ПОСТАНОВА
Іменем України
16 серпня 2019 року
Київ
справа №823/3872/14
адміністративне провадження №К/9901/1588/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: Соколова В.М., Єресько Л.О., Загороднюка А.Г., розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2015 року (судді Орленко В.І., Бабич А.М., Гарань С.М.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2015 року (судді Романчук О.М., Глущенко Я.Б., Пилипенко О.Є.) у справі № 823/3872/14 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, третя особа - Головне управління юстиції у Кіровоградській області, про визнання незаконними та скасування рішення і наказу,
УСТАНОВИВ:
У грудні 2014 року позивач звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства юстиції України (далі - Мін`юст), третя особа - Головне управління юстиції у Кіровоградській області (далі - ГУЮ у Кіровоградській області), в якому просив:
- визнати незаконним та скасувати наказ відповідача від 22 вересня 2014 року № 1566/5;
- визнати незаконним та скасувати рішення Дисциплінарної комісії Мін`юсту від 09 вересня 2014 року, оформлене протоколом № 18/09/14 від 09 вересня 2014 року, в частині застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження на підставі подання від 25 липня 2014 року № 186.
Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням чергового засідання Дисциплінарної комісії Мін`юсту, оформленого протоколом від 15.05.2014, серед іншого, доручено ГУЮ у Кіровоградській області провести позапланову невиїзну перевірку діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 на посаді ліквідатора (розпорядника майна) ТОВ "Сван-1", ДП "Золотоніський комбікормовий завод" за скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . За результатами перевірки ГУЮ у Кіровоградській області складено довідку №21 від 03 липня 2014 року та відповідний акт № 21 від 14 липня 2014 року, які містять відомості про порушення позивачем вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції, яка діяла до 19 січня 2013 року). На думку позивача, висновки акту перевірки є передчасними та такими, що суперечать вимогам законодавства з питань банкрутства, а тому підстави для притягнення його до дисциплінарної відповідальності відсутні.
Черкаський окружний адміністративний суд постановою від 23 лютого 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2015 року, в задоволенні позову відмовив.
Не погодившись з указаними судовими рішеннями, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове - про задоволення позову в повному обсязі.
На обґрунтування наведених у касаційній скарзі вимог позивач зазначає, що при винесенні оскаржуваної постанови судом першої інстанції не враховано, що невиконання керівником боржника вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та ухвали Господарського суду Черкаської області від 18 квітня 2011 року № 01/5026/839/11 стало підставою для звернення ОСОБА_1 до суду із заявою про усунення керівника ДП "Золотоніський комбікормовий завод" ОСОБА_2 від виконання обов`язків та покладення в.о. керівника на позивача. При винесенні оскаржуваних судових рішень суди помилково ставлять у вину позивача те, що він безпідставно не вжив жодних заходів для здійснення аналізу фінансово-господарської діяльності боржника під час процедури розпорядження майном боржника після 09 серпня 2011 року та по дату визнання ДП "Золотоніський комбікормовий завод" банкрутом постановою суду від 24 липня 2012 року. Суди не врахували приписи абзацу 6 частини 11 статті 11 та частини 7 статті 13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у зв`язку із чим дійшли неправомірних висновків. Також суди попередніх інстанцій не надали оцінку факту виходу Мін`юстом за межі скарг, поданих ОСОБА_2 та ОСОБА_3, чим допустили порушення норм матеріального права, які регулюють процедуру проведення перевірки арбітражних керуючих. Крім того, судами попередніх інстанцій не надано оцінку тій обставині, що відсутність запису в трудовій книжці ОСОБА_2 про прийняття його на посаду керівника ДП "Золотоніський комбікормовий завод" позбавляє можливості внести до книжки запис про його звільнення.
