1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

Іменем України



15 серпня 2019 року

Київ

справа №751/2087/16-а

адміністративне провадження №К/9901/7627/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Желєзного І.В., судді Коваленко Н.В., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу №751/2087/16-a

за позовом ОСОБА_1

до Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради

про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити дії,

за касаційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2016 року (у складі колегії суддів: Твердохліб В.А., Ганечко О.М., Костюк Л.О.),

В С Т А Н О В И В :

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

20 лютого 2016 року позивач ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 або позивач) звернулася до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради (далі - відповідач), в якому просить суд:

- визнати рішення управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради щодо відмови у наданні позивачу щомісячної адресної допомоги особі, яка переміщуються з тимчасово окупованої території та районів проведення антитерористичної операції протиправними;

- зобов`язати відповідача призначити виплату ОСОБА_1 адресної допомоги для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, передбаченої Постановою КМУ № 505 від 01 жовтня 2014 року.

В обґрунтування позовних вимог посилалася, що чоловік позивача - ОСОБА_2 є військовослужбовцем в/ч №4444 і отримує грошову компенсацію за піднайом житла, і дана обставина є підставою у відмові відповідача в призначенні адресної грошової допомоги. Вважає, що відповідач протиправно відмовив у призначенні щомісячної адресної грошової допомоги, оскільки така допомога надається особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, а грошова компенсація за піднайом житла що передбачена Порядком виплати грошової компенсації військовослужбовцям Збройних сил України за піднайом (найом) ними житлових приміщень, затвердженим постановою Кабінету міністрів України від 26 червня 2013 року № 450, є різними видами виплат.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Постановою Новозаводського районного суду міста Чернігова від 18 квітня 2016 року, адміністративний позов задоволено.

Визнано рішення Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради щодо відмови у наданні ОСОБА_1 щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території та районів проведення антитерористичної операції протиправним.

Зобов`язано управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради призначити ОСОБА_1 з 28 січня 2016 року виплату адресної допомоги для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, передбаченої Постановою КМУ № 505 від 01 жовтня 2014 року

Задовольняючи позов, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що щомісячна адресна грошова допомога особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції та грошова компенсація за піднайом житла, що передбачена Порядком виплати грошової компенсації військовослужбовцям Збройних сил України за піднайом (найом) ними житлових приміщень, затвердженим постановою Кабінету міністрів України від 26 червня 2013 року № 450, мають різну правову природу.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2016 року апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради задоволено.

Скасовано постанову Новозаводського районного суду міста Чернігова від 18 квітня 2016 року та прийнято нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити дії відмовлено.

Постановляючи зазначене рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що доводи апеляційної скарги є суттєвими і містять підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також наявна невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, позивач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Касаційна скарга надійшла до суду 21 липня 2016 року.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21 липня 2016 року відкрито касаційне провадження у справі № 751/2087/16-a, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу, однак розгляд справи цим судом не був закінчений.

У зв`язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, далі - КАС України) матеріали цієї справи передано до Верховного Суду.

Суддя-доповідач ухвалою від 22 лютого 2019 року прийняв до провадження адміністративну справу № 751/2087/16-a та призначив її до розгляду ухвалою від 14 серпня 2019 року в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 15 серпня 2019 року.

При розгляді цієї справи в касаційному порядку учасниками справи клопотань заявлено не було.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Судами попередніх інстанцій, на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що ОСОБА_1 з 22 жовтня 2014 року перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради, як внутрішньо переміщена особа. Дана обставина підтверджується довідкою за № 7426-000591 від 16 грудня 2014 року, строк дії якої продовжено з 17 червня 2015 року по 16 грудня 2015 року, а в подальшому з 16 грудня 2015 року по 15 червня 2016 року, про що свідчать відповідні відмітки.

28 січня 2016 року Позивач звернулася до Відповідача із заявою про призначення щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Згідно довідки військової частини А4444 від 05 листопада 2014 року № 38/384 чоловік ОСОБА_1 - майор ОСОБА_2 перебуває на військовій службі у військовій частині А4444 та відповідно до листа військової частини А4444 від 16 лютого 2015 року №70/9/41 ОСОБА_2 з 29 жовтня 2014 року отримує компенсацію за піднайом житла.

Відповідач листом вих.№ 1561/07 від 15 лютого 2016 року повідомив позивача, що щомісячна адресна допомога переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг сім`ям військовослужбовців призначається у разі, якщо військовослужбовець не забезпечується житловим приміщенням та не отримує виплат на зазначені цілі. Оскільки чоловік позивача - ОСОБА_2 є військовослужбовцем і отримує компенсацію за піднайом житла від військової частини А4444, то відсутні підстави для призначення позивачу адресної допомоги для покриття витрат на проживання.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Касаційну скаргу позивач обґрунтовує тим, що суд апеляційної інстанції незаконно, з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права скасував постанову суду першої інстанції та прийняв нову про відмову у задоволенні позову. Позивач вважає, що щомісячна адресна допомога, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг та грошова компенсація за піднайом житла відносяться до різних видів соціальних виплат, порядок їх призначення регулюється різними нормативно-правовими актами, а тому їх одночасне отримання не суперечить вимогам статті 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

02 квітня 2019 року до суду надійшов відзив відповідача на касаційну скаргу позивача, в якому відповідач зазначає, що рішення суду апеляційної інстанції прийняте з правильним застосуванням норм матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, тому просить суд касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін. Доводи викладені в відзиві повторюють ті, які були висловлені відповідачем в запереченнях на позовну заяву та в апеляційній скарзі на рішення суду першої інстанції.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка доводів учасників справи і висновків суду першої та апеляційної інстанції

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частини четвертої статті 328 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2016 року не відповідає, а викладені у касаційній скарзі мотиви скаржника є прийнятні з огляду на наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Норми матеріального права, в цій справі, суд застосовує в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до пункту 1 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік переміщених осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509 (далі - Порядок № 509), довідка є документом, який видається громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають на території України і переміщуються з тимчасово окупованої території або району проведення антитерористичної операції.

Згідно з пунктом 2 Порядку надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 505 (далі - Порядок № 505), грошова допомога надається громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають на території України і переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, а також стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, структурних підрозділах з питань соціального захисту населення виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад, з дня звернення за її призначенням та виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців.


................
Перейти до повного тексту