Постанова
Іменем України
14 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 521/8603/15-ц
провадження № 61-34577св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Сердюка В. В.,
учасники справи:
| позивач - ОСОБА_1 , відповідачі: Прокуратура Одеської області, Державна казначейська служба України, |
розглянувши у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 03 лютого
2016 року у складі судді Поліщук І. О. та рішення Апеляційного суду Одеської області від 25 травня 2017 року у складі колегії суддів: Вадовської Л. М., Ващенко Л. Г., Плавич Н. Д.,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення"
ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Прокуратури Одеської області, Державної казначейської служби України (далі - ДКСУ) про відшкодування моральної шкоди.
Позовна заява мотивована тим, що вироком Малиновського районного суду міста Одеси від 12 червня 2013 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого частиною другою статті 307 КК України, та призначено показання у вигляді шести років позбавлення волі без конфіскації майна; строк відбуття покарання підлягав відрахуванню
з 12 червня 2013 року, із зарахуванням в строк відбуття покарання часу знаходження під вартою з 28 квітня по 02 жовтня 2012 року.
Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 13 березня 2014 року вирок Малиновського районного суду міста Одеси від 12 червня 2013 року скасовано, кримінальну справу направлено прокурору міста Одеси для проведення додаткового розслідування; запобіжний захід ОСОБА_1 змінено - з тримання під вартою на підписку про невиїзд, звільнено з-під варти із залу суду.
Постановою старшого слідчого Слідчого відділу Одеського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ в Одеській області (далі - СВ Одеського МУ ГУ МВС України в Одеській області)
від 29 грудня 2014 року кримінальне провадження, відомості про яке
12 травня 2014 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 307 КК України, закрито на підставі пункту 2 частини першої статті 284 КПК України.
Таким чином, ОСОБА_1 перебував під слідством з 22 лютого 2012 року по 29 грудня 2014 року, під вартою - з 28 квітня по 02 жовтня 2012 року
та з 12 червня 2013 року по 13 березня 2014 року.
Посилаючись на вищевказане, ОСОБА_1 просив суд стягнути
1 500 000 грн на відшкодування моральної шкоди шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Малиновського районного суду міста Одеси від 03 лютого
2016 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 500 000 грн за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку ДКСУ.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що внаслідок незаконного засудження, притягнення до кримінальної відповідальності, застосування як запобіжного заходу тримання під вартою, позивачу заподіяно моральну шкоду, у зв`язку з чим останній має право на її відшкодування на підставі статті 23, 1176 ЦК України та Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), з дня винесення постанови про закриття кримінальної справи, в основу якої покладено реабілітуючі підстави.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 25 травня 2017 року рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 03 лютого
2016 року змінено, позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з держави на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 250 000 грн за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання з єдиного казначейського рахунку ДКСУ.
Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що незаконними діями органів досудового слідства порушено право позивача на свободу та особисту недоторканість, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та завдано моральну шкоду, що виявилась в душевних стражданнях, які зазнав позивач в зв`язку з притягненням до кримінальної відповідальності, перебуванням під вартою, пов`язаними з цим обмеженнями в його житті. Однак, визначаючи розмір належної позивачу компенсації за спричинену йому моральну шкоду, суд першої інстанції не в повній мірі врахував норми матеріального права, відповідно до яких законом встановлено лише мінімальній розмір відшкодування моральної шкоди, а реальна компенсація моральної шкоди має визначатись судом з урахуванням обставин справи, характеру та обсягу страждань і немайнових втрат, яких зазнала особа, а також засад справедливості та розумності.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у червні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1 просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій в повній мірі не враховані вимоги зазначених норм діючого законодавства при вирішені розміру шкоди, завданої ОСОБА_1 . Зокрема, в оскаржуваних судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій не зазначено співвідношення розміру моральної шкоди позивача залежно від характеру та обсягу його душевних страждань, можливості їх відновлення.
Доводи інших учасників справи
У жовтні 2017 року Прокуратура Одеської області подала відзив на касаційну скаргу, вказуючи на те, що рішення апеляційного суду є законним і обґрунтованим, всі висновки суду відповідають встановленим обставинам справи, а тому підстави для його скасування відсутні.
Інші учасники судового процесу не скористались правом подати відзив на касаційну скаргу, заперечень щодо її вимог і змісту до суду не направили.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано цивільну справу.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У червні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.
Відповідно до підпунктів 2.3.2, 2.3.4, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, зі змінами та доповненнями, постанови Пленуму Верховного Суду від 24 травня 2019 року № 8 "Про здійснення правосуддя у Верховному Суді" та рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 28 травня 2019 року № 7 "Про заходи, спрямовані на своєчасний розгляд справ і їх вирішення у розумні строки", у справі № 521/8603/15-ц (провадження № 61-34577св18) призначено повторний автоматизований розподіл.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що вироком Малиновського районного суду міста Одеси від 12 червня 2013 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого частиною другою статті 307 КК України, та призначено показання у вигляді шести років позбавлення волі без конфіскації майна; строк відбуття покарання підлягав відрахуванню з 12 червня 2013 року,
із зарахуванням в строк відбуття покарання часу знаходження під вартою
з 28 квітня по 02 жовтня 2012 року.
Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 13 березня 2014 року вирок Малиновського районного суду міста Одеси від 12 червня 2013 року скасовано, кримінальну справу направлено прокурору міста Одеси для проведення додаткового розслідування; запобіжний захід ОСОБА_1 змінено - з тримання під вартою на підписку про невиїзд, звільнено з-під варти із залу суду.
Постановою старшого слідчого СВ Одеського МУ ГУ МВС України в Одеській області від 29 грудня 2014 року кримінальне провадження, відомості про яке 12 травня 2014 року внесено до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 307 КК України, закрито на підставі пункту 2 частини першої статті 284 КПК України.
Таким чином, ОСОБА_1 перебував під слідством з 22 лютого 2012 року по 29 грудня 2014 року, під вартою - з 28 квітня по 02 жовтня 2012 року
та з 12 червня 2013 року по 13 березня 2014 року.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.