ф
ПОСТАНОВА
Іменем України
15 серпня 2019 року
Київ
справа №751/931/17
адміністративне провадження №К/9901/43219/18
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Новозаводського районного суду м. Чернігова з адміністративним позовом до заступника начальника Чернігівської митниці ДФС Коростовського Петра Анатолійовича, Чернігівської митниці ДФС (залучена судом першої інстанції), у якому просив скасувати постанови у справах про порушення митних правил від 03.02.2017: №0065/102030102/17; №0066/102030102/17; №0067/102030102/17; №0068/102030102/17;№0069/102030102/17;№0070/102030102/17№0071/102030102/17;№0072/102030102/17;№0073/102030102/17;№0074/102030102/17; №0075/102030102/17; №0076/102030102/17.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що фактично спірні постанови були лише підписані уповноваженою на те особою, заступником митниці (одним із відповідачів по справі), проте такі розглядались без його участі, що є порушенням, яке є беззаперечною підставою для їх скасування. Він був притягнутий до адміністративної відповідальності поза межами строку, передбаченого Митним Кодексом України (далі - МК України), виходячи із того, що кожне із вчинених ним правопорушень не є триваючим. При цьому вважає, що відповідач, - підписант кожної із постанов, не вірно визначився з обсягом санкцій, оскільки застосував їх за кожне окреме правопорушення, а мав визначитись із кожним із них та в порівнянні серйозності санкцій за правопорушення застосувати одну але найбільшу санкцію.
Постановою Новозаводського районного суду міста Чернігова від 25.05.2017 позов задоволено частково, оскаржувані постанови у справах про порушення митних правил скасовані, а адміністративні матеріали про порушення митних правил направлено на новий розгляд до Чернігівської митниці ДФС України. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Суд першої інстанції зазначив про те, що спірні постанови не відповідають приписам статті 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), з огляду на те, що вони були прийняті в один час та одною і тією ж особою, що свідчить про неможливість притягнення позивача до адміністративної відповідальності за кожне діяння, визначене у кожній із постав.
Натомість постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.07.2017 постанову суду першої інстанції скасовано, у задоволені позову відмовлено. При цьому суд апеляційної інстанції зауважив, що жодних порушень, які лягли в основу рішення суду першої інстанції, відповідачами під час винесення оскаржуваних актів індивідуальної дії (постанов про порушення митних правил) допущено не було, а саме такі підписані та створені уповноваженою на те особою, санкції за які визначено правомірно з огляду на вчинення позивачем окремих за структурою правопорушень, які є триваючими. За змістом вчинених правопорушень вони не перевірялись судом апеляційної інстанції, так як обставини які покладені в їх основу не заперечуються позивачем.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та позов задовольнити.
В письмових запереченнях на вказану касаційну скаргу, які ще надійшли до Вищого адміністративного суду України відповідачем постановлено питання про залишення її без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції без змін.
Переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 21.01.2017 о 11 год. 47 хв. в зону митного контролю пункту пропуску "Славутич-Комарин" відділу митного оформлення №2 митного поста "Нові Яриловичі" Чернігівської митниці ДФС в напрямку "Україна - Республіка Білорусь" по смузі спрощеного митного контролю "зелений коридор" заїхав автомобіль марки "MITSUBISHI PAJERO SPORT", номер кузова - НОМЕР_1, д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням громадянина ОСОБА_1 з двома пасажирами.
Проведеною перевіркою, відповідно до відомостей, наявних в АСМО "Інспектор", встановлено, що позивачем у період з 04.12.2011 через різні пункти пропуску ввезено на митну територію України відповідно до обраних митних режимів всього 12 автомобілів (в режимі транзиту - 3, в режимі тимчасового ввезення строком до 1 року - 9).
Відповідно до відомостей ЄАІС ДФС та АСМО "Інспектор", станом на 21.01.2017 фактів вивезення даних транспортних засобів за межі митної території України, а також їх митного оформлення в будь-якому іншому митному режимі, не встановлено.
Опитаний громадянин України ОСОБА_1 в своїх письмових поясненнях факти ввезення на митну територію даних транспортних засобів не заперечував.
Документів, підтверджуючих факт аварії, дії обставин інепереборної сили або протиправних дій третіх осіб - відносно транспортних засобів гр. України ОСОБА_1 надано не було.
По всім даним фактам у відношенні громадянина ОСОБА_1 складено 9 протоколів про порушення митних правих №0065-73/102030102/17 за частиною третьою статті 481 МК України та 3 протоколи про порушення митних правил №0074-76/102030102/17 за частиною тертою статті 470 МК України.
У зв`язку із чим, заступником начальника Чернігівської митниці ДФС Коростовським П.А. у відношенні позивача винесено 12 постанов, з яких 9-за порушення строку тимчасового ввезення транспортного засобу поміщеного в режим "тимчасове ввезення" на митну територію України і застосовано по 17000 грн. штрафних санкцій за кожне; 3-ма за порушення строку тимчасового ввезення транспортного засобу поміщеного в режимі "транзит" на митну територію України і застосовано по 8500 грн. штрафних санкцій за кожне.
Не погоджуючись із якими, позивач звернувся до суду, з яким суд апеляційної інстанції у задоволені позову відмовив, враховуючи правомірність їх винесення, з чим погоджується Верховний Суд, з огляду на наступне.
Верховний Суд, переглядаючи дану справу в касаційному порядку, вважає за необхідне зазначити про те, що позивач звертаючись до суду із позовом, оскаржує дії відповідачів лише в частині, що стосується процедури розгляду справ про порушення ним митних правил. Чим намагається довести, що такі акти суб`єкта владних повноважень мають бути скасовані на підставі 531 МК України.
З подібними доводами звертається позивач до Суду касаційної інстанції. Однак таке розуміння спірних правовідносин не відповідає змісту МК України.