1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



Постанова

Іменем України


14 серпня 2019 року

м. Київ

справа № 296/3015/16-ц

провадження № 61-28953св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Сердюка В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1, відповідач - Державна установа "Житомирський обласний лабораторний центр Державної санітарно-епідеміологічної служби України",

розглянувши у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Житомирської області від 04 липня 2017 року у складі колегії суддів: Павицької Т. М., Миніч Т. І., Трояновської Г. С.,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення"

ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Державної установи "Житомирський обласний лабораторний центр Державної санітарно-епідеміологічної служби України" (далі - ДУ "Житомирський ОЛЦ Держсанепідемслужби України") про визнання незаконним і скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди.

Позовна заява мотивована тим, що наказом від 11 березня 2014 року

36-ос ОСОБА_1 прийнято на роботу до ДУ "Житомирський ОЛЦ Держсанепідемслужби України" на посаду бухгалтера відділу бухгалтерського обліку, економічного контролю та аналізу.

Відповідно до наказу від 10 березня 2016 року № 42-ос ОСОБА_2 звільнено із займаної посади на підставі пункту 2 частини першої статті 41 КЗпП України (з підстав втрати довір`я), з 10 березня 2016 року. Підстава: акт перевірки нарахувань заробітної плати та премій працівникам відділу бухгалтерського обліку від 22 червня 2016 року, акт про відмову від надання пояснення, погодження Житомирської організації профспілки працівників Держсанепідемслужби України від 10 березня 2016 року.

У наказі про звільнення зазначено, що комісією з перевірки нарахування заробітної плати та премій на виконання наказу від 05 лютого 2016 року виявлено, що позивач порушила законодавчі акти, що регулюють порядок нарахування премій та заробітної плати, положення про преміювання та інші додаткові виплати працівників центру, що призвело до нарахувань

2013-2015 років премій у великих розмірах працівникам відділу бухгалтерського обліку без видання відповідних наказів та нанесено матеріальної шкоди центру в особливо великих розмірах.

Посилаючись на те, що звільнення позивача відбулося з порушенням норм трудового законодавства, ОСОБА_1, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила суд визнати незаконним і скасувати наказ від 10 березня 2016 року № 42-ос про звільнення її з роботи на підставі пункту 2 частини першої статті 41 КЗпП України з 10 березня 2016 року; поновити її на роботі на посаді бухгалтера з розрахунку заробітної плати відділу бухгалтерського обліку; стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу, компенсацію 6-ти днів невикористаної щорічної відпустки за період роботи з 11 березня 2015 року по 10 березня 2016 року, суму заробітку за 6 робочих днів, відпрацьованих у березні 2016 року, розмір суми втраченої відпустки за 16 календарних днів або її компенсації при звільненні як потерпілій другої категорії аварії на ЧАЕС, всього на загальну суму 63 426,93 грн; стягнути з відповідача на її користь 70 000 грн моральної шкоди.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Корольовського районного суду міста Житомира від 14 березня 2017 року (у складі судді Анциборенко Н. М.)позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано незаконним наказ ДУ "Житомирський ОЛЦ Держсанепідемслужби України" від 10 березня 2016 року № 42-ос "Про звільнення ОСОБА_1 ".

Поновлено ОСОБА_1 на роботі на посаді бухгалтера з розрахунку заробітної плати відділу бухгалтерського обліку ДУ "Житомирський ОЛЦ Держсанепідемслужби України" з 10 березня 2016 року.

