ПОСТАНОВА
Іменем України
15 серпня 2019 року
Київ
справа №826/8863/16
адміністративне провадження №К/9901/3754/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Желєзного І.В., судді Коваленко Н.В., судді Чиркіна С.М., розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Київського міського голови Кличка Віталія Володимировича про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Губської Л.В., Епель О.В., Степанюка А.Г. від 21 грудня 2018 року,
В С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2016 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до суду з позовом до Київського міського голови Кличка Віталія Володимировича, у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Київського міського голови Кличка Віталія Володимировича, яка полягає у невинесенні протягом місяця (від дати реєстрації клопотання) на пленарне засідання сесії Київської міської ради питання стосовно надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землевідводу земельної ділянки № 8 відповідно до графічного матеріалу (кадастрового кварталу 90:066 згідно містобудівного кадастру Києва), орієнтовним розміром до 0,10 га, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), Клопотання (заява) № 8, зареєстрованого у Київській міській раді за вх. № 08/М-3807 від 28 березня 2016 року;
- зобов`язати Київського міського голову Кличка Віталія Володимировича винести на пленарне засідання сесії Київської міської ради питання стосовно надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землевідводу земельної ділянки №8 відповідно до графічного матеріалу (кадастрового кварталу 90:066 згідно містобудівного кадастру Києва), орієнтовним розміром до 0,10 га, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), Клопотання (заява) №8, зареєстрованого у Київській міській раді за вх.№08/М-3807 від 28 березня 2016 року - протиправною або мотивованої відмови у його наданні;
- вирішити питання щодо розподілу судових витрат, шляхом стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Київської міської ради на користь ОСОБА_1 витрат на правову допомогу, які складають 4640 (чотири тисячі шістсот сорок) гривень 00 коп.
Обґрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_1 вказує на бездіяльність Київського міського голови Кличка Віталія Володимировича, яка полягає у невинесенні на пленарний розгляд сесії Київської міської ради питання щодо надання позивачу дозволу на розробку проекту землевідводу земельної ділянки №8 відповідно до графічного матеріалу (кадастрового кварталу 90:066 згідно містобудівного кадастру Києва) до Клопотання (заява) №8, орієнтовним розміром до 0,10 га, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), зареєстрованого у Київській міській раді вх. № 08/М-3807 від 28 березня 2016 року.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 травня 2018 року позов задоволено.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність, що виразилась у невинесенні протягом місяця (від дати реєстрації клопотання) на пленарне засідання Київської міської ради питання стосовно надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землевідводу земельної ділянки.
Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 21 грудня 2018 року рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 травня 2018 скасував. Ухвалив нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовив.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що за змістом частини першої статті 122 Земельного кодексу України та пункту 34 частини першої статті 26 та статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування" рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та про надання її у власність належить до виключних повноважень Київської міської ради шляхом прийняття відповідних рішень на пленарному засіданні. Такі рішення, дії або бездіяльність Київської міської ради щодо надання земельних ділянок можуть бути оскаржені до суду.
Суб`єктом подання проектів рішень для винесення на сесію Київради з питань надання дозволу (відмови у наданні) на розробку проектів землеустрою є Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації).
Відповідно до пунктів 1.1, 2.3, 3.1 Регламенту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженим Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 08 жовтня 2013 року №1810 (далі - Регламент №1810) та пунктів 1.1, 3.12 Положення про Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого рішенням Київської міської ради від 19 грудня 2002 року №182/342 (далі - Положення №182/342) Департамент земельних ресурсів уповноважений готувати та подавати в установленому порядку проекти Київської міської ради з питань передачі земельних ділянок у власність громадян та юридичних осіб, які виносяться на пленарне засідання ради.
Крім того, підпунктом 8.1 пункту 8 Положення № 182/342 визначено, що Директор Департаменту: здійснює керівництво Департаментом, несе персональну відповідальність за виконання покладених на Департамент завдань, визначає ступінь відповідальності заступників директора Департаменту та керівників його структурних підрозділів, розподіляє посадові обов`язки між заступниками директора Департаменту.
