ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 серпня 2019 року
м. Київ
Справа № 922/3641/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Берднік І.С. - головуючого, Міщенка І.С., Сухового В.Г.,
за участю секретаря судового засідання - Корнієнко О.В.,
за участю представників:
Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" - Лисенка В.О.,
Ізюмського комунального підприємства теплових мереж - Радигіна Є.С. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Ізюмського комунального підприємства теплових мереж
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.04.2019 (у складі колегії суддів: Шутенко І.А. (головуючий), Бородіна Л.І., Геза Т.Д.)
та рішення Господарського суду Харківської області від 19.02.2019 (суддя Смірнова О.В.)
у справі № 922/3641/18
за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до Ізюмського комунального підприємства теплових мереж
про стягнення коштів в сумі 4 044 976,51 грн,
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2018 року Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - ПАТ "НАК "Нафтогаз України", позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Ізюмського комунального підприємства теплових мереж (далі - відповідач, Підприємство) про стягнення 4 044 976,51 грн, з яких 2 964 973,92 грн основного боргу, 487 314,67 грн пені, 135 153,37 грн 3% річних та 457 534,54 грн інфляційних втрат.
Позовну заяву обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором постачання природного газу від 31.10.2016 №2611/1617-БО-32 у частині повного та своєчасного розрахунку за фактично переданий природний газ.
У суді першої інстанції відповідач, заперечуючи проти задоволення позову, заявив клопотання про зменшення розміру пені на 99% та про відмову у стягненні 3% річних та інфляційних втрат; 01.02.2019 відповідач надав докази оплати суми основного боргу в повному обсязі.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 19.02.2019, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 22.04.2019, позов задоволено частково.
Стягнуто з відповідача на користь позивача 487 314,67 грн пені, 135 153,37 грн 3% річних, 457 534,54 грн інфляційних втрат та 16 200,03 грн судового збору.
Провадження у справі в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 2 964 973,92 грн закрито.
Судові рішення мотивовані тим, що позовні вимоги в частині стягнення 487 314,67 грн пені, 135 153,37 грн 3% річних та 457 534,54 грн інфляційних втрат є обґрунтованими через неналежне виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором постачання природного газу від 31.10.2016 №2611/1617-БО-32 у частині повного та своєчасного розрахунку за фактично переданий природний газ; провадження у справі в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 2 964 973,92 грн підлягає закриттю на підставі п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у зв`язку зі сплатою боргу відповідачем під час розгляду справи у суді першої інстанції.
Водночас, суди попередніх інстанцій відмовили у задоволенні клопотання відповідача про зменшення розміру пені, враховуючи майновий стан та соціальний статус позивача, існування заборгованості більше півроку та те, що несвоєчасність оплати контрагентів прямо перешкоджає виконанню покладених на позивача державою обов`язків, погіршує його фінансове становище, впливає на якість та своєчасність надання послуг з поставки газу для інших споживачів природного газу.
Не погоджуючись із висновками судів першої та апеляційної інстанцій, у травні 2019 року відповідач подав касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення у частині стягнутої суми пені у розмірі 487 314,67 грн та змінити у цій частині рішення шляхом зменшення нарахованої пені на 99% до суми 4 873,14 грн або на інший обґрунтований процент від суми пені.
Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкових висновків про відсутність підстав для зменшення розміру пені, врахувавши лише інтереси позивача та не надавши оцінки доводам відповідача. Суди не врахували: невідповідність тарифів на послуги теплопостачання; заборгованість споживачів перед відповідачем; несвоєчасне фінансування з Державного бюджету України пільг та субсидій; сплату заборгованості в повному обсязі під час розгляду справи у суді та те, що сума неустойки є надмірно великою відповідно до суми 3% річних та інфляційних втрат, які мають компенсувати всі негативні наслідки затримки розрахунку відповідачем.
05.08.2019 ПАТ "НАК "Нафтогаз України" надало відзив на касаційну скаргу, в якому заперечило доводи касаційної скарги, просило залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій установлено, що між ПАТ "НАК "Нафтогаз України" (постачальник) та Ізюмським комунальним підприємством теплових мереж (споживач) укладено договір постачання природного газу від 31.10.2016 №2611/1617-БО-32 (далі - договір від 31.10.2016 №2611/1617-БО-32), відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов`язався поставити споживачеві у 2016-2017 роках природний газ, а споживач зобов`язався оплатити його на умовах цього договору.
Пунктом 1.2 договору від 31.10.2016 №2611/1617-БО-32 визначено, що природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами/організаціями.
Відповідно до п. 5.2 договору від 31.10.2016 №2611/1617-БО-32 (у редакції додаткової угоди від 31.03.2017 №5), ціна за 1000 куб.м. газу за цим договором з 01.04.2017 становить 7 907, 20 грн, крім того, ПДВ - 20%. Усього до сплати разом з ПДВ - 9 488, 64 грн.
Згідно з п. 6.1 договору від 31.10.2016 №2611/1617-БО-32, оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.
У п.8.2 договору від 31.10.2016 №2611/1617-БО-32 (з врахуванням змін згідно додаткової угоди від 31.03.2017 №5) вказано, що у разі прострочення споживачем оплати, згідно п. 6.1 цього договору, він зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 16,4% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченої платежу за кожний день прострочення.
Пунктом 12.1 договору від 31.10.2016 №2611/1617-БО-32 (у редакції додаткової угоди від 31.03.2017 №5) передбачено, що договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, за їх наявності, і діє в частині реалізації природного газу з 01.10.2016 до 31.09.2017 (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
Судами встановлено, що на виконання умов договору від 31.10.2016 №2611/1617-БО-32, позивачем було поставлено протягом жовтня 2016 року - квітня 2017 року, а відповідачем - прийнято, природний газ на загальну суму 16 460 382, 33 грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 31.10.2016, від 30.11.2016, від 31.12.2016, від 31.01.2017, від 28.02.2017, від 31.03.2017 та від 30.04.2017.
Відповідач свої зобов`язання в частині здійснення розрахунків виконав частково, в зв`язку з чим за ним утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 2 964 973, 92 грн (станом на 20.12.2018), що стало підставою для звернення ПАТ "НАК "Нафтогаз" до суду з позовом про стягнення з відповідача 2 964 973,92 грн основного боргу, 487 314,67 грн пені, 135 153,37 грн 3% річних та 457 534,54 грн інфляційних втрат.
Під час розгляду даної справи у суді першої інстанції відповідач сплатив основний борг у розмірі 2 964 973, 92 грн повністю.
Суд першої інстанції позов задовольнив частково та стягнув з відповідача на користь позивача 487 314,67 грн пені, 135 153,37 грн 3% річних, 457 534,54 грн інфляційних втрат; провадження у справі в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 2 964 973,92 грн закрив на підставі ст.231 ГПК України.