № 8 "Про здійснення правосуддя у Верховному Суді" та рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 28 травня 2019 року № 7 "Про заходи, спрямовані на своєчасний розгляд справ і їх вирішення у розумні строки", у справі призначено повторний автоматизований розподіл.
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06 червня 2019 року справу призначено до розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 26 травня 2008 року міжЗакритим акціонерним товариством "ОТП Банк" (далі - ЗАТ "ОТП Банк"), правонаступником якого є ПАТ "ОТП Банк", і ОСОБА_2 укладений кредитний договір, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит на придбання нерухомого майна у розмірі 80 000 дол. США на строк до 26 травня 2028 року зі сплатою процентів у порядку та розмірах, встановлених в договорі.
З метою забезпечення виконання кредитних зобов`язань між ЗАТ "ОТП Банк" та ОСОБА_2 укладено договір іпотеки, предметом якого є квартира АДРЕСА_1 .
На час укладання договору іпотеки від 26 травня 2008 року предмет іпотеки належав іпотекодавцю ОСОБА_2 на праві власності.
Між ПАТ "ОТП Банк" і ТОВ "ОТП Факторинг Україна" 25 листопада 2011 року укладено договір про відступлення права вимоги.
Згідно з пунктом 1.1 договору від 25 листопада 2011 року клієнт передав фактору права вимоги за кредитними договорами, перелік яких міститься у додатку № 1 до цього договору, що забезпечений іпотекою/заставою за договорами іпотеки/договорами застави, перелік яких міститься в додатку № 1 до даного договору, клієнт передає та відступає фактору сукупність прав, належних клієнту за договорами забезпечення, включаючи право звертати стягнення на заставлене майно.
Пунктом 5.7 договору визначено, що за повідомленням клієнта ПАТ "ОТП Банк" вносяться зміни до державного реєстру іпотек. Сторони домовились, що зміни до державного реєстру іпотек будуть внесені протягом 20 робочих днів з дати набрання чинності.
Суди встановили, що ПАТ "ОТП Банк" відступило ТОВ "ОТП Факторинг України" права вимоги за договором іпотеки від 26 травня 2008 року, згідно з пунктом 9.7 якого відступлення прав за цим договором здійснюється без наявності отримання згоди іпотекодавця.
Приватним нотаріусом Бойко О. В. 17 грудня 2011 року на підставі рішення Приморського районного суду міста Одеси від 14 жовтня 2009 року були зняті заборони на відчуження предмету іпотеки.
Згідно з відомостями Приморського районного суду міста Одеси від 19 січня 2012 рокувказаним судом цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ЗАТ "ОТП Банк" про визнання недійсними договорів іпотеки не розглядалась.
У період відсутності в Державному реєстрі іпотек запису про обтяження права власності на спірну квартиру приватним нотаріусом Клопотовим С. Д. 19 грудня 2011 року був посвідчений договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, відповідно до якого ОСОБА_2 продала вказану квартиру ОСОБА_1 .
Рішенням Московського районного суду міста Харкова від 22 жовтня 2012 року стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь ТОВ "ОТП Факторинг Україна" суму заборгованості за кредитним договором від 29 січня 2008 року та від 26 травня 2008 року у розмірі 1 791 509,26 грн.
Відповідно до застереження, викладеного в останньому абзаці пункту 6.4 договору іпотеки, сторони встановлюють, що положення пункту 6.4 з підпунктами цього договору, разом з іншими положеннями цього договору, являють собою повний укладений договір між сторонами про задоволення вимог іпотекодержателя, в якому сторони визначили можливі способи звернення стягнення на предмет іпотеки.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню частково.
Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону судові рішення не відповідають.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 1 Закону України "Про іпотеку" іпотекою визнається вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника в порядку, встановленому цим Законом.
Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду.
Частиною п`ятою статті 3 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.
Закінчення строку дії кредитного договору не звільняє сторони від виконання зобов`язань (частина четверта статті 631 ЦК України).
Статтею 23 Закону України "Про іпотеку" визначено, що в разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов`язки за іпотечним договором у тому обсязі та на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.
Підставами звернення стягнення на предмет іпотеки є: рішення суду, виконавчий напис нотаріуса або договір про задоволення вимог іпотекодержателя (частина третя статті 33 Закону України "Про іпотеку").
Право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки визначені у статті 38 Закону України "Про іпотеку".