Постанова
Іменем України
08 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 752/123/14-ц
провадження № 61-27193св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Журавель В. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
орган, який діє в інтересах позивача - Київська місцева прокуратура № 1,
відповідачі - ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Апеляційного суду міста Києва від 26 жовтня 2016 року в складі колегії суддів: Шебуєвої В. А., Оніщука М. І., Українець Л. Д.
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2013 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання недійсними договорів купівлі - продажу частини житлового будинку та виселення.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 21 вересня 2013 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 укладено договір купівлі - продажу 1/2 частини житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Також 22 вересня 2013 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 було укладено договір купівлі - продажу 1/2 частини житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, який є предметом вказаних договорів, не існує. Предметом договорів фактично є літня кухня, яка позначена в плані під літерою "Л", та знаходиться на її земельній ділянці.
Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 20 вересня 2016 року у задоволенні позову ОСОБА_1, в інтересах якої також діяла Київська місцева прокуратура № 1, відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про визнання недійсними договорів купівлі-продажу від 21 вересня 2013 року та 22 вересня 2013 року, укладених між ОСОБА_4 та ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надала доказів на підтвердження того, що укладені договори купівлі-продажу порушують її права.
Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 26 жовтня 2016 року рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 20 вересня 2016 року скасовано, ухвалено нове рішення, яким позов задоволено.
Визнано недійсним договір купівлі - продажу 1/2 частини житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, від 21 вересня 2013 року, який укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 Визнано недійсним договір купівлі - продажу 1/2 частини житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, від 22 вересня 2013 року, який укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 Виселено ОСОБА_3 із літнього будинку літера "Л", який розташований на земельній ділянці по АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1 розміром 0,0485 га, що знаходиться у приватній власності ОСОБА_1 Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції, дійшов висновку, що укладені між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 договори купівлі - продажу від 21 вересня 2013 року та 22 вересня 2013 року порушують права ОСОБА_1, оскільки визначений у договорах об`єкт фактично є господарською будівлею, яка знаходиться на земельній ділянці, що перебувала в користуванні позивача, а в подальшому, була нею приватизована.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 березня 2017 року касаційну скаргу ОСОБА_3 відхилено, а рішення Апеляційного суду міста Києва від 26 жовтня 2016 року залишено без змін.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У червні 2017 року особа, яка не була залучена до участі в справі, але суд вирішив питання про її права та обов`язки - ОСОБА_5 (дружина відповідача - ОСОБА_3 ) звернулась до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Апеляційного суду міста Києва від 26 жовтня 2016 року та ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 березня 2017 року, а рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 20 вересня 2016 року змінити в мотивувальній частині.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі заявник вказує, що позивач при зверненні до суду обрала неналежний спосіб захисту її ймовірно порушенного права. Крім того, на думку заявника, укладенням договорів купівлі-продажу від 21 вересня 2013 року та 22 вересня 2013 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 жодних прав ОСОБА_1 не порушено, оскільки літня кухня під літерою "Л" є самочинним будівництвом, а відтак позивач не могла бути власником спірного майна в силу вимог статті 376 ЦК України. Тому, в неї відсутнє речове право, яке б підлягало судовому захисту. З огляду на викладені обставини, позовна вимога ОСОБА_1 про виселення ОСОБА_3 також є безпідставною.
Відзив/заперечення на касаційну скаргу
У жовтні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від представника ОСОБА_1 надійшли заперечення на касаційну скаргу. У запереченні представник зазначив, що касаційна скарга є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає, оскільки підстави для скасування рішення Апеляційного суду міста Києва від 26 жовтня 2016 року відсутні.
Зазначив, що позивач обрав належний спосіб захисту свого порушеного права шляхом звернення до суду з позовом про визнання недійсними договорів купівлі - продажу частини житлового будинку та виселення. Крім того, представник позивача вказав, що укладання вказаних договорів купівлі - продажу прямо впливають на права та інтереси позивача, оскільки протиправне проживання ОСОБА_3 в не узаконеній літній кухні під літерою "Л", що знаходиться на земельній ділянці, яка належить позивачу є перешкодою для використання вказаної земельної ділянки її власником за цільовим призначенням.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 12 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_5 .
Ухвалою цього ж суду від 26 вересня 2017 року зупинено виконання рішення Апеляційного суду міста Києва від 26 жовтня 2016 рокудо закінчення касаційного провадження.
На виконання вимог підпункту 4 пункту 1 Розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України 26 квітня 2018 року справу передано до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з таких мотивів.
Суди першої та апеляційної інстанції встановили, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 є рідними сестрами.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_7 - мати ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .
Після смерті ОСОБА_7 залишився житловий будинок площею 41,4 кв. м за адресою: АДРЕСА_1, разом з допоміжними приміщеннями: сарай під літерою (Б), сарай під літерою (В), вбиральня під літерою (Г), сарай під літерою (Д), сарай під літерою (Е), погріб під літерою (Е), погріб під літерою (Ж).
У постійному користуванні спадкодавця ОСОБА_7 знаходилась земельна ділянка 0,15 га для обслуговування житлового будинку та ведення садівництва, огородництва, що підтверджується архівним витягом з протоколу № 10 поширеного засідання правління колгоспу "Родіна" села Хотів Києво - Святошинського району від 06 - 10 квітня 1958 року.
ОСОБА_1 прийняла, а ОСОБА_4 не прийняла спадщину після смерті ОСОБА_7
06 березня 1986 року Першою київською державною нотаріальною конторою ОСОБА_1 було видане свідоцтво про право на спадщину за законом на житловий будинок та службові приміщення за адресою: АДРЕСА_1 . Право власності на житловий будинок було зареєстроване за ОСОБА_1 у Бюро технічної інвентаризації міста Києва.
На підставі рішення Київської міської Ради народних депутатів від 08 червня 2000 року ОСОБА_1 був виданий державний акт про право власності на земельну ділянку площею 0,1001 га, кадастровий номер НОМЕР_2, для обслуговування житлового будинку і господарських будівель.
Сарай під літерою "Б" частково згорів, а його залишки перебудовані у літню кухню, яка у встановленому законом порядку не узаконена. У подальшому при отриманні нових технічних паспортів в Бюро технічної інвентаризації міста Києва літери, що позначили житловий будинок і господарсько - побутові приміщення садиби АДРЕСА_1 змінилися у порівнянні з тими, що були вказані у свідоцтві про спадщину за законом, яке видавалось ОСОБА_1 .
Відповідно до виготовленого станом на 12 січня 2007 року на ім`я ОСОБА_1 технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_1 перебудована з успадкованого сараю літера "Б" літня кухня позначена літерою "Л".
12 липня 2012 року Київською міською радою прийняте рішення про передачу позивачу у власність земельної ділянки площею 0,0485 га, кадастровий номер НОМЕР_3 для ведення індивідуального садівництва.