ПОСТАНОВА
Іменем України
15 серпня 2019 року
Київ
справа №340/134/15-а
адміністративне провадження №К/9901/10486/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Желєзного І.В., судді Коваленко Н.В., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу № 340/134/15-а
за позовом ОСОБА_1
до Косівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії
за касаційною скаргою Косівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області
на постанову Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 31 травня 2016 року (суддя Атаманюк Р.І.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2016 року (колегія суддів: Онишкевич Т.В., Дякович В.П., Іщук Л.П.),
В С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
27 лютого 2015 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 або позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у Верховинському районі, правонаступником якого є Косівське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - відповідач), в якому просила визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення розміру її пенсії, скасувати розпорядження № 109150 від 05 жовтня 2012 року про проведення перерахунку пенсії, зобов`язати відповідача здійснити перерахунок і виплату їй пенсії з 01 березня 2007 року з врахуванням заробітної плати за період з 01 січня 1984 року по 31 грудня 1988 року за роботу у Верховинській ЦРЛ та Верховинському хлібозаводі Верховинського райспоживтовариства.
Позовна заява мотивована тим, що 15 березня 2007 року позивачем надано відповідачу довідки про заробітну плату за період роботи з 01 січня 1984 року по 31 грудня 1988 року у Верховинській центральній районній лікарні та, за цей же самий період, у Верховинському хлібозаводі Верховинського райспоживтовариства, правонаступником якого було кооперативне торгове підприємство "Говерла", на підставі яких проведено перерахунок пенсії позивачу.
За результатами проведеної відповідачем зустрічної перевірки документів про заробітну плату, яка дає право на пенсію у Верховинському районному споживчому товаристві було зроблено висновок, що відомості зазначені в довідках, які видані КТП "Говерла" №10 та №12 від 15 березня 2007 року про роботу та заробітну плату позивача викликають сумнів. У зв`язку з цим з грудня 2012 року позивачу проводиться виплата пенсії у зменшеному розмірі.
Вважає, що відомості зазначені в акті зустрічної перевірки № 289 не відповідають дійсності, будь-яких зловживань з її боку не доведено, а тому дії відповідача є неправомірними, як такі, що порушують її права.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 31 травня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2016 року, адміністративний позов задоволено.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що відповідачем не подано належних доказів, які б підтверджували фіктивність як довідок, виданих КТП "Говерла" № 10 та № 12 від 15 березня 2007 року, так і довідки Верховинського РайСТ № 18 від 15 лютого 2016 року про роботу по сумісництву та заробітну плату ОСОБА_1 у Верховинському хлібозаводі протягом 1980-1984 років, а факт наявності у відповідача сумнівів щодо достовірності довідок та відомостей у книгах про нарахування заробітної плати не може слугувати підставою для припинення виплати пенсії в раніше призначеному розмірі.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, Косівське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області звернулось із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати постанову Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 31 травня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2016 року, і в задоволені позову відмовити.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційна скарга надійшла до суду 10 листопада 2016 року.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15 грудня 2016 року відкрито касаційне провадження у справі № 340/134/15-а, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу, однак розгляд справи цим судом не був закінчений.
У зв`язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, далі - КАС України) матеріали цієї справи передано до Верховного Суду.
Суддя-доповідач ухвалою від 14 січня 2019 року прийняв до провадження адміністративну справу № 340/134/15-а та призначив її до розгляду ухвалою від 14 серпня 2019 року в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 15 серпня 2019 року.
При розгляді цієї справи в касаційному порядку учасниками справи клопотань заявлено не було.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційна скарга обґрунтована тим, що судами попередніх інстанцій не взято до уваги, що постановою Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 27 березня 2013 року відмовлено позивачу в частині зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії з 01 березня 2007 року, із врахуванням заробітної плати за період з 01 січня 1984 року по 31 грудня 1988 року за роботу у Верховинській центральній районній лікарні та Верховинському хлібзаводі у зв`язку з передчасністю цих вимог.
Від ОСОБА_1 надійшли заперечення на касаційну скаргу Косівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, у яких вказується на безпідставність вимог касаційної скарги та законність рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка доводів учасників справи і висновків суду першої та апеляційної інстанції
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частини четвертої статті 328 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону судові рішення суду першої та апеляційної інстанції відповідають, а викладені в касаційній скарзі мотиви скаржника є неприйнятні з огляду на наступне.
Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Статтею 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Згідно із статтею 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", що набув чинності із 01 січня 2004 року, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених законодавством.