ПОСТАНОВА
Іменем України
15 серпня 2019 року
Київ
справа №826/603/15
адміністративне провадження №К/9901/39141/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Желєзного І.В., судді Коваленко Н.В., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" Оберемка Романа Анатолійовича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити певні дії за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва у складі судді Добрянської Я.І. від 23 березня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Чаку Є.В., Файдюка В.В., Мєзєнцева Є.І. від 19 квітня 2017 року,
В С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2015 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" Оберемка Романа Анатолійовича (далі - Уповноважена особа фонду на ліквідацію ПАТ "Єврогазбанк", відповідач 1), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - ФГВФО, відповідач 2), в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Європейський газовий банк" Оберемка Р.А. щодо невключення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування за вкладами ПАТ "Європейський газовий банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з належною сумою у розмірі 196 500,00 грн на підставі договору банківського вкладу з фізичною особою № 349762 від 18 червня 2014 року;
- зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Європейський газовий банк" Оберемка Р.А. включити позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування за вкладами ПАТ "Європейський газовий банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з належною сумою у розмірі 196500,00 грн на підставі договору банківського вкладу з фізичною особою № 349762 від 18 червня 2014 року;
- визнати протиправною бездіяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, щодо невключення до Загального реєстру вкладників ПАТ "Європейський газовий банк" які мають право на відшкодування за вкладами ПАТ "Європейський газовий банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відомостей про позивача з належною сумою у розмірі 196 500,00 грн на підставі договору банківського вкладу з фізичною особою № 349762 від 18 червня 2014 року;
- зобов`язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити у Загальний реєстр вкладників які мають право на відшкодування за вкладами у ПАТ "Європейський газовий банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб позивача щодо відшкодування належної суми у розмірі 196500,00 грн на підставі договору банківського вкладу з фізичною особою № 349762 від 18 червня 2014 року;
- зобов`язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб затвердити Загальний реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами ПАТ "Європейський газовий банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, який повинен містити відомості про позивача щодо відшкодування належної суми у розмірі 196 500,00 грн. на підставі договору банківського вкладу з фізичною особою № 349762 від 18 червня 2014 року;
- зобов`язати Фонд гарантування вкладів вчинити дії, щодо виплати грошових коштів у розмірі, визначеному частиною 1 статтею 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", що розміщені за договором банківського рахунку у ПАТ "Європейський газовий банк" на користь позивача.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на положення Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", згідно з якими позивачу має бути виплачена гарантована сума відшкодування коштів за рахунок Фонду, а Уповноважена особа в порушення вимог чинного законодавства не включила позивача до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду за договором банківського рахунку, що порушує майнові права позивача.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 березня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2017 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що постановою Правління Національного Банку України від 17 червня 2014 року № 366/БТ до ПАТ "Європейський газовий банк" було застосовано заходи впливу за порушення банківського законодавства, зокрема, зупинено ряд операцій щодо залучення у вклади (депозити) коштів фізичних та юридичних осіб у національній та іноземній валюті; відкриття поточних рахунків (у тому числі карткових) та залучення на поточні рахунки клієнтів (у тому числі карткових) - фізичних осіб (резидентів) коштів у національній та іноземній валюті, відтак, спірний правочин було укладено всупереч встановленим обмеженням та фактично з метою штучного створення обов`язку Фонду гарантування щодо відшкодування грошових коштів.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з постановою Окружного адміністративного суду від 23 березня 2015 року та ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2017 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, у якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційну скаргу подано 11 травня 2017 року.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06 червня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі № 826/603/15, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу, однак, розгляд справи цим судом не був закінчений.
Ухвалою Верховного Суду від 14 серпня 2019 року прийнято до свого провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 березня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2017 року в адміністративній справі № 826/603/15 суддею-доповідачем Берназюком Я.О.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивачем 18 червня 2014 року укладено договір банківського вкладу з ПАТ "Європейський газовий банк" № 349762 у сумі 196500 грн терміном на 30 днів - до 18 липня 2014 року.
Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 16 липня 2014 року № 424 "Про віднесення ПАТ "Єврогазбанк" до категорії неплатоспроможних" рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 16 липня 2014 року № 57 з 17 липня 2014 року у ПАТ "Єврогазбанк" запроваджено тимчасову адміністрацію строком на три місяці.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 57 від 16 липня 2014 року вирішено розпочати з 17 липня 2014 року процедуру виведення ПАТ "Європейський газовий банк" з ринку шляхом запровадження у ньому тимчасової адміністрації.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 18 липня 2014 року розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Європейський газовий банк"
За результатами звернення позивача до банку - агента ПАТ "Банк "Київська Русь" було усно повідомлено, що позивач відсутній у переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Позивач запитами від 06 листопада 2014 року, 21 листопада 2014 року, 10 грудня 2014 року звертався до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Європейський газовий банк" про надання письмової інформації про причини відсутності його в переліку осіб, які мають право на відшкодування коштів за вкладами та відповідь отримав лише представник позивача 19 лютого 2015 року.
