Постанова
Іменем України
14 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 344/5104/14-ц
провадження № 61-30105св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Сердюка В. В.,
учасники справи:
| позивач - ОСОБА_1, яка є правонаступником ОСОБА_2, відповідач - ОСОБА_3, |
розглянувши у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якої діє представник ОСОБА_4, на рішення Апеляційного суду Івано-Франківської області від 17 жовтня 2017 року у складі колегії суддів: Пнівчук О. В., Максюти І. О., Томин О. О.,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення"
ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2014 року ОСОБА_2, правонаступником якої є ОСОБА_1, звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання недійсним договору дарування квартири.
Позовна заява мотивована тим, що 25 травня 1968 року ОСОБА_5 та
ОСОБА_6 зареєстрували шлюб, в якому народилась дочка
ОСОБА_7
24 листопада1998 року між ОСОБА_8, ОСОБА_9, що діяли від свого імені та від імені ОСОБА_10, ОСОБА_11, та ОСОБА_5 укладений нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 .
26 липня 2013 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 укладений нотаріально посвідчений договір дарування квартири
АДРЕСА_1 , відповідно до умов якого ОСОБА_5 вказав, що вказана квартира належить йому на праві особистої приватної власності, оскільки на момент набуття права власності на квартиру в шлюбі не перебував та не проживав однією сім`єю без реєстрації шлюбу.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер, у зв`язку з чим у листопаді 2013 року ОСОБА_2 та ОСОБА_7 звернулись до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Одночасно, вони намагались потрапити у спірну квартиру, однак ОСОБА_3, який там проживав на підставі договору дарування від 26 липня 2013 року, чинив їм перешкоди.
Посилаючись на те, що письмової нотаріально посвідченої згоди на укладення вказаного договору дарування позивач не надавала, та враховуючи, що спірна квартира є спільною сумісною власністю подружжя, ОСОБА_2 просила суд визнати недійсним договір дарування квартири
АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 .
Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області
від 16 березня 2015 року, у зв`язку із смертю ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 року до участі в розгляді справи залучено ОСОБА_1 як правонаступника ОСОБА_6 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області
від 22 серпня 2017 року (у складі судді Пастернак І. А.) позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_1, укладений 26 липня
2013 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського МНО Павлінським В. Д. та зареєстрований у реєстрі за № 3322.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що на момент укладення договору купівлі-продажу спірної квартири ОСОБА_5 перебував у зареєстрованому шлюбі зі ОСОБА_6, належних та допустимих доказів про розірвання шлюбу та про те, що спірна квартира була особистою приватною власністю ОСОБА_5, не надано, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду Івано-Франківської області від 17 жовтня
2017 року рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 22 серпня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано недійсним договір дарування в Ѕ частині квартири АДРЕСА_1, укладений
26 липня 2013 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського МНО Павлінським В. Д., зареєстрований за №3322.
Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позову, однак, не врахував, що станом на час придбання квартири ОСОБА_5 проживав разом із своєю дружиною ОСОБА_6 однією сім`єю, придбана квартира є спільною сумісною власністю подружжя, а тому кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном, тобто частки подружжя є рівними.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1, в інтересах якої діє представник ОСОБА_4, просить скасувати рішення апеляційного суду і залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що, визнаючи договір дарування квартири недійсним, апеляційний суд фактично здійснив поділ спільного майна подружжя та припинив право спільної сумісної власності на спірну квартиру, чим вийшов за межі предмету спору, що є неправомірним.
Доводи інших учасників справи
У січні 2018 року ОСОБА_3 подав відзив на касаційну скаргу, вказуючи на те, що рішення апеляційного суду є законним і обґрунтованим, всі висновки суду відповідають встановленим обставинам справи, а тому підстави для його скасування відсутні.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 грудня 2017 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано цивільну справу.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У травні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.
Відповідно до підпунктів 2.3.2, 2.3.4, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, зі змінами та доповненнями, постанови Пленуму Верховного Суду від 24 травня 2019 року № 8 "Про здійснення правосуддя у Верховному Суді" та рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 28 травня 2019 року № 7 "Про заходи, спрямовані на своєчасний розгляд справ і їх вирішення у розумні строки", у справі № 344/5104/14-ц (провадження № 61-30105св18) призначено повторний автоматизований розподіл.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 25 травня 1968 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6 зареєстрували шлюб, в якому народилась дочка ОСОБА_7
24 листопада 1998 року між ОСОБА_8, ОСОБА_9, що діяли від свого імені та від імені ОСОБА_10, ОСОБА_11, та ОСОБА_5 укладений нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 .
26 липня 2013 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 укладений нотаріально посвідчений договір дарування квартири
АДРЕСА_1 .
Відповідно до пункту 2 договору дарування ОСОБА_5 довів до відома ОСОБА_3, що вказана квартира належить йому на праві особистої приватної власності, оскільки на момент набуття права власності на квартиру в шлюбі не перебував та не проживав однією сім`єю без реєстрації шлюбу.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.