Постанова
Іменем України
14 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 204/4785/18
провадження № 61-10777св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Сердюка В. В., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_3,
відповідач за зустрічним позовом - ОСОБА_1,
третя особа: Третя Дніпровська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 08 квітня 2019 року у складі судді Куценко Т. Р. про повернення апеляційної скарги.
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - Третя Дніпровська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, про встановлення факту, що має юридичне значення (факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини), визнання права на майно в порядку спадкування за законом та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_1, третя особа - Третя Дніпровська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем і визнання права власності в порядку спадкування за законом на 1/2 частину квартири.
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
04 липня 2018 року в Красногвардійський районний суд міста Дніпропетровська надійшла позовна заява ОСОБА_1, яку позивач уточнила 18 вересня 2018 року, до ОСОБА_2, третя особа - Третя Дніпровська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області про встановлення факту, що має юридичне значення (факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини), визнання права на майно в порядку спадкування за законом, в якій позивач просила встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 разом зі спадкодавцем ОСОБА_4, на день його смерті, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_2, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування позову зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спадкодавець постійно проживав за адресою: АДРЕСА_1 . Протягом багатьох років позивач разом зі своїм батьком проживала однією сім`єю за вищезазначеною адресою, де батько і був зареєстрований, тобто у будинку, який належить позивачу та її чоловіку ОСОБА_5 . Разом з батьком позивач вела спільне господарство та побут, постійно доглядала за ним, піклувалася та надавала усіляку допомогу, між ними були тісні родинні відносини. Після смерті батька відкрилась спадщина на все належне йому майно, а саме 1/2 частини квартири АДРЕСА_2 . На день своєї смерті батько у цій квартирі не був зареєстрований. 22 червня 2018 року позивач звернулася із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом до Третьої Дніпровської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області з метою оформлення спадщини на 1/2 частину квартири АДРЕСА_2 . Проте, постановою від 22 червня 2018 року їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку з тим, що протягом шести місяців з моменту відкриття спадщини вона не подала до нотаріуса заяву про прийняття спадщини та вважається такою, що не прийняла її. Заяву у шестимісячний термін позивач не подавала, оскільки проживала разом зі своїм батьком на час відкриття спадщини та вважала, що у відповідності до частини першої статті 1268 ЦК України прийняла спадщину. На день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 зі спадкодавцем у будинку позивача був зареєстрований її син - ОСОБА_2 та онук спадкодавця. Про відмову від спадщини ОСОБА_2 позивачу не відомо, отже він вважається єдиним спадкоємцем, що прийняв спадщину. Незалежно від того прийняв спадщину відповідач ОСОБА_2 чи ні, вона йому належить з дня смерті батька позивача, тобто з ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідач ОСОБА_3 також звертався з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом до Третьої Дніпровської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області з метою оформлення спадщини на 1/2 частину квартири АДРЕСА_2 . Однак, 21 червня 2018 року державний нотаріус Крупська Л. В. постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії відмовила відповідачу ОСОБА_3 з тих самих мотивів, що і позивачу. Відповідач ОСОБА_3 19 червня 2018 року отримав свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/2 частину квартири АДРЕСА_2, яка належала матері позивача та відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_6 . Позивач є рідною донькою ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3, та після смерті якої позивач мала право прийняти спадщину у вигляді 1/4 частини від 1/2 частини квартири АДРЕСА_2, однак державний нотаріус Крупська Л. В. видала відповідачу ОСОБА_3 свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/2 частину спірної квартири. Таким чином, позивач вважає, що має право на спадкування після смерті батька на належне йому майно, а саме на 1/2 частину квартири АДРЕСА_2 . У зв`язку з викладеним позивач звернулась в суд з даним позовом.
18 вересня 2018 року в Красногвардійський районний суд міста Дніпропетровська надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_3 до ОСОБА_1, третя особа - Третя Дніпровська державна нотаріальна контора, про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем і визнання права власності в порядку спадкування за законом на 1/2 частину квартири, в якій ОСОБА_3 просив встановити факт постійного проживання ОСОБА_3 разом із спадкодавцем ОСОБА_4, померлим ІНФОРМАЦІЯ_1, на час відкриття спадщини; визнати за ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 1/2 частину квартири АДРЕСА_2, загальною площею 44,4 кв. м, житловою площею 27,7 кв. м, яка складається з: 1 - коридор площею 4,7 кв. м, 2 - санвузол - 3,3 кв. м, 3 - кухня - 5,8 кв. м, 4 - житлова кімната площею 13,8 кв. м, 5 - коридор - 1,7 кв. м, 6 - комора - 1,2 кв. м, 7 - житлова кімната площею 13,9 кв. м.