Скаржник стверджує, що суди не врахували також і те, що витрати арбітражного керуючого на оплату послуг залучених спеціалістів в ліквідаційній процедурі ДП "Золотоніський комбікормовий завод" розглянуті та затверджені комітетом кредиторів банкрута, розглянуті Господарським судом Черкаської області та затверджені ухвалами по справі № 01/5026/839/11 від 20 серпня 2013 року та 01 квітня 2014 року.
З-поміж іншого, позивач у касаційній скарзі посилається на те, що суд апеляційної інстанції застосував положення абзацу 5 частини 4 статі 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яких не існує у вказаному Законі в редакції до 19 січня 2013 року.
Скаржник наголошує, що не має раніше застосованих дисциплінарних стягнень, а наказ Мін`юсту від 08 квітня 2014 року № 611/5 "Про зупинення діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1" та припис ГУЮ у Черкаській області від 03 лютого 2014 року № 2 про недопущення повторних порушень визнані протиправними та скасовані судовими рішеннями у справі № 823/1040/14, які набрали законної сили.
Заперечення на касаційну скаргу до суду не надійшли.
Суддя Вищого адміністративного суду України ухвалою від 14 травня 2015 року відкрив провадження у справі за вказаною касаційною скаргою.
15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - Закон № 2147-VIII), яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.
Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України в редакції Закону № 2147-VIII передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У січні 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_1 передано на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад судової колегії: Білоус О.В. (суддя-доповідач), Желтобрюх І.Л., Стрелець Т.Г.
30 травня 2019 року відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, який здійснено на підставі розпорядження від 30 травня 2019 року № 524/0/78-19, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Білоуса О.В. (рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20 травня 2019 року № 14), визначено новий склад суду: Соколов В.М. - головуючий суддя (суддя-доповідач), Єресько Л.О., Загороднюк А.Г.
За правилами частини 3 статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та наведені в касаційній скарзі та відзиві доводи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення.
Суди попередніх інстанцій установили, що ОСОБА_1 здійснює діяльність арбітражного керуючого на підставі свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) від 05 квітня 2013 року № 416.
За результатами розгляду скарги ОСОБА_2 від 10 січня 2014 року на дії арбітражного керуючого ОСОБА_1 під час виконання ним повноважень у справі про банкрутство ДП "Золотоніський комбікормовий завод", Мін`юстом надано ГУЮ у Черкаській області доручення на проведення позапланового заходу контролю відносно зазначеного арбітражного керуючого від 04 лютого 2014 року № Л-883/13.2. У додаток до цього доручення Мін`юстом направлено на адресу ГУЮ у Черкаській області скаргу ПП "Ванстрой-ТК" та доручено включити викладені у ній питання до предмету вище зазначеної перевірки.
На виконання зазначеного доручення Мін`юсту, ГУЮ у Черкаській області проведено позапланову невиїзну перевірку діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1, за результатами якої складено акт від 21 березня 2014 року № 5. На підставі зазначеного акта, ГУЮ у Черкаській області видано розпорядження про усунення порушень від 25 березня 2014 року № 3.
Рішенням чергового засідання Дисциплінарної комісії Мін`юсту, оформленим протоколом від 15 травня 2014 року, скасовані висновки акту позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 21 березня 2014 року № 5, доручено ГУЮ у Кіровоградській області провести позапланову невиїзну перевірку діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 на посаді ліквідатора (розпорядника майна) TOB "Сван-1", ДП "Золотоніський комбікормовий завод" за скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_5 .
Повідомленням ГУЮ у Кіровоградській області про проведення позапланової невиїзної перевірки від 12 червня 2014 року № 21 призначено проведення позапланової невиїзної перевірки арбітражного керуючого ОСОБА_1 у період з 01 по 03 липня 2014 року.
На виконання запиту ГУЮ у Кіровоградській області від 12 червня 2014 року № 8499/01.1-1/07 "Щодо переліку документів, які необхідно надати на перевірку" арбітражним керуючим ОСОБА_1 надано пояснення від 16 червня 2014 року № 01-12/8185 та копії документів на 528 аркушах.
