ПОСТАНОВА
Іменем України
15 серпня 2019 року
Київ
справа №398/3298/16-а(2-а/398/183/16)
адміністративне провадження №К/9901/45347/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Стеценка С.Г.,
суддів: Рибачука А.І., Тацій Л.В.,
розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу № 398/3298/16-а (2-а/398/183/16)
за позовом ОСОБА_1
до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області
про визнання неправомірними дій та скасування постанови про адміністративне правопорушення
за касаційною скаргою Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області на постанову Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 22 грудня 2016 року (головуючий суддя Крімченко С.А.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2017 року (колегія у складі: головуючого судді Божко Л.А., суддів: Кругового О.О., Лукманової О.М.)
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області, в якому просив визнати неправомірними дії головного державного інспектора будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок УДБІ та скасувати постанову № 216/2016-Ол від 12.09.2016, якою позивача визнано винним і притягнуто до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 96 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що головний інспектор не мав повноважень на складання протоколу про адміністративне правопорушення та прийняття постанови, оскільки ці дії, відповідно до ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", п. 2 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 № 244 і також з урахуванням правових висновків, викладених у постанові пленуму Вищого адміністративного суду України від 18.09.2015 № 21 "Про огляд практики розгляду справ, які виникають у сфері містобудування та архітектурної діяльності" віднесені до виключної компетенції керівників та уповноважених ними заступників територіальних органів Державної архітектурно-будівельної інспекції. Крім цього, позивач заперечує свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення та вказує на порушення процедури складання протоколу і розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо нього, а саме: неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності про час і місце розгляду справи, складання протоколу без присутності цієї особи, невручення їй копії протоколу, незабезпечення можливості надати пояснення та зауваження до протоколу, нероз`яснення їй прав та обов`язків, незабезпечення права на адвоката, невідповідність змісту протоколу і постанови вимогам закону.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області постановою від 22 грудня 2016 року позов задовольнив. Визнав дії головного державного інспектора будівельного нагляду відділу та нагляду за проведенням перевірок Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області неправомірними. Скасував постанову головного державного інспектора будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області Підгорецького В.В. від 12.09.2016 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 8500 грн. за ч. 7 ст. 96 КУпАП.
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 22 червня 2017 року залишив без змін постанову Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 22 грудня 2016 року.
Суди виходили з того, що матеріали справи не містять доказів вручення ОСОБА_1 примірника протоколу, що свідчить про порушення відповідачем процедури притягнення позивача до адміністративної відповідальності та неналежну поведінку суб`єкта владних повноважень. Невручення (не направлення) особі, яка притягається до адміністративної відповідальності примірника протоколу про адміністративне правопорушення фактично позбавляє таку особу певних прав передбачених КУпАП, серед яких бути присутнім під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
10 серпня 2017 року Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області звернулося до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою на постанову Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 22 грудня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2017 року, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що висновки судів попередніх інстанцій не відповідають дійсним обставинам, оскільки відповідачем надано копії повідомлень про вручення поштових відправлень, які підтверджують факт отримання протоколу та оскаржуваної постанови відповідача. ОСОБА_1 01.09.2016 отримав протокол, в якому чітко зазначено, що розгляд справи відбудеться о 12:00 год. 12.09.2016, а тому останньому було достеменно відомо про час і місце розгляду справи.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 18 серпня 2017 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів". З цієї дати набула чинності нова редакція Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Згідно з підпунктом 4 пункту 1 Перехідних положень КАС України, касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
На виконання вимог підпункту 7 пункту 1 Перехідних положень справа була передана до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 червня 2019 року, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Стеценко С.Г., судді: Рибачук А.І., Тацій Л.В., справу передано головуючому судді.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
12 вересня 2016 року головний інспектор будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області Подгорецький В.В. прийняв постанову № 216/2016-Ол, якою визнав винним і притягнув позивача до адміністративної відповідальності за ч. 7 ст. 96 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 8500 грн.
Відповідно до оскаржуваної постанови, головний інспектор встановив, що позивач провів реконструкцію будівлі гаража під магазин продовольчих товарів без зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт по АДРЕСА_2, категорія складності об`єкта ІІ, правопорушення виявлено 30.08.2016 о 10:30.
Позивач, не погоджуючись з діями відповідача та вважаючи постанову про накладення штрафу протиправною та такою, що підлягає скасуванню, звернувся до суду з вищевказаним позовом.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального чи порушення норм процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.
Так, суди попередніх інстанцій при задоволенні позовних вимог виходили з порушення відповідачем процедури прийняття оскаржуваної постанови, зокрема зазначено, що матеріали справи не містять доказів вручення ОСОБА_1 примірника протоколу, що свідчить про порушення відповідачем процедури притягнення позивача до адміністративної відповідальності та неналежну поведінку суб`єкта владних повноважень. Невручення (не направлення) особі, яка притягається до адміністративної відповідальності примірника протоколу про адміністративне правопорушення фактично позбавляє таку особу певних прав передбачених КУпАП, серед яких бути присутнім під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання.
Таким чином, суди дійшли висновку про те, що відповідач позбавив позивача на подання своїх заперечень на результати перевірки, викладені в акті та унеможливив належним чином з дотриманням своїх процесуальних прав здійснити свій захист як сторони у даній справі.
Відповідно до положень ст. 159 КАС України (в редакції до 15 грудня 2017 року, що була чинна на момент прийняття оскаржуваних судових рішень) законним є рішення, ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно та всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що рішення судів попередніх інстанцій є такими, що не відповідають вимогам ст. 159 КАС України щодо законності та обґрунтованості судового рішення, висновки щодо задоволення позовних вимог є передчасними.