В обґрунтування зустрічного позову зазначено, що батьки ОСОБА_3 - ОСОБА_4, 1935 року народження, і ОСОБА_6, 1932 року народження, перебували у зареєстрованому шлюбі протягом всього свого життя з 03 січня 1959 року. Від шлюбу у батьків народилась старша сестра позивача за зустрічним позовом - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 . Батькам позивача на праві спільної сумісної власності належала квартира АДРЕСА_2 . Право власності на згадану квартиру було зареєстроване за ОСОБА_4 - 1/2 частина, та за ОСОБА_6 - 1/2 частина. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача за зустрічним позовом - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 померла мати позивача за зустрічним позовом - ОСОБА_6 19 червня 2018 року позивач отримав свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_6 в Третій Дніпровській державній нотаріальній конторі за реєстром № 4-618 на 1/2 частину кв. АДРЕСА_2, яка належала їй на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого ВО "ПМЗ" 01 березня 1994 року. З 28 березня 1967 року, після вселення в квартиру батько та матір проживали і були зареєстровані в АДРЕСА_2 . Позивач був зареєстрований в цій квартирі з 29 лютого 1996 року, після отримання паспорту. На прохання відповідача батько був знятий з реєстрації за вказаною адресою і зареєстрований в АДРЕСА_1 у домоволодінні, яке належить ОСОБА_5 - цивільному чоловіку відповідача, з метою використання його пільг для сплати за комунальні послуги, так як батько мав статус "дитини війни". Позивач був членом сім`ї його батьків і постійно проживав разом з ними на день їх смерті, тобто на день відкриття спадщини. 16 травня 1995 року був розірваний шлюб позивача з ОСОБА_7, та з того часу у квартирі залишився проживати він та його батьки. З 1999 року його батьки разом з ним фактично мешкали однією сім`єю: навесні, влітку, восени вони всі разом проживали в приватному домоволодінні ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1, а взимку вони переїздили до спадкової квартири. Після смерті батька в серпні 2010 року він продовжував проживати разом з матір`ю таким же чином, як це було при батькові. Зазначив, що його сестра - відповідач по справі, не проживала постійно разом з батьками на час їх смерті, так як вона має цивільного чоловіка ОСОБА_5, сина ОСОБА_2, з якими мешкала на день смерті батьків у квартирі, яка належить їй на праві приватної власності, за місцем своєї реєстрації: АДРЕСА_5 . 26 грудня 2017 року він звернувся до державного нотаріуса Третьої Дніпровської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька - ОСОБА_4, у зв`язку з чим була заведена спадкова справа № 733/2017 до майна померлого батька. Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії державний нотаріус Третьої Дніпровської державної нотаріальної контори відмовила йому у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частину кв. АДРЕСА_2 після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька - ОСОБА_4 . Він не подавав своєчасно заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті батька, а тому не виконав вимоги статті 1269 ЦК України, але на підставі частини третьої статті 1268 ЦК України, вважає себе таким спадкоємцем, який прийняв спадщину, так як постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини і не подав заяви до нотаріальної контори про відмову від спадщини. У зв`язку з викладеним, ОСОБА_3 звернувся до суду з даним зустрічним позовом.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 06 листопада 2018 року відмовлено в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 та частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_3 .
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 18 грудня 2018 року апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 06 листопада 2018 року була залишена без руху з наданням строку для усунення її недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії такої ухвали, а саме скаржнику необхідно було сплатити судовий збір, з поданням апеляційному суду оригіналу платіжного документа.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 08 квітня 2019 року апеляційну скаргу повернуто скаржнику.
Ухвала Дніпровського апеляційного суду від 08 квітня 2019 року мотивована тим, що копія ухвали Дніпровського апеляційного суду від 18 грудня 2018 року, якою залишено без руху апеляційну скаргу ОСОБА_1 ,була направлена скаржнику за адресою, вказаною в апеляційній скарзі. Іншої поштової адреси скаржника матеріали справи не містять. Поштовий конверт повернувся на адресу суду з відміткою за закінченням терміну зберігання. У встановлений строк вимоги ухвали Дніпровського апеляційного суду від 18 грудня 2018 року не виконанні, а тому апеляційна скарга вважається неподаною та підлягає поверненню.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у травні 2019 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги, справу передати до апеляційного суду для продовження розгляду.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 11 червня 2019 року вказану касаційну скаргу залишено без руху та надано заявнику строк десять днів з дня вручення цієї ухвали для усунення зазначених у ній недоліків.
26 червня 2019 року до Верховного Суду надійшла заява про поновлення строку на касаційне оскарження та усунення недоліків.
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 09 липня 2019 року поновлено строк касаційного оскарження та відкрито касаційне провадження у зазначеній цивільній справі, витребувано справу та надано строк для подачі заперечень на касаційну скаргу.
26 липня 2019 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.
На підставі ухвали Верховного Суду від 01 серпня 2019 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження в складі п`яти суддів.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 серпня 2019 року визначено склад колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду для розгляду справи: Грушицький А. І. (суддя-доповідач), Висоцька В. С., Литвиненко І. В., Сердюк В. В., Фаловська І. М.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, щоповернення апеляційної скарги з тих підстав, що особа не виконала вимоги ухвали про усунення недоліків, можливе лише у тому випадку коли особа отримала відповідну ухвалу, але ухилилася від її виконання.
В касаційній скарзі заявник зазначає, що копію ухвали апеляційного суду
від 18 грудня 2018 року про залишення її апеляційної скарги без руху, яка була направлена судом на адресу, вказану ОСОБА_1 в апеляційній скарзі, вона не отримувала, що підтверджується рекомендованим листом, який повернутий на адресу суду з відміткою за закінченням встановленого строку зберігання.