Стягнуто з ДУ "Житомирський ОЛЦ Держсанепідемслужби України"

на користь ОСОБА_1 55 312,82 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 10 березня по 19 липня 2016 року (без утримання податку та інших обов`язкових платежів) та 1 000 грн моральної шкоди.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць допущено до негайного виконання.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що звільнення ОСОБА_1 відбулося з порушенням вимог трудового законодавства, оскільки вона не є працівником, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності, а тому не може бути звільнена на підставі пункту 2 частини першої статті 41 КЗпП України.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Рішенням Апеляційного суду Житомирської області від 04 липня 2017 року рішення Корольовського районного суду міста Житомира від 14 березня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що, враховуючи посадові обов`язки позивача з нарахування заробітної плати працівникам установи та контроль за витрачанням фонду оплати праці, внесення змін при нарахуванні заробітних плат працівникам в бік підвищення є ознакою безпосереднього обслуговування грошових коштів і такі дії ОСОБА_1 є винними, які не дають можливості у подальшому довірити їй роботу з фондом оплати праці. Тому відповідач, видаючи наказ про звільнення

ОСОБА_1 з роботи у зв`язку з учиненням нею винних дій, які дають підстави для втрати довір`я до неї як працівника, що безпосередньо обслуговує грошові цінності (на підставі пункту 2 частини першої статті 41 КЗпП України), діяв відповідно до вимог чинного трудового законодавства.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у липні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1 просить скасувати рішення апеляційного суду і залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами, що вказують на грубе порушення позивачем своїх трудових обов`язків, зокрема, посадової інструкції, що призвело до заподіяння матеріальної шкоди відповідачу в особливо великих розмірах.

Доводи інших учасників справи

У листопаді 2017 року ДУ "Житомирський ОЛЦ Держсанепідемслужби України" подала відзив на касаційну скаргу, вказуючи на те, що рішення апеляційного суду є законним і обґрунтованим, всі висновки суду відповідають встановленим обставинам справи, а тому підстави для його скасування відсутні.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано цивільну справу.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У травні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.

Відповідно до підпунктів 2.3.2, 2.3.4, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, зі змінами та доповненнями, постанови Пленуму Верховного Суду від 24 травня 2019 року № 8 "Про здійснення правосуддя у Верховному Суді" та рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 28 травня 2019 року № 7 "Про заходи, спрямовані на своєчасний розгляд справ і їх вирішення у розумні строки", у справі № 296/3015/16-ц (провадження № 61-28953св18) призначено повторний автоматизований розподіл.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що наказом від 11 березня 2014 року № 36-ос ОСОБА_1 прийнято на роботу до ДУ "Житомирський ОЛЦ Держсанепідемслужби України" на посаду бухгалтера відділу бухгалтерського обліку, економічного контролю та аналізу.

Згідно з наказом від 05 лютого 2016 року № 19-ос створена комісія для проведення перевірки нарахувань оплати праці та премій за 2013-2015 роки працівникам відділу бухгалтерського обліку.

За наслідками перевірки складено акт від 22 лютого 2016 року, відповідно до якого для здійснення перевірки щодо правильності нарахування розмірів премій головному бухгалтеру ОСОБА_3, бухгалтерам ОСОБА_1 та ОСОБА_4 було запропоновано надати внутрішні документи, на підставі яких нараховувались дані виплати, на що було отримано відповідь про зникнення наказів щодо виплати премій за 2013-2015 роки з кабінету бухгалтерії. З метою недопущення втрат державного бюджету запропоновано звернутись до Держсанепідемслужби України з проханням направити спеціалістів для здійснення перевірки законності та правильності нарахування заробітної плати та премій працівникам відділу бухгалтерського обліку та визначення конкретних розмірів заподіяння матеріальних збитків.

23-25 лютого 2016 року проведено перевірку ДУ "Житомирський ОЛЦ Держсанепідслужби України", про що складено відповідний акт.

Рішенням профспілкового комітету від 10 березня 2016 року № 35 надано згоду на звільнення на підставі пункту 2 частини першої статті 41 КЗпП України працівників ДУ "Житомирський ОЛЦ Держсанепідслужби України", у тому числі ОСОБА_1 - бухгалтера з розрахунку заробітної плати відділу бухгалтерського обліку.

Відповідно до наказу від 10 березня 2016 року № 42-ос ОСОБА_2 - бухгалтера з розрахунку заробітної плати відділу бухгалтерського обліку ДУ "Житомирський ОЛЦ Держсанепідслужби України" звільнено із займаної посади на підставі пункту 2 частини першої статті 41 КЗпП України


................
Перейти до повного тексту