ПОСТАНОВА
Іменем України
15 серпня 2019 року
Київ
справа № 415/4379/17
провадження № К/9901/20114/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Желєзного І.В., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради про зобов`язання призначити щомісячну адресну допомогу для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, за касаційною скаргою управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради на постанову Лисичанського міського суду Луганської області у складі судді Коваленко Н.В. від 6 вересня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Шишова О.О., Сіваченка І.В., Чебанова О.О. від 24 жовтня 2017 року,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради про зобов`язання призначити щомісячну адресну допомогу для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, в якому, з урахуванням уточнень, просила:
- зобов`язати управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради призначити ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ) щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, з дня звернення за її призначенням з 2 лютого 2017 року.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Постановою Лисичанського міського суду Луганської області від 6 вересня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року, позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено.
Зобов`язано управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради призначити ОСОБА_1 щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, з дня звернення за її призначенням - з 2 лютого 2017 року.
3. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що грошова допомога у разі її припинення відповідно до пункту 7 Порядку № 505 не призначається лише на наступний строк, тобто чергові шість місяців. Положення Порядку № 505 не містять норми, яка б у подібних правовідносинах назавжди позбавляла права особу працездатного віку, яка працевлаштувалась та як і раніше має статус внутрішньо переміщеної особи на отримання грошової допомоги. Чинним законодавством не встановлено чіткої заборони на признання такої допомоги особі в подальшому.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради звернулось із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Лисичанського міського суду Луганської області від 6 вересня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року та ухвалити нову постанову, якою відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою. Відповідно до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 14 листопада 2014 року № 924000437 ОСОБА_1 зареєстрована в м. Луганську. Фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 .
На підставі наданої заяви ОСОБА_1 була призначена грошова допомога відповідно до Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 505, а саме: сину ОСОБА_3 , з 14 листопада 2014 року по 13 травня 2015 року у розмірі 884,00 грн щомісячно; з 14 травня 2015 року по 13 листопада 2015 року - 884,00 грн щомісячно; з 11 січня 2016 року по 10 липня 2016 року - 884,00 грн щомісячно; з 11 липня 2016 року по 10 січня 2017 року - 884,00 грн щомісячно. ОСОБА_1, як працездатній особі, з 14 листопада 2014 року по 13 січня 2015 - 442,00 грн щомісячно; з 14 січня 2015 року по 13 березня 2015 року - 221,00 грн щомісячно. З 14 березня 2015 року ОСОБА_1 припинено виплату допомоги як не працевлаштованій на підставі пункту 7 Порядку № 505.
ОСОБА_1 звернулась до Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради із заявою від 27 січня 2017 року, додавши до неї довідку Луганського Державного університету внутрішніх справ імені Е.О.Дідоренка від 27 січня 2017 року № 90. Вказана заява з довідкою були надіслані поштою та отримані відповідачем 2 лютого 2017 року.
Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради листом від 16 лютого 2017 року № 1392 повідомлено ОСОБА_1 про те, що 14 листопада 2014 року позивачка звернулась до УПСЗН з заявою про надання грошової допомоги, в якій зазначила, що не працевлаштована. З огляду на зазначене допомога була призначена як працездатній особі, яка не працює. Зміна категорії "працездатна особа, яка не працює" на "працездатна особа, яка працевлаштована", після припинення виплати допомоги відповідно до п. 7 Порядку, не передбачена.
11 липня 2017 року ОСОБА_1 повторно звернулась із заявою про призначення виплат щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, з 19 січня 2017 року.
Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради листом від 1 серпня 2017 року № 6897 позивачці було повідомлено, що необхідні роз`яснення по питанню припинення надання вказаної допомоги вже були надані.
6. Не погоджуючись з такими рішеннями відповідача, ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
7. Касаційна скарга обґрунтована тим, що ОСОБА_1, відповідно до Порядку № 505, була призначена щомісячна адресна допомога внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, а саме: - сину ОСОБА_1 ОСОБА_3 з 14 листопада 2014 року по 13 травня 2015 року у розмірі 884,00 грн щомісячно; з 14 травня 2015 року по 13 листопада 2015 року - 884,00 грн щомісячно; з 11 січня 2016 року по 10 липня 2016 року - 884,00 грн щомісячно; з 11 липня 2016 року по 10 січня 2017 року - 884,00 грн щомісячно. ОСОБА_1, як працездатній особі, з 14 листопада 2014 року по 13 січня 2015 - 442,00 грн щомісячно; з 14 січня 2015 року по 13 березня 2015 року - 221,00 грн щомісячно. З 14 березня 2015 року ОСОБА_1 припинено виплату допомоги як не працевлаштованій на підставі пункту 7 Порядку № 505. Підпунктом 5 пункту 3 Порядку № 505 чітко і недвозначно прописано, що особам працездатного віку, яким грошова допомога була припинена відповідно до пункту 7 Порядку, грошова допомога на наступний строк не призначається. При цьому Порядок не визначає жодних додаткових умов щодо призначення допомоги особам працездатного віку, яким грошова допомога була припинена відповідно до пункту 7 Порядку.
8. Відзиву на касаційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради на постанову Лисичанського міського суду Луганської області від 6 вересня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року ОСОБА_1 не подано.