iplex360.Демо.Судові рішення

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 серпня 2019 року

Київ

справа №826/14164/17

адміністративне провадження №К/9901/11993/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Желєзного І.В.,

суддів: Берназюка Я.О., Чиркіна С.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Асвіо-Банк" до Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України, Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу від 31 серпня 2017 року №3034/7, зобов`язання вчинити дії за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва у складі судді Амельохіна В.В. від 23 листопада 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Мельничука В.П., Земляної Г.В., Лічевецького І.О. від 11 квітня 2019 року,

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2017 року Публічне акціонерне товариство "Асвіо-Банк" (далі також - ПАТ "Асвіо-Банк") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України (далі також - відповідач 1), Міністерства юстиції України (далі також -відповідач 2) про:

- визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України "Про відмову у задоволені скарги ПАТ "Асвіо-Банк" від 26 липня 2017 року №1745" від 31 серпня 2017 року № 3034/7 прийнятого на підставі висновку Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 17 серпня 2017 року;

- зобов`язання Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України повторно розглянути скаргу представника ПАТ "Асвіо-Банк" від 26 липня 2017 року яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України за вхідним № 21961-0- 33-17.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Міністерством юстиції України безпідставно винесено рішення про відмову у задоволені скарги, з тих підстав, що додані до скарги документи не завірені належним чином.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 листопада 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2019 року, адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України "Про відмову у задоволені скарги ПАТ "Асвіо-Банк" від 26 липня 2017 року №1745" від 31 серпня 2017 року № 3034/7, прийнятий на підставі висновку Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 17 серпня 2017 року. Зобов`язано Комісію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України повторно розглянути скаргу представника ПАТ "Асвіо-Банк" від 26 липня 2017 року, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України за вхідним № 21961-0- 33-17.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що наказ Міністерства юстиції України про відмову у задоволенні скарги з тих підстав, що скарга не містить засвідчених в установленому порядку копій документів, на етапі розгляду її по суті є протиправним, враховуючи, що на етапі підготовки скарги до розгляду у комісії не виникало питань щодо відповідності скарги та доданих до неї документів вимогам закону, а тому рішення Міністерства юстиції України у формі наказу від 31 серпня 2017 року № 3034/7 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Міністерство юстиції України, не погоджуючись з рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 листопада 2018 року та постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2019 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, звернулось з касаційною скаргою до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, в якій просить скасувати наведені рішення судів попередніх інстанцій, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову.

У касаційній скарзі Міністерство юстиції України зазначає, що суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки тому, що відповідно до пункту 1 частини восьмої статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" до підстав відмови у задоволенні скарги відноситься, зокрема, така підстава: якщо скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частиною п`ятою цієї статті. При цьому, однією з таких вимог відповідно до статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" є подання скаржником на підтвердження факту порушення прав скаржника у результаті прийняття рішення державним реєстратором засвідчених в установленому порядку копій документів.

Від представника позивача до суду надійшов відзив на касаційну скаргу Міністерства юстиції України, в якому зазначено, що рішення відповідача 2 у формі наказу від 31 серпня 2017 року № 3034/7, є незаконним та підлягає скасуванню, а тому касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 листопада 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2019 року без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 15 травня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 червня 2019 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів, суддею-доповідачем визначено суддю Желєзного І.В., суддів Саприкіну І.В. та Чиркіна С.М.

В порядку статті 31 та пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) за результатами повторного автоматизованого розподілу від 14.08.2019 змінено склад суду у зв`язку з відпусткою судді, яка входить до складу колегії.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 26 липня 2017 року ПАТ "Асвіо-Банк" подано до Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України скаргу на рішення державних реєстраторів про державну реєстрацію прав в порядку статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", статті 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", в якій Позивач просив:

- скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 34662893 від 03 травня 2017 року;

- скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 35023846 від 03 травня 2017 року;

- скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гнідок Олександра Борисовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 35044779 від 04 травня 2017 року;

- скасувати державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи; 03 травня 2017 року 10661050001013774; Гнідюк Олександр Борисович ; Приватний нотаріус Гнідюк О.Б.; зміна складу або інформації про засновників;

- анулювати доступ державному реєстратору Комунального підприємства Новопетрівської сільської ради "Результат" ОСОБА_1 до Державного реєстру прав та притягнути вказану посадову особу до дисциплінарної відповідальності;

- анулювати доступ приватному нотаріусу Київського міського округу Гнідюк Олександру Борисовичу до Державного реєстру прав та притягнути вказану особу до дисциплінарної відповідальності.