04 липня 2014 року о 12 год 00 хв. за результатами проведеної невиїзної позапланової перевірки на електронну адресу arbitr.ck@mail.ru в мережі Інтернет (електронна адреса арбітражного керуючого ОСОБА_1) надійшла довідка ГУЮ в Кіровоградській області від 03 липня 2014 року № 21 про результати позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого.
На думку позивача, зазначена довідка містила недостовірні висновки стосовно того, що арбітражним керуючим ОСОБА_1 під час виконання відповідних повноважень у справі про банкрутство ДП "Золотоніський комбікормовий завод" допущені наступні порушення:
абзац 2 частини 9 статті 13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (тут і далі - у редакції, яка діяла до 19 січня 2013 року), а саме: арбітражним керуючим не надано копії заяв кредиторів про грошові вимоги до боржника;
абзац 3 частини 9 статті 13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а саме: арбітражним керуючим не надано доказів введення реєстру вимог кредиторів ДП "Золотоніський комбікормовий завод";
абзац 4 частини 9 статті 13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а саме: арбітражним керуючим не надано копії повідомлень кредиторам про результати розгляду їх вимог боржником та включення визнаних вимог до реєстру вимог кредиторів або про відмову визнання вимог боржником;
стаття 115 Господарського процесуального кодексу України, а саме: арбітражним керуючим не надано комісії з перевірки доказів своєчасного виконання ухвали Господарського суду Черкаської області від 28 квітня 2011 року в частині надання реєстру вимог кредиторів ДП "Золотоніський комбікормовий завод";
абзаців 6, 7 частини 9 статті 13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а саме: арбітражним керуючим не надано доказів проведення аналізу фінансової, господарської та інвестиційної діяльності боржника, його становище на товарних ринках, не вжито заходів щодо виявлення ознак фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства;
абзацу 5 частини 1 статті 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а саме: ліквідатор з дня свого призначення не здійснив аналіз фінансового становища банкрута;
абзацу 10 частини 1 статті 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а саме: ліквідатором ДП "Золотоніський комбікормовий завод" не надано доказів звільнення працівників банкрута в ліквідаційній процедурі;
пункту 2 статті 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а саме: ліквідатором ДП "Золотоніський комбікормовий завод" не надано доказів звільнення ОСОБА_2 з посади директора та внесення запису в його трудовій книжці.
Арбітражним керуючим ОСОБА_1 під час виконання відповідних повноважень у справі про банкрутство TOB "Сван-1" допущено порушення частини 17 статті 13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у зазначеній вище редакції), а саме: розпорядником майна, виконуючим обов`язки керівника TOB "Сван-1" арбітражним керуючим ОСОБА_1 не вжито вичерпних заходів по прийняттю бухгалтерської та іншої документації боржника, печаток, штампів, матеріальних та інших цінностей.
На довідку ГУЮ у Кіровоградській області від 03 липня 2014 року № 21 арбітражним керуючим ОСОБА_1 надано пояснення та заперечення від 05 липня 2014 року № 01-12//8221.
На підставі вказаної довідки ГУЮ у Кіровоградській області складено акт позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 від 14 липня 2014 року № 21, відповідно до якого встановлено, що арбітражним керуючим ОСОБА_1 під час виконання відповідних повноважень у справі про банкрутство ДП "Золотоніський комбікормовий завод" допущено наступні порушення:
абзаців 6, 7 частини 9 статті 13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а саме: арбітражним керуючим не надано доказів проведення аналізу фінансової, господарської та інвестиційної діяльності боржника, його становище на товарних ринках, та не вжито заходів щодо виявлення ознак фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства;
частини 2 статті 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а саме: ліквідатором ДП "Золотоніський комбікормовий завод" не надано доказів звільнення ОСОБА_2 з посади директора та внесення запису в його трудовій книжці;
абзацу 10 частини 1 статті 25, частини 6 статті 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а саме: ліквідатором ДП "Золотоніський комбікормовий завод" не звільнено працівників банкрута ОСОБА_8 та ОСОБА_6 в ліквідаційній процедурі, в зв`язку з чим завдано шкоди підприємству-банкруту на суму 29 326,86 грн, що призвело до грубого порушення інтересів підприємства.
