ф
ПОСТАНОВА
Іменем України
15 серпня 2019 року
Київ
справа №2а-7810/10/1570
адміністративне провадження №К/9901/3113/18
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 30 грудня 2009 року № 0010851701/0.
Позовні вимоги мотивовані безпідставністю висновків податкового органу, викладених в акті перевірки. Позивач стверджує, що відповідачем при проведенні перевірки були використані не дані декларації з ПДВ за листопад 2008 року, який є первинним документом, а лише дані, помилково зазначені в заяві на право застосування спрощеної системи оподаткування, які не підтвердженні первинною документацією. Крім того, при здійсненні розрахунків з ФОП ОСОБА_2 на виконання умов договору купівлі-продажу №4, позивач помилково виписав прибуткові касові ордери №№2,3,4,5,6 на відповідні суми ФОП ОСОБА_3, проте підтверджуючих документів - підстав прийняття авансу та виписаних податкових накладних від ФОП ОСОБА_3 не має. Прийняття грошової суми від ФОП ОСОБА_3 в прибуткових касових ордерах №№2-6 є методологічною помилкою, яка не спричинила за собою зміну податкових зобов`язань, що було оформлено позивачем актом від 24.05.2009, який не прийнято до уваги відповідачем при проведенні перевірки.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 07.10.2013 у даній справі, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.02.2014, позовні вимоги задоволено повністю.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з чим погодився суд апеляційної інстанції, виходив з необґрунтованості висновків відповідача про порушення позивачем вимог податкового законодавства.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
В письмовому запереченні на касаційну скаргу позивач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить в задоволенні касаційної скарги відмовити, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.
З урахуванням відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, касаційний суд дійшов висновку про можливість розгляду касаційної скарги в порядку письмового провадження відповідно до пункту 1 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.
Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про обґрунтованість позовних вимог та дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з таких підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що у період з 20.11.2009 по 10.12.2009, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 11-1 Закону України від 04.12.1990 № 509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні", відповідно до направлень від 12.11.2009 № 001697/1787 та від 03.12.2009 № 001835/1923, виданих ДПІ у Приморському районі м. Одеси та плану-графіку проведення планових виїзних перевірок суб`єктів господарювання, посадовими особами ДПІ у Приморському районі м. Одеси була проведена документальна планова виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання суб`єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 20.06.2007 року по 30.09.2009, за результатами якої складено акт від 15.12.2009 № 16515/17-1/2392209256.
Відповідно висновків вказаного акта перевірки, плановою виїзною перевіркою встановлено порушення ФОП ОСОБА_1, зокрема, вимог пп. 3.1 п. 3.1 ст. 3, пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 32842,97 грн., у тому числі в розрізі періодів податкової звітності: листопад 2008 року на суму 19043,67 грн., липень 2009 року на суму 13799,30 грн., а також завищено суму залишку від`ємного значення по ПДВ станом на 30.09.2009 року у сумі 140,00 грн.
Виявлені порушення відповідач пов`язує з безпідставним не включенням позивачем до складу податкових зобов`язань та до реєстрів виданих податкових накладних суму ПДВ у розмірі 33816,30 грн., зокрема, по операції щодо отримання виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) відповідно до заяви на право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності на 2009 рік, наданої ФОП ОСОБА_1 до ДПІ у Приморському районі м. Одеси 21.11.2008 (вх. №2331) у сумі 161536,00 грн., з урахуванням ПДВ у розмірі 26922,67 грн. А також при отриманні передплати від ФОП ОСОБА_3 та від ОСОБА_4 .
На підставі вказаного акта перевірки в частині зазначених порушень відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.12.2009 №0010851701/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 32842,97 грн. - за основним платежем та на 16421,49 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.
Судами попередніх інстанцій також було встановлено, що постановою Одеського окружного адміністративного суду від 23.03.2011 у справі № 2а-4559/10/1570, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2013, за адміністративним позовом ФОП ОСОБА_1 до ДПІ у Приморському районі м. Одеси про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій та стягнення матеріальних збитків, позовні вимоги задоволено в частині скасування рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 30.12.2009 № 00108717701/0, яке було прийнято на підставі акта№16515/17-1/ НОМЕР_1 , що й у даній справі.