Уповноваженою особою на ліквідацію ПАТ "Європейський газовий банк" наказом від 22 грудня 2014 року № 178/1 було визнано нікчемними правочини (договори), згідно переліку, серед яких, зокрема, договір банківського вкладу, укладений між банком та ОСОБА_1 Нікчемність правочинів встановлено на підставі пункту 7 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
У касаційній скарзі скаржник вказує на те, що суди попередніх інстанцій дійшли до необґрунтованого висновку про те, що Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ "Єврогазбанк" доведено наявність підстав, визначених статтю 228 ЦК України та пунктом 7 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", для віднесення спірного договору до нікчемного та застосування до нього наслідків нікчемності, оскільки нікчемність правочину за статтею 228 ЦК України має визначатися у судовому порядку, а зі змісту пункту 7 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" вбачається, що він стосується правочинів, укладених між банком та кредитором банку (але не вкладником). До того ж, як зазначає скаржник, стаття 38 вказаного закону була доповнена пунктом 7 лише 11 липня 2014 року, тобто на дату укладення договору банківського вкладу та віднесення ПАТ "Єврогазбанк" до категорії неплатоспроможних цього пункту статті 38 Закону не містила.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частини четвертої статті 328 КАС України (у редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (у редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (у редакції, чинній пісня 15 грудня 2017 року) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 березня 2015 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2017 року не відповідають, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є частково обґрунтованими з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження ФГВФО, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Закон № 4452-VI).
Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на дату прийняття такого рішення незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000,00 грн. Фонд не відшкодовує кошти: передані банку в довірче управління; за вкладом у розмірі менше 10 гривень; за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред`явника.
Згідно з положеннями статті 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Протягом шести днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур`єр", "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.
Гарантії Фонду є формою участі держави у системі гарантування вкладів фізичних осіб, передбаченої Законом № 4452-VI; для виконання Фондом відповідних зобов`язань можуть залучатися бюджетні кошти; рішення та дії Фонду чи уповноваженої особи Фонду щодо включення вкладника до переліку осіб, яким необхідно здійснити виплату відшкодування сум вкладів за рахунок коштів Фонду, є рішеннями та діями суб`єкта владних повноважень, який реалізує делеговані державою повноваження по виведенню з ринку неплатоспроможних банків (статті 2, 25).
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що держава через відповідні фінансові та організаційні механізми бере активну участь та створює належні умови для функціонування відповідно до цього Закону системи гарантування вкладів фізичних осіб шляхом забезпечення фізичній особі, яка на момент прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, мала у такому банку вклад (від 10 грн), відшкодування суми коштів, зокрема, розміщених на цьому вкладі, включаючи нараховані відсотки, за рахунок коштів ФГВФО у межах суми, встановленої адміністративною радою Фонду, яка не може бути меншою 200000 грн.
Отже, Закон № 4452-VI пов`язує можливість реалізації права на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами з настанням таких обставин: 1) прийняття Національним банком України рішення про віднесення відповідного банку до категорії неплатоспроможних (у разі, якщо на дату прийняття такого рішення дія договору банківського вкладу закінчилась) або рішення про відкликання банківської ліцензії; 2) наявність на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних у фізичної особи банківського вкладу за договором, укладеним до вказаної дати; 3) наявність на зазначеному банківському вкладі фізичної особи коштів разом з нарахованими відсотками на суму не менше 10 грн; 4) включення уповноваженою особою Фонду фізичної особи до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми коштів за вкладами, з визначенням конкретної суми відшкодування; 5) затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, відповідно до складеного уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, на дату прийняття Правлінням НБУ постанови від 16 липня 2014 року № 424 "Про віднесення ПАТ "Європейський газовий банк" до категорії неплатоспроможних" на депозитному рахунку ОСОБА_1, відкритому відповідно до укладеного договору банківського вкладу № 349762 від 18 червня 2014 року, знаходилась сума 196500 грн.
Разом з тим, уповноваженою особою Фонду позивача не було включено до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми вкладу за рахунок коштів ФГВФО.
Відповідно до частини першої статті 34 Закону № 4452-VI Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.
Процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, відповідно до пункту 16 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI, називається тимчасовою адміністрацією.
Відповідно до частини другої статті 34 Закону № 4452-VI не пізніше наступного робочого дня після початку тимчасової адміністрації Фонд розміщує інформацію про запровадження тимчасової адміністрації в банку на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет і не пізніше ніж через 10 днів публікує її в газетах "Урядовий кур`єр" або "Голос України".
Частинами третьою, п`ятою цієї статті також передбачено, що виконавча дирекція Фонду не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду. Уповноважена особа Фонду повинна відповідати вимогам, встановленим Фондом. Рішення про призначення уповноваженої особи Фонду доводиться Фондом до головного офісу банку та до кожного відокремленого підрозділу банку негайно.
Під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.
Відповідно до частини першої статті 36 Закону № 4452-VI з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.
За частиною третьою цієї ж статті правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після початку процедури виведення Фондом банку з ринку, є нікчемними.
Закон