ПОСТАНОВА
Іменем України
15 серпня 2019 року
Київ
справа №750/2337/17
адміністративне провадження №К/9901/37328/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Желєзного І.В., судді Коваленко Н.В., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу № 750/2337/17
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області
про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії
за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області
на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 30 травня 2017 року (суддя Литвиненко І.В.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2017 року (колегія суддів: Аліменко В.О., Кобаль М.І., Кучма А.Ю.)
В С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
02 березня 2016 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 або позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі - відповідач) про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії щодо перерахунку пенсії, в якому просив:
- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови у проведенні перерахунку раніше призначеної пенсії неправомірними;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити перерахунок та виплату йому пенсії починаючи з 01 лютого 2017 року, виходячи з його грошового забезпечення з якого сплачені страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової винагороди за підтримання бойової готовності, індексації та одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, згідно особистої картки грошового забезпечення № 938 за 2008 рік, вих. №1480/15/м.538 від 04 листопада 2016 року.
В обґрунтування вказаних вимог позивач зазначав, що згадані вище суми додаткових видів грошового забезпечення, з яких сплачено страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.
Проте, відповідачем відмовлено у перерахунку пенсії посилаючись на те, що вищевказані виплати не являються складовими щомісячних додаткових видів грошового забезпечення.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 30 травня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2017 року, позовні вимоги задоволено.
Задовольняючи позов, суди попередніх інстанції дійшли висновку, про те, що матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, одноразова грошова винагорода за підтримання бойової готовності, одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби, з яких сплачено страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, та індексація відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, а тому повинні бути враховані при обчисленні розміру пенсії позивача.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційна скарга надійшла до суду 02 жовтня 2017 року.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі № 750/2337/17, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу, однак розгляд справи цим судом не був закінчений.
У зв`язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, далі - КАС України) матеріали цієї справи передано до Верховного Суду.
Верховний Суд ухвалою від 14 січня 2019 року прийняв до провадження адміністративну справу № 750/2337/17 та призначив її до розгляду ухвалою від 14 серпня 2019 року в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 15 серпня 2019 року.
При розгляді цієї справи в касаційному порядку учасниками справи клопотань заявлено не було.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Під час розгляду справи судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено те, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області та отримує пенсію за вислугою років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
02 лютого 2016 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області із заявою про перерахунок пенсії, у зв`язку з тим, що до складових частин грошового забезпечення для призначення позивачу пенсії не було включено матеріальну допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, одноразову грошову винагороду за підтримання бойової готовності, індексацію та одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби.
Листом від 15 лютого 2016 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області позивачу було відмовлено у здійснені такого перерахунку, посилаючись на те, що вищевказані виплати не є складовими щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, які мають постійний характер.
Вважаючи, що його права, свободи та законні інтереси порушені, позивач звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційна скарга обґрунтована тим, що положеннями частини третьої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", пункту 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей" (далі - Постанова № 393) встановлюють виключний перелік видів грошового забезпечення з яких обраховується пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та який не включає для призначення чи перерахунку пенсії матеріальну допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, одноразову грошову винагороду за підтримання бойової готовності, індексацію та одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби, що мають разовий характер.
Натомість, суди самостійно визначили, з яких саме видів грошового забезпечення обчислюється пенсія та порядок їх обчислення, що є порушенням норм законодавства. Тому, на думку відповідача, судові рішення підлягають скасуванню, а підстави для задоволення позову відсутні.
Від ОСОБА_1 надійшли заперечення на касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, у яких вказується на безпідставність вимог касаційної скарги та законність рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка доводів учасників справи і висновків суду першої та апеляційної інстанції
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частини четвертої статті 328 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону рішення судів першої та апеляційної інстанцій не відповідають, а викладені у касаційній скарзі мотиви скаржника є частково прийнятними з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 2011-ХІІ) встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно з частинами другою, третьою статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових:
1) посадовий оклад;
2) оклад за військовим званням;
3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення;
4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Частиною першою статті 15 Закону № 2011-ХІІ визначено, що пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Однією з умов пенсійного забезпечення військовослужбовців є визначення видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсій.
Так, частиною третьою статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" визначено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.