1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ



16 серпня 2019 року

м. Київ



Справа № 910/18618/17



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Банаська О. О. - головуючого, Васьковського О. В., Пєскова В. Г.



розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укргазвидобування"

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2019

у складі колегії суддів: Калатай Н. Ф. (головуючий), Пашкіної С. А., Буравльова С. І.



за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінгруп Фактор"

про заміну позивача правонаступником



у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"

до Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:

1. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб,

2. Національний банк України

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1

про стягнення 215 750 530,55 грн



та за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування"

до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

1. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб,

2. Національний банк України

про стягнення збитків у розмірі 49 366 956,50 грн



ІСТОРІЯ СПРАВИ



ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ



1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.04.2018 у справі № 910/18618/17 у задоволенні первісного та зустрічного позову відмовлено.



2. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.02.2019 скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 26.04.2018 у справі № 910/18618/17 в частині відмови у задоволенні первісного позову та прийнято в цій частині нове рішення про задоволення позову. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" на користь Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" 9 702 739,73 грн - 3 % річних від суми простроченого кредиту, 77 647 468,01 грн - заборгованості за простроченими процентами, 3 443 600,13 грн - пені за несвоєчасне повернення процентів за кредитом, 3 167 407,60 грн 3 % річних від суми прострочених процентів, 18 000 000,00 грн - штрафу, 86 100 000,00 грн - інфляційних витрат за простроченим основним боргом, 17 689 315,08 грн - інфляційних витрат за простроченими процентами. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. У іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 26.04.2018 у справі № 910/18618/17 залишено без змін.



3. Постановою Верховного Суду 13.05.2019 скасовано постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.02.2019 у справі № 910/18618/17 в частині задоволення первісного позовну та в цій частині справу передано на новий розгляд до апеляційної інстанції. В іншій частині постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.02.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 26.04.2018 залишено без змін.



4. 10.06.2019 до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінгруп Фактор" надійшла заява про заміну позивача правонаступником.



5. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2019 у справі № 910/18618/17 задоволено частково заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінгруп Фактор" про заміну позивача правонаступником. Замінено позивача за первісним позовом - Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінгруп Фактор" в частині стягнення заборгованості за первісним позовом в сумі 215 750 530,55 грн.



6. Ухвала апеляційного господарського суду мотивована положеннями статей 512, 513, 514, 516 Цивільного кодексу України, статтею 52 Господарського процесуального кодексу України, підтвердженням відповідними доказами обставин, викладених у заяві Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінгруп Фактор". Також посилаючись на правову позицію Верховного Суду України викладену у постанові від 27.03.2019 у справі № 910/386/17 суд дійшов висновку, що правонаступництво в частині стягнення сум судового збору є безпідставним.



7. Під час розгляду заяви про заміну позивача правонаступником апеляційною інстанцією було встановлено:



7.1. За результатами відкритих торгів (аукціону) оформлених протоколом електронного аукціону № UA-EA-2019-01-28-000102-b від 26.03.2019 ПАТ "Дельта Банк" як Банк та Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінгруп Фактор" як Новий кредитор уклали договір про відступлення прав вимоги № 1295/К, відповідно до умов якого Банк відступає Новому кредитору належні Банку, а Новий кредитор набуває права вимоги Банку до позичальників та/або заставодавців (іпотекодавців) та/або поручителів, зазначених у Додатку № 1 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржників за кредитними договорами (договорами про надання кредиту (овердрафту)) та/або договорами поруки та/або договорами іпотеки (іпотечними договорами та/або договорами застави, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у Додатку № 1 до цього договору.



7.2. Відповідно до п. 2 договору (з урахуванням додаткової угоди № 1 від 28.05.2019) Новий кредитор в день укладення цього договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання Банком у повному обсязі коштів, відповідно до пункту 4 цього договору, набуває усі права кредитора за Основними договорами, включаючи, проте не обмежуючись, право вимагати за Основними договорами належного виконання Боржниками обов`язків, сплати Боржниками заборгованості за кредитором, сплати процентів, сплати комісій, сплати штрафних санкцій (штрафу та пені), сплати інфляційного збільшення суми заборгованості, сплати 3 % річних, встановлених статтею 625 ЦК України, передачі предметів забезпечення в рахунок виконання зобов`язань, а також всі інші права, встановлені для Кредитора Основними договорами або чинним законодавством України, які виникли або можуть виникнути в майбутньому у зв`язку з виконанням, неналежним виконанням або невиконанням Божниками своїх зобов`язань за Основними договорами. Розрахунок заборгованості за Основними договорами вказаний у Додатку 1 до цього договору. Зазначений у Додатку 1 до цього договору розрахунок заборгованості за Основними договорами жодним чином не перешкоджає Новому кредитору вимагати виконання всіх зобов`язань, встановлених Основними договорами або чинним законодавством України, із проведенням власного розрахунку заборгованості за Основними договорами. Права кредитора за Основними договорами переходять до Нового кредитора у повному обсязі та на умовах, передбачених даним договором, за виключенням права на здійснення договірного списання коштів з рахунку/рахунків Боржників, що надане Банку відповідно до умов Основних договорів.



7.3. Пунктом 4 договору визначено, що за відступлення права вимоги за Основними Договорами, відповідно до цього договору Новий кредитор сплачує Банку грошові кошти у сумі 75 706 487,14 грн. До моменту укладення цього договору Новий кредитор сплатив Банку повну ціну продажу за його активи у лоті у розмірі 75 706 487,14 грн, в яку включена (входить) ціна відступлення, на підставі протоколу, складеного за результатами відкритих торгів (аукціону), переможцем яких став Новий кредитор.



7.4. З Додатку 1 до договору слідує, що за вказаним договором Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінгруп Фактор" набуло право вимоги, серед іншого, за договором кредитної лінії № ВКЛ-2022390/1 від 30.09.2013 на загальну суму 77 647 458,01 грн, з яких 77 647 458,01 грн - заборгованість по нарахованим процентами за кредитом на дату відступлення прав вимоги.



7.5. На підтвердження факту оплати за договором до матеріалів справи надано копію платіжного доручення № 14 від 15.04.2019 на суму 75 706 487,14 грн, яка і становить ціну договору.



Короткий зміст вимог касаційної скарги



8. Не погоджуючись з ухвалою апеляційної інстанції від 03.07.2019 Акціонерне товариство "Укргазвидобування" звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою з вимогою її скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Фінгруп Фактор" про заміну позивача правонаступником.



КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ



9. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/18618/17 визначено склад колегії суддів: Банаська О. О. (головуючого), суддів - Васьковського О. В., Пєскова В. Г., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.07.2019.



10. Ухвалою Верховного Суду від 19.07.2019 відкрито касаційне провадження у справі № 910/18618/17 за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Укргазвидобування" для здійснення перегляду на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2019 без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.



11. До Верховного Суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Фінгруп Фактор", Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшли відзиви на касаційну скаргу з запереченнями проти вимог та доводів скаржника.



УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ



Доводи скаржника

(Акціонерного товариства "Укргазвидобування")



12. Скаржник доводить, що апеляційною інстанцією неповно з`ясовані обставини у справі, неправильно застосовані норми матеріального права (ст.ст. 215, 228, 512, 514 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 38, 51 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб") та порушені норми процесуального права (ст. 52 Господарського процесуального кодексу України).



13. Скаржник посилається на те, що додаткова угода № 1 від 28.05.2019 до договору № 1295/к порушує публічний порядок, а отже в силу частин 1-2 статті 228 Цивільного кодексу України є нікчемною (недійсною в силу закону).



14. Скаржник стверджує, що вищезазначеною додатковою угодою фактично розширено предмет договору № 1295/к, однак ціна договору залишилась незмінною, тобто здійснено безоплатне відчуження майна, що в силу пункту 1 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" свідчить про її нікчемність (недійсність в силу закону).



Доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Фінгруп Фактор"



15. Заперечуючи проти вимог касаційної скарги Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Фінгруп Фактор" посилається на приписи статті 204 Цивільного кодексу України та зазначає, що апеляційною інстанцією не встановлено факту нікчемності правочину та не визнано його недійсним. Окрім цього також зазначає, що законодавець не розглядає боржника в якості учасника у відносинах щодо відступлення права вимоги та наділяє його лише одним правом - висувати новому кредитору лише ті заперечення, які боржник мав по відношенню до первісного кредитора.



Доводи Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"



16. Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" посилається на законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції, оскільки процедура продажу права вимоги проведена без порушень приписів нормативно-правових актів, а умови укладених правочинів повністю відповідають нормам чинного законодавства.



Доводи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб



17. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб заперечуючи проти вимог касаційної скарги зазначає, що дії сторін при укладенні як договору відступлення, так й додаткової угоди до нього, жодним чином не суперечать нормам чинного законодавства, а положення укладених правочинів не збільшують та не зменшують обсягу права вимоги, продаж яких здійснювався в межах реалізації активів АТ "Дельта Банк".



ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ



А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій



А.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

18. Відповідно до статті 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.



19. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.



20. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.



21. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.



А.2. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій



22. За приписами статті 52 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.


................
Перейти до повного тексту