ПОСТАНОВА
Іменем України
15 серпня 2019 року
Київ
справа №804/3183/17
адміністративне провадження №К/9901/45733/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Желєзного І.В., суддів: Коваленко Н.В., Чиркіна С.М., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Фонду гарантування вкладників фізичних осіб та Публічного акціонерного товариства з обмеженою відповідальністю "Банк Михайлівський" про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити дії, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року у складі колегії суддів: Дадим Ю.М., Уханенка С.А., Богданенка І.Ю.,
ВСТАНОВИВ:
У травні 2017 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернулася до суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича (далі також - відповідач, Уповноважена особа Фонду) за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Фонду гарантування вкладників фізичних осіб (далі також - третя особа, ФГВФО) та Публічного акціонерного товариства з обмеженою відповідальністю "Банк Михайлівський" (далі також - ПАТ "Банк Михайлівський"), у якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду щодо невключення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ "Банк Михайлівський" за рахунок ФГВФО відповідно до договору від 20 травня 2016 року №980-031-000243885 банківського вкладу "Перше знайомство" на суму 170 000,00 грн;
- визнати протиправним та скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду про визнання нікчемним правочину зарахування 19 травня 2016 року грошових коштів в сумі 250 000,00 грн з рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитно-інвестиційний центр" (далі також - ТОВ "КІЦ") з призначенням платежу "Повернення коштів згідно з договором №980-031-000237082 від 11 травня 2016 року" на рахунок № НОМЕР_1, який належить позивачу;
- зобов`язати Уповноважену особу Фонду внести дані позивача до переліку (реєстру) вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Банк Михайлівський" за рахунок ФГВФО згідно з договором від 20 травня 2016 року №980-031-000243885 банківського вкладу "Перше знайомство" на суму 170 000,00 грн;
- зобов`язати уповноважену особу Фонду подати до ФГВФО додаткову інформацію про позивача як вкладника ПАТ "Банк Михайлівський", який має право на відшкодування коштів за рахунок ФГВФО за договором від 20 травня 2016 року №980-031-000243885 банківського вкладу "Перше знайомство" на суму 170 000,00 грн, для внесення даних позивача до Загального реєстру вкладників ПАТ "Банк Михайлівський", які отримують кошти в межах гарантованої суми відшкодування за рахунок коштів ФГВФО.
В обґрунтування позову зазначила, що висновки відповідача про нікчемність переказу коштів (транзакцій), здійсненого ТОВ "КІЦ" на рахунки, що належать позивачу, є необґрунтованими, позивач має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ "Банк Михайлівський" за рахунок ФГВФО.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 липня 2017 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду щодо невключення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ "Банк Михайлівський" за рахунок ФГВФО відповідно до договору від 20 травня 2016 року №980-031-000243885 банківського вкладу "Перше знайомство" на суму 170 000,00 грн. Визнано протиправним та скасовано наказ тимчасової адміністрації ПАТ "Банк Михайлівський" від 01 червня 2016 року № 42/1 в частині затвердження результатів перевірки та застосування наслідків нікчемності правочинів щодо позивача, а саме зарахування 19 травня 2016 року грошових коштів в сумі 250 000,00 грн з рахунку ТОВ "КІЦ" з призначенням платежу "Повернення коштів згідно з договором №980-031-000237082 від 11 травня 2016 року" на рахунок № НОМЕР_1, який належить позивачу. Зобов`язано Уповноважену особу Фонду внести дані позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Банк Михайлівський" за рахунок ФГВФО згідно з договором від 20 травня 2016 року №980-031-000243885 банківського вкладу "Перше знайомство" на суму 170 000,00 грн. Зобов`язано Уповноважену особу Фонду подати до ФГВФО додаткову інформацію про позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів за рахунок ФГВФО згідно з договором від 20 травня 2016 року №980-031-000243885 банківського вкладу "Перше знайомство" на суму 170 000,00 грн, для внесення даних позивача до Загального реєстру вкладників ПАТ "Банк Михайлівський", які отримують кошти в межах гарантованої суми відшкодування за рахунок коштів ФГВФО. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що відповідач протиправно не включив позивача до списку осіб, які мають право на відшкодування коштів за рахунок ФГВФО.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу відповідача задоволено, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 липня 2017 року скасовано та прийнято нову, якою у задоволені адміністративного позову відмовлено.
Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволені позовних вимог, виходив з того, що зарахування грошових коштів на рахунок позивача в сумі 250 000,00 грн з рахунку ТОВ "КІЦ" є нікчемним правочином та за своєю правовою природою не є вкладом.
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, позивач звернулася із касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення апеляційної інстанції та залишити в силі постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 липня 2017 року.
Касаційну скаргу подано до Верховного Суду 01 листопада 2017 року.
Ухвалою Вищого адміністративного Суду України від 09 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження у справі №804/3183/17, витребувано адміністративну справу.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 червня 2019 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів, суддею-доповідачем визначено суддю Желєзного І.В., суддів Саприкіну І.В. та Чиркіна С.М.