З огляду на викладене, судом апеляційної інстанції відхилені доводи позивача про те, що Київський міський голова несе персональну відповідальність у спірних правовідносинах щодо нерозгляду в місячний термін Київською міською радою клопотання позивача.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2018 року, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційна скарга подана до суду 05 лютого 2019 року.
Ухвалою Верховного Суду від 23 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі № 826/8863/16.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 червня 2019 року для розгляду цієї справи визначено новий склад колегії суддів у складі судді-доповідача Желєзного І.В., суддів: Саприкіну І.В., Чиркіна С.М.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 серпня 2019 року для розгляду цієї справи визначено новий склад колегії суддів у складі судді-доповідача Желєзного І.В., суддів: Коваленко Н.В., Чиркіна С.М.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 28 березня 2016 року позивач через представника звернувся до Київради із клопотанням № 8 в порядку статті 118 Земельного кодексу України, у якому просив в порядку реалізації його права на отримання безоплатно у власність земельної ділянки надати згоду на розробку проекту землевідводу земельної ділянки № 5 відповідно до графічного матеріалу (кадастрового кварталу 90:066 згідно містобудівного кадастру Києва), орієнтовним розміром до 0,10 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Дана заява позивача була зареєстрована 28 березня 2016 року за № 08/М-3807, про що свідчить відбиток штемпелю Київради на такій заяві.
До вказаної заяви позивач додав графічний матеріал: земельна ділянка № 8 з позначенням контуру бажаної земельної ділянки до відведення у власність (у вигляді кола), копії паспорту громадянина та посвідчення учасника бойових дій, копію довіреності повіреному ОСОБА_3 .
Згідно з повідомленням заступника Київського міського голови - секретаря Київради від 28 березня 2016 № 08/М-3807, заяву позивача направлено для розгляду та надання автору відповіді у встановленому законом порядку.
Відповідно до листа Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 24 травня 2016 року № 057021-08/М-3807-5352, Департамент повідомив про розгляд за дорученням Київради від 28 березня 2016 року № 08/М-3807 звернення позивача щодо надання у власність земельної ділянки площею 0,1 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (згідно з доданою схемою). Також департамент зазначив, що порядок набуття права на землю у місті Києві регулюється Земельний кодексом України та Порядком передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в місті Києві, затвердженого рішенням Київради від 28 лютого 2013 року № 63/9120 (зі змінами та доповненнями) (далі також - Порядок № 63/9120). Після надходження інформації, Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) підготує відповідний проект рішення Київради про надання дозволу (або відмови) на розроблення проекту землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки.
Позивач, вважаючи, що Міський голова протиправно не виніс його клопотання протягом місяця (від дати його реєстрації) на пленарне засідання, звернувся до суду.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційна скарга обґрунтована тим, що Міський голова несе персональну відповідальність за нерозгляд в місячний термін Київрадою клопотання позивача. Земельний кодекс України встановлює саме обов`язок уповноваженого органу у місячний термін розглянути клопотання позивача з прийняттям відповідного рішення.
Також позивач у доводах касаційної скарги посилався на неоднаковість застосування одних і тих же норм права у подібних правовідносинах Верховним Судом у постанові від 17 квітня 2018 року (справа № 826/8107/16) та постанові від 23 листопада 2018 року (справа № 826/8844/16), у зв`язку з чим просив передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Від відповідача відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_1 не надходило, що відповідно до частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) не перешкоджає перегляду рішення судів в даній справі у касаційному порядку.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону рішення суду апеляційної інстанції відповідає, а викладені у касаційній скарзі мотиви скаржника є неприйнятні з огляду на наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок набуття та реалізації права на землю громадянами встановлений у розділі Земельному кодексі.
Так, відповідно до частини першої статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Згідно з частиною шостою статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідно до частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян особами, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
Стаття 9 Земельного кодексу України встановлює, що до повноважень Київської і Севастопольської міських рад у галузі земельних відносин на їх території належить, зокрема розпорядження землями територіальної громади міста; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до норм частини першої статті 26 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі - Закон № 280/97-ВР) виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.