До скарги позивачем додано витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 2016 року; витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 2017 року; витяг з журналу реєстрації вихідної кореспонденції ПАТ "Асвіо-Банк"; копію Довідки про зняття арешту від 06 квітня 2017 року № 710; скан - копію підробленої довідки № 710; скан - копію підробленої довіреності представника ПАТ "Асвіо-Банк"; скан - копію підробленої довіреності КОМПАНІЇ ВАНГАРД КЕПІТАЛ ПАРТНЕРЗ ЛТД (VANGUARD CAPITAL PARTNERS LTD); скан - копію протоколу Загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Анісам" (далі також - ТОВ "Анісам") від 29 квітня 2017 року № 2; скан - копію протоколу Загальних зборів ТОВ "Анісам" від 03 травня 2017 року № 3; скан - копію акта приймання-передачі від 29 квітня 2017 року; витяг з ЄДРПОУ відносно ТОВ "Анісам".

Підставою звернення з вказаною скаргою стало те, що оскаржувана реєстраційна дія пов`язана з проведенням реєстраційної дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стосовно ТОВ "АНІСАМ" (код за ЄДРПОУ 413102251) проведена з порушенням вимог статей 15, 17, 27, 28 Закону.

ПАТ "Асвіо-Банк" у скарзі зазначав, що у державного реєстратора ОСОБА_1 та приватного нотаріуса Гнідюка О.Б. не було підстав для проведення оскаржуваної державної реєстрації прав та їх обтяжень щодо земельної ділянки, оскільки така державна реєстрація відбулась на підставі підроблених документів, а саме: шляхом підробки довіреності від 20 грудня 2016 року № 18 ПАТ "Асвіо-Банк" та довідки ПАТ "Асвіо-Банк" № 710 про виконання зобов`язань перед ПАТ "Асвіо-Банк" за договором іпотеки від 22 вересня 2016 року, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Матвеєвим В.А. за № 1287, у зв`язку із зазначеним ПАТ "Асвіо-Банк" вважає, що оскаржувані рішення підлягають скасуванню.

08 серпня 2017 року ПАТ "Асвіо-Банк" подано до Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України додаткові пояснення до скарги на рішення державних реєстраторів про державну реєстрацію прав в порядку статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", статті 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".

16 серпня 2017 року ПАТ "Асвіо-Банк" повторно подано до Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України додаткові пояснення до скарги від 26 липня 2017 року, в якій позивачем уточнено дату прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та державного реєстратора, який прийняв відповідне рішення.

26 вересня 2017 року Міністерством юстиції України на адвокатський запит від 18 вересня 2017 року № 28025-0-33-17, листом за № 37144/28025-0-33-17/19 позивачу надіслано копію наказу від 31 серпня 2017 року № 3034/7 "Про відмову у задоволені скарги ПАТ "Асвіо-Банк" від 26 липня 2017 року № 1745".

Вважаючи вказаний наказ таким, що порушує права Банку та не відповідає Закону України "Про державну реєстрацію речових прав па нерухоме майно та обтяжень", останній звернувся до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також -КАС України), колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зазначеним вимогам процесуального закону рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 листопада 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2019 року відповідають, а доводи касаційної скарги є неприйнятні з огляду на наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Тож адміністративні суди мали з`ясувати, чи був оскаржуваний наказ Міністерства юстиції України прийнятий, зокрема, у межах повноважень, відповідно до закону та з дотриманням встановленої процедури, на засадах розсудливості, добросовісності, пропорційності.

Так, повноваження Міністерства юстиції України у спірних правовідносинах визначаються, зокрема, Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Порядком розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1128 (далі - Порядок № 1128).

Відповідно до частин першої та другої статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду. Міністерство юстиції України розглядає скарги: 1) на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір); 2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.

Пунктом 2 Порядку № 1128 встановлено, що для забезпечення розгляду скарг суб`єктом розгляду скарги утворюються постійно діючі комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, положення та склад яких затверджуються Мін`юстом або відповідним територіальним органом.

