ПОСТАНОВА
Іменем України
15 серпня 2019 року
Київ
справа №826/12480/17
адміністративне провадження №К/9901/62094/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Губської О.А.,
суддів: Білак М.В., Калашнікової О.В.,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у касаційній інстанції адміністративну справу № 826/12480/17
за позовом Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Войтовського Валентина Сергійовича до Міністерства юстиції України, третя особа - Нотаріальна палата України про скасування наказу, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 травня 2018 року (головуючий суддя: Келеберда В.І.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2018 року (колегія суддів: головуючий суддя: Кучма А.Ю., судді: Бєлова Л.В., Коротких А.Ю.),
ВСТАНОВИВ:
І. Суть спору
1. Позивач звернувся до суду з позовом до Міністерства юстиції України, третя особа - Нотаріальна палата України, в якому просив:
1.1. визнати протиправним та скасувати наказ від 21 квітня 2017 року № 1338/5 "Про тимчасове блокування доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно", прийнятий на підставі Довідки за результатами камеральної перевірки державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Войтовського Валентина Сергійовича від 10 квітня 2017 року.
2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 травня 2018 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2018 року, позов задоволено.
2.1. Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України від 21 квітня 2017 року № 1338/5 "Про тимчасове блокування доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно", виданий на підставі Довідки за результатами камеральної перевірки державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Войтовського Валентина Сергійовича від 10 квітня 2017 року.
3. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що твердження, викладені у Довідці за результатами проведення камеральної перевірки державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Войтовського Валентина Сергійовича від 10 квітня 2017 року, є передчасними, не відповідають дійсним обставинам справи та вимогам чинного законодавства. Оскільки спірний наказ Міністерства юстиції України від 21 квітня 2017 року № 1338/5 "Про тимчасове блокування доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно" прийнятий на підставі зазначеної Довідки від 10 квітня 2017 року, висновки якої, як встановлено судом, не відповідають дійсним обставинам справи та вимогам законодавства, тому наявні підстави для задоволення цього адміністративного позову та скасування спірного наказу.
ІІІ. Касаційне оскарження
4. Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, Міністерство юстиції України звернулося з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ці рішення та постановити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.
4.1. В обґрунтування касаційної скарги вказує, що судами не було повно та всебічно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, допущено посилання на недоведені обставини, що призвело до невірного вирішення справи по суті.
4.2. Зазначає, що при перевірці реєстраційних дій, вчинених позивачем у Державному реєстрі прав, виявлені порушення вимог законодавства у сфері державної реєстрації прав на нерухоме майно, тому застосування до позивача обмежувальних заходів є обґрунтованим.
5. Позивач подав відзив на касаційну скаргу, у якому вказав, що касаційна скарга відтворює дослівно текст Довідки за результатами проведення камеральної перевірки державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Войтовського Валентина Сергійовича від 10 квітня 2017 року, яку покладено в основу спірного наказу, та повторює доводи, викладені в запереченнях відповідача на позовну заяву, та в апеляційній скарзі.
5.1. Позивач зазначив, що такі доводи були в повній мірі спростовані судами. Також зауважив, що відповідачем при проведенні камеральної перевірки, складенні Довідки та винесенні спірного наказу не було забезпечено участь позивача у процесі прийняття рішення, в тому числі надання можливості викласти свої пояснення щодо обставин, які перевірялись. Вважає, що у відповідності до статті 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997, такими діями фактично здійснено втручання Держави в професійну діяльність позивача у спосіб прийняття рішення обмежувального характеру. Втручання переслідувало цілком легітимну мету - забезпечення порядку (дисципліни) у справі державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, однак втручання не відповідало вимогам необхідності у демократичному суспільстві у зв`язку з недотриманням балансу між публічними і приватними інтересами учасників спірних правовідносин.
6. Нотаріальна палата України у відзиві на касаційну скаргу відповідача висловила свою позицію про відсутність підстав для її задоволення та зазначила, що всі зазначені в ній обставини були предметом розгляду судами попередніх інстанцій, у результаті чого були ухвалені оскаржувані рішення. Нових чи додаткових аргументів автором касаційної скарги не надано.
6.1. Також акцентовано увагу на тому, що саме в спірному наказі відповідача, який є рішенням суб`єкта владних повноважень, мають бути чітко викладені мотиви його прийняття. Відсилання до довідки, складеної за результатами камеральної перевірки, не можна вважати достатнім обґрунтуванням (мотивуванням) рішення, оскільки така довідка містить виключно висновки щодо наявності виявлених порушень, які не є обов`язковими при прийнятті остаточного рішення.
6.2. Крім цього, наголосила про відсутність регулювання на законодавчому рівні питання визначення критеріїв для застосування конкретної санкції до державних реєстраторів, які порушили порядок державної реєстрації, а також строків, на які доступ до реєстрів блокується, у зв`язку з чим саме у рішенні, яке приймається Міністерством юстиції України у формі наказу, мають бути чітко обґрунтовані не лише підстави його прийняття, але й мотиви застосування конкретних санкцій, інакше таке рішення не можна вважати обґрунтованим.
6.3. Посилаючись на положення Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, висловила думку про те, що, вчиняючи спірні реєстраційні дії, позивач не порушив вимоги чинного законодавства України.
IV. Встановлені судами фактичні обставини справи
7. ОСОБА_1 є приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, самозайнятою особою, здійснює приватну нотаріальну діяльність на підставі свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю № 6358 від 03 травня 2007 року, виданого Міністерством юстиції України, та Реєстраційного посвідчення про реєстрацію приватної нотаріальної діяльності № 552 від 31 травня 2007 року, виданого Головним управлінням юстиції у м. Києві.
8. На підставі акта за результатами проведення моніторингу реєстраційних дій державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Войтовського В.С. від 31 березня 2017 року Міністерством юстиції України прийнято наказ від 03 квітня 2017 року № 1053/7 "Про проведення камеральної перевірки державного реєстратора - приватного нотаріуса Київською міського нотаріального округу Войтовського Валентина Сергійовича" з 03 квітня 2017 року.
9. За результатами проведення камеральної перевірки державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Войтовського В.С. складено Довідку, в якій, зокрема, зазначено, що приватним нотаріусом 18 січня 2017 року зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, при цьому стягнуто 160,00 грн. адміністративного збору, що дорівнює 0,1 прожиткового мінімуму, а державну реєстрацію проведено у строк 1 день, чим порушено вимоги щодо оплати за проведення реєстраційних дій з урахуванням скорочених строків державної реєстрації права власності, оскільки статтею 34 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено стягнення плати у розмірі 3200,00 грн. (два прожиткові мінімуми).
10. Крім того, у Довідці за результатами перевірки від 10 квітня 2017 року зазначено, що приватним нотаріусом Войтовським В.С. зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна, а саме: на квартиру АДРЕСА_3 з порушенням вимог частини третьої статті 10 Закону 1952-IV, якою передбачено, що під час проведення державної реєстрації прав державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями. Комісією встановлено, що серед поданих заявником документів наявна декларація про готовність об`єкта до експлуатації, видана Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві від 06 червня 2016 року № КВ 143161581421, з якої вбачається, що житлові будинки по АДРЕСА_4 та АДРЕСА_5 були побудовані на земельних ділянках з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), тоді як згідно з декларацією про готовність об`єкта до експлуатації на них збудовано багатоквартирний будинок на 80 квартир.
11. Аналогічні порушення виявлено Комісією при перевірці реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_6 за заявою від 23 березня 2017 року № 21534691.
12. 21 квітня 2017 року Міністерством юстиції України на підставі довідки від 10.04.2017 року, відповідно до ст. 371 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Порядку № 990, прийнято наказ № 1338/5 "Про тимчасове блокування доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно", яким тимчасово заблоковано доступ позивача до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 1 (один) місяць, а виконання наказу у зазначеній частині покладено на ДП "НІС".
13. Не погодившись із зазначеним наказом, позивач звернувся до суду першої інстанції з вказаним вище позовом.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
14. Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
15. Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
16. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних овноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
17. За приписами статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
18. Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 цієї статті визначено, що у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
19. Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, врегульовано Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" № 1952-IV від 01 липня 2004 року (далі - Закон № 1952-IV).
19.1. Статтею 6 Закону 1952-IV визначено систему органів та суб`єктів, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав. Згідно з її положеннями, організаційну систему державної реєстрації прав становлять:
1) Міністерство юстиції України та його територіальні органи;
2) суб`єкти державної реєстрації прав:
- виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації;
- акредитовані суб`єкти;
3) державні реєстратори прав на нерухоме майно (далі - державні реєстратори).
19.2. Пунктом 2 частини першої статті 10 цього ж Закону державним реєстратором визначено нотаріуса.
19.3. Відповідно до частини першої статті 7 Закону 1952-IV, Міністерство юстиції України:
1) забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері державної реєстрації прав;
2) здійснює нормативно-правове регулювання у сфері державної реєстрації прав;
3) забезпечує створення та функціонування Державного реєстру прав, є його держателем;
4) організовує роботу, пов`язану із забезпеченням діяльності з державної реєстрації прав;
5) здійснює контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації прав, у тому числі шляхом проведення моніторингу реєстраційних дій відповідно до цього Закону та приймає обов`язкові до виконання рішення, передбачені цим Законом;
6) забезпечує доступ до Державного реєстру прав державних реєстраторів, суб`єктів державної реєстрації прав, визначених цим Законом, інших суб`єктів, право доступу яких визначено цим Законом, та приймає рішення про тимчасове блокування або анулювання такого доступу у випадках, передбачених цим Законом;
7) розглядає скарги на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб`єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України та приймає обов`язкові до виконання рішення, передбачені цим Законом;
8) складає протоколи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення;
9) організовує роботу з підготовки та підвищення кваліфікації державних реєстраторів;
9-1) надає узагальнені роз`яснення щодо застосування законодавства з питань державної реєстрації прав;
10) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
19.4. Статтею 37-1 Закону 1952-IV передбачено здійснення контролю у сфері державної реєстрації прав. Вказано нормою передбачено, що контроль у сфері державної реєстрації прав здійснюється Міністерством юстиції України, у тому числі шляхом моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав з метою виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації прав (частина перша).