В порядку статті 31 та пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) за результатами повторного автоматизованого розподілу від 14.08.2019 змінено склад суду у зв`язку з відпусткою судді, яка входить до складу колегії.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 11 травня 2016 року між позивачем та ТОВ "КІЦ" укладено договір №980-031-000237082. Згідно з договором грошові кошти в розмірі 250 000,00 грн передані ТОВ "КІЦ".
19 травня 2016 року з банківського рахунку ТОВ "КІЦ" на рахунок позивача повернуто кошти в розмірі 251 171,27 грн.
20 травня 2016 року позивачу видана готівка з поточного рахунку в сумі - 80 000,00 грн (довідка про стан рахунку від 31 серпня 2016 року № ЗГЗ/3413), сума 1171,27 грн зарахована на рахунок позивача.
20 травня 2016 року між позивачем та ПАТ "Банк Михайлівський" укладено договір №980-031-000243885 банківського вкладу "Перше знайомство".
Цього ж дня, позивач перерахувала в безготівковому порядку з рахунку № НОМЕР_1 на рахунок № НОМЕР_2 грошові кошти в сумі 170 000,00 грн на депозит згідно з договором від 20 травня 2016 року №980-031-000243885.
30 червня 2016 року позивач звернулась до Уповноваженої особи Фонду з заявою про повернення коштів за договором №980-031-000243885 від 20 травня 2016 року, строк якого закінчився, в межах суми відшкодування.
ПАТ "Банк Михайлівський" надано позивачу довідку про стан рахунку № НОМЕР_1 від 31 серпня 2016 року № ЗГЗ/3413, в якій повідомлено вкладника, що зарахування 19 травня 2016 року коштів в сумі 250 000,00 грн на вказаний рахунок з рахунку ТОВ "КІЦ" є нікчемним в силу положень статті 215 Цивільного кодексу України (далі також ЦК України) та пунктів 7-9 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Не погодившись з бездіяльністю відповідача щодо невключення до повного переліку вкладників, позивач звернулась до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів.
У касаційній скарзі скаржник просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року та залишити в силі постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 липня 2017 року.
Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, враховуючи межі касаційного перегляду, визначені статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), виходить з такого.
Частиною першою статті 3 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.
Вкладником, згідно з пунктом 4 частини першої статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", є фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000,00 грн. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Стосовно порядку визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, то відповідно до частини першої статті 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Уповноважена особа Фонду складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку.
Нарахування відсотків за вкладами припиняється у день початку процедури виведення Фондом банку з ринку (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - у день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку).
Уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує:
1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню;
2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-6 частини четвертої статті 26 цього Закону;
3) переліки рахунків, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку відсотки за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність", або мають інші фінансові привілеї від банку та осіб, які використовують вклад як засіб забезпечення виконання іншого зобов`язання перед цим банком, що не виконане;
4) перелік рахунків вкладників, що перебувають під арештом за рішенням суду;
5) перелік рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 цього Закону. Кошти за такими вкладами виплачуються Фондом після проведення аналізу ознак, визначених статтею 38 цього Закону, у тому числі шляхом надіслання запитів клієнтам банку, у порядку та строки, встановлені Фондом, а також підтвердження відсутності таких ознак.
Виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду. Фонд не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку розміщує оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам на офіційному веб-сайті Фонду.
Фонд також оприлюднює оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам у газеті "Урядовий кур`єр" або "Голос України".
Інформація про вкладника в переліку рахунків вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Гарантії Фонду є формою участі держави у системі гарантування вкладів фізичних осіб, передбаченої Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"; для виконання Фондом відповідних зобов`язань можуть залучатися бюджетні кошти; рішення та дії Фонду чи Уповноваженої особи Фонду щодо включення вкладника до переліку осіб, яким необхідно здійснити виплату відшкодування сум вкладів за рахунок коштів Фонду, є рішеннями та діями суб`єкта владних повноважень, який реалізує делеговані державою повноваження по виведенню з ринку неплатоспроможних банків (статті 2, 25).
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти висновку про те, що держава через відповідні фінансові та організаційні механізми бере активну участь та створює належні умови для функціонування відповідно до цього Закону системи гарантування вкладів фізичних осіб шляхом забезпечення фізичній особі, яка на момент прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, мала у такому банку вклад (від 10 грн), відшкодування суми коштів, зокрема, розміщених на цьому вкладі, включаючи нараховані відсотки, за рахунок коштів ФГВФО у межах суми, встановленої адміністративною радою Фонду, яка не може бути меншою 200000,00 грн.
Отже, Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" пов`язує можливість реалізації права на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами з настанням таких обставин:
1) прийняття Національним банком України рішення про віднесення відповідного банку до категорії неплатоспроможних (у разі, якщо на дату прийняття такого рішення дія договору банківського вкладу закінчилась) або рішення про відкликання банківської ліцензії;
2) наявність на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних у фізичної особи банківського вкладу за договором, укладеним до вказаної дати;
3) наявність на зазначеному банківському вкладі фізичної особи коштів разом з нарахованими відсотками на суму не менше 10 грн;
4) включення Уповноваженою особою Фонду фізичної особи до переліку рахунків, які мають право на відшкодування суми коштів за вкладами, з визначенням конкретної суми відшкодування;
5) затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстру відшкодувань вкладникам, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, відповідно до складеного Уповноваженою особою Фонду переліку рахунків.
Як зазначалось, позивачем у ПАТ "Банк Михайлівський" були відкриті банківські рахунки, на який ТОВ "КІЦ" 19 травня 2016 року перерахувало 250 000,00 грн.
Разом з тим, Уповноваженою особою Фонду позивача не було включено до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми вкладу за рахунок коштів ФГВФО.
Відповідно до частини першої статті 34 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.
Процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, відповідно до пункту 16 частини першої статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", є тимчасовою адміністрацією.
Відповідно до частини другої статті 34 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" не пізніше наступного робочого дня після початку тимчасової адміністрації Фонд розміщує інформацію про запровадження тимчасової адміністрації в банку на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет і не пізніше ніж через 10 днів публікує її в газетах "Урядовий кур`єр" або "Голос України".
Частинами третьою, п`ятою цієї статті також передбачено, що виконавча дирекція Фонду не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду (кілька уповноважених осіб Фонду), якій Фонд делегує всі або частину своїх повноважень тимчасового адміністратора. Уповноважена особа Фонду повинна відповідати вимогам, встановленим Фондом. Рішення про призначення уповноваженої особи Фонду доводиться Фондом до головного офісу банку та до кожного відокремленого підрозділу банку негайно.
Під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.
Відповідно до частини першої статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.
За частиною третьою цієї ж статті правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після початку процедури виведення Фондом банку з ринку, є нікчемними.
Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначає порядок складання уповноваженою особою Фонду переліку вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, а також підстави та умови, за наявності яких відшкодування суми коштів за банківським вкладом фізичним особам за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб не здійснюється.
Так, згідно з положеннями статей 37, 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів шляхом здійснення перевірки вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою статті 38 цього Закону.
Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, зокрема, з підстав укладення банком правочинів (у тому числі договорів), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку (пункт 7 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").
Зі змісту даної норми вбачається, що пункт 7 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" не може бути застосованим до договорів, укладених між позивачем та ПАТ "Банк Михайлівський", між позивачем та ТОВ "КІЦ", а також до транзакцій щодо переведення коштів від ТОВ "КІЦ" на рахунок позивача, оскільки на підставі цих правочинів у позивача не виникло переваг (пільг) стосовно інших кредиторів банку, а також умови цих правочинів не передбачають обов`язків банку перерахувати кошти або передати майно позивачці.
Відтак, метою пункту 7 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є недопущення зменшення активів банку або якості (ліквідності) таких активів на шкоду інших кредиторів, а також захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією щодо застосування пункту 7 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", викладеною, зокрема, у постановах Верховного Суду від 10 травня 2018 року у справі № 910/14681/17, від 30 травня 2018 року у справі № 910/23036/16, від 23 жовтня 2018 року у справі № 818/6992/15.
Відповідно до пункту 8 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" правочин є нікчемним, якщо банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов`язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.
Статтею 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність" визначено перелік пов`язаних з банком осіб. Зокрема, до таких відносяться:
1) контролери банку;
2) особи, які мають істотну участь у банку, та особи, через яких ці особи здійснюють опосередковане володіння істотною участю у банку;
3) керівники банку, керівник служби внутрішнього аудиту, керівники та члени комітетів банку;
4) споріднені та афілійовані особи банку, у тому числі учасники банківської групи;
5) особи, які мають істотну участь у споріднених та афілійованих особах банку;
6) керівники юридичних осіб та керівники банків, які є спорідненими та афілійованими особами банку, керівник служби внутрішнього аудиту, керівники та члени комітетів цих осіб;
7) асоційовані особи фізичних осіб, зазначених у пунктах 1-6 цієї частини;
8) юридичні особи, в яких фізичні особи, зазначені в цій частині, є керівниками або власниками істотної участі;
9) будь-яка особа, через яку проводиться операція в інтересах осіб, зазначених у цій частині, та на яку здійснюють вплив під час проведення такої операції особи, зазначені в цій частині, через трудові, цивільні та інші відносини.
Згідно з положеннями частини другої статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банк зобов`язаний подавати Національному банку України інформацію про пов`язаних із банком осіб у порядку, встановленому нормативно-правовими актами Національного банку України.
Разом з тим, судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що Уповноваженою особою Фонду у повідомленні про нікчемність правочину не уточнено, до якої категорії пов`язаних з банком осіб відноситься позивач, як і не доведено, що інформація про позивача як пов`язану з банком особу була направлена Національному банку України у силу вимог статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність".
Крім того, підставою нікчемності правочину є здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов`язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства (пункт 9 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").
З аналізу пункту 9 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" вбачається, що нікчемність договорів (правочинів) банку за цим пунктом пов`язана з такими умовами:
1) здійснення операції у період віднесення банку до категорії проблемних;