До повноважень комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації належить розгляд скарги по суті, встановлення наявності чи відсутності обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, та інші обставини, які мають значення для об`єктивного розгляду скарги, у тому числі шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Процедура розгляду скарги визначена статтею 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Порядком № 1128.

Так, відповідно до частини третьої статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 30 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

Згідно з положеннями частини шостої статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" за результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про, зокрема, задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про: а) скасування рішення про державну реєстрацію прав; б) скасування рішення про відмову в державній реєстрації прав та проведення державної реєстрації прав; в) внесення змін до записів Державного реєстру прав та виправлення помилки, допущеної державним реєстратором; г) тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав; ґ) анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав; д) скасування акредитації суб`єкта державної реєстрації; е) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України.

Рішення, передбачені підпунктами "а", "ґ", "д" і "е" пункту 2 цієї частини, приймаються виключно Міністерством юстиції України.

Частиною восьмою статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено вичерпний перелік підстав для відмови Міністерством юстиції України та його територіальними органами у задоволенні скарги, серед яких, зокрема: 1) скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частиною п`ятою цієї статті; 2) на момент прийняття рішення за результатом розгляду скарги відбулася державна реєстрація цього права за іншою особою, ніж зазначена у рішенні, що оскаржується; 3) наявна інформація про судове рішення або ухвалу про відмову позивача від позову з того самого предмета спору, про визнання позову відповідачем або затвердження мирової угоди сторін; 4) наявна інформація про судове провадження у зв`язку із спором між тими самими сторонами, з тих самих предмета і підстав; 5) є рішення цього органу з того самого питання; 6) в органі розглядається скарга з цього питання від того самого скаржника; 7) скарга подана особою, яка не має на це повноважень; 8) закінчився встановлений законом строк подачі скарги; 9) розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції органу; 10) державним реєстратором, територіальним органом Міністерства юстиції України прийнято таке рішення відповідно до законодавства.

Отже, однією з підстав для відмови у задоволенні скарги є її оформлення без дотримання вимог, визначених частиною п`ятою цієї статті.

У свою чергу, частина п`ята статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлює, що скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі та має містити:

1) повне найменування (ім`я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім`я) представника скаржника, якщо скарга подається представником;

2) реквізити рішення державного реєстратора, яке оскаржується;

3) зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, які порушено, на думку скаржника;

4) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;

5) відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення державного реєстратора та/або внесення відомостей до Державного реєстру прав;

6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складання скарги.

До скарги додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника у результаті прийняття рішення державним реєстратором (за наявності), а також якщо скарга подається представником скаржника - довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження такого представника, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що підставою для відмови у задоволенні скарги на дії державного реєстратора, викладеною у наказі Міністерства юстиції України від 31 серпня 2017 року № 3034/7, є те, що скарга не містить засвідчених в установленому порядку копій документів, що підтверджують порушення прав скаржника у результаті прийняття рішення про державну реєстрацію прав.

Пунктом 5 Порядку № 1128 передбачено, що перед розглядом скарги по суті комісія вивчає скаргу для встановлення:

1) чи віднесено розгляд скарги відповідно до Законів до повноважень суб`єкта розгляду скарги (належний суб`єкт розгляду скарги);

2) чи дотримано вимоги Законів щодо строків подання скарги, вимог щодо її оформлення та/або щодо документів, що долучаються до скарги;

3) чи наявні (відсутні) інші скарги у суб`єкта розгляду скарги.

Відповідно до пункту 7 Порядку № 1128 у разі коли встановлено порушення вимог Законів щодо строків подання скарги, вимог щодо її оформлення та/або щодо документів, що долучаються до скарги, суб`єкт розгляду скарги на підставі висновку комісії приймає мотивоване рішення про відмову у задоволенні скарги без розгляду її по суті у формі наказу.

З аналізу наведених правових норм вбачається, що питання про відповідність поданої скарги вимогам щодо її оформлення та/або щодо документів, що долучаються до скарги, вирішуються комісією з розгляду скарг на етапі підготовки скарги до розгляду. Відповідно, рішення про відмову у задоволенні скарги з підстав невідповідності поданої скарги щодо її оформлення та/або щодо документів, що долучаються до скарги, вимогам закону комісія приймає саме на підготовчій стадії до розгляду скарги по суті.

................

Перейти до повного тексту