На підставі акту від 14 липня 2014 року № 21 ГУЮ у Кіровоградській області було внесено подання до Дисциплінарної комісії Мін`юсту від 25 липня 2014 року № 186 про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.
Арбітражним керуючим ОСОБА_1 до Департаменту з питань банкрутства Мін`юсту та Дисциплінарної комісії направлені пояснення та заперечення від 29 серпня 2014 року № 01-12/8403.
На підставі вказаного подання, рішенням Дисциплінарної комісії від 09 вересня 2014 року, оформленого протоколом від 09 вересня 2014 року № 18/09/14, до арбітражного керуючого ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді попередження, вирішено внести відповідне подання до Мін`юсту про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження, рекомендовано Департаменту з питань банкрутства підготувати проект наказу про накладення дисциплінарного стягнення на арбітражного керуючого ОСОБА_1, внести запис до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді попередження.
Наказом відповідача від 22 вересня 2014 року № 1566/5 на арбітражного керуючого ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у вигляді попередження.
Вважаючи, що притягнення до дисциплінарної відповідальності відбулося за відсутності для цього підстав, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, Черкаський окружний адміністративний суд виходив з того, що Дисциплінарною комісією враховано всі надані позивачем під час перевірки пояснення та документи, ступінь вини арбітражного керуючого, тяжкість вчиненого проступку, наявність застосованих раніше дисциплінарних стягнень, а тому дисциплінарний орган правомірно прийняв рішення про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді попередження.
З такими висновками суду першої інстанції погодився й Київський апеляційний адміністративний суд.
Надаючи правову оцінку правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи, Верховний Суд виходить з наступного.
За частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови та порядок відновлення платоспроможності суб`єкта підприємницької діяльності - боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури, повного або часткового задоволення вимог кредиторів урегульовано Законом України від 14 травня 1992 року № 2343-XII "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон № 2343-XII).
Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 22 грудня 2011 року № 4212-VI (далі - Закон № 4212-VI) Закон № 2343-XII викладено в новій редакції, яка набрала чинності 19 січня 2013 року.
За пунктом 1-1 розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 4212-VI положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.
Положення цього Закону, що регулюють продаж майна в провадженні у справі про банкрутство, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом.
Положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
Як установлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, ухвалою Господарського суду Черкаської області від 18 квітня 2011 року по справі № 01/5026/839/2011 порушено провадження у справі про банкрутство боржника - ДП "Золотоніський комбікормовий завод" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Постановою цього ж суду від 24 липня 2012 року, яка набрала законної сили, ДП "Золотоніський комбікормовий завод" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.
Отже, положення Закону № 4212-VI застосовуються до спірних правовідносин лише в частині продажу майна боржника в провадженні у справі про банкрутство. В решті правовідносин застосуванню підлягають положення Закону № 2343-XII, які діяли до внесення змін Законом № 4212-VI, тобто, до 19 січня 2013 року.
Відповідно до частини 2 статті 106 Закону № 4212-VI (у редакції, чинній на час виникнення підстав для проведення перевірки) позапланові виїзні та невиїзні перевірки здійснюються за зверненнями громадян чи юридичних осіб, якщо з таких звернень вбачається необхідність проведення додаткового контролю з боку державного органу з питань банкрутства. Для проведення невиїзної перевірки державний орган з питань банкрутства надсилає арбітражному керуючому (розпоряднику майна, керуючому санацією, ліквідатору) письмовий запит у межах предмета звернення. У зазначений в запиті строк арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) надсилає державному органу з питань банкрутства вмотивовану відповідь та копії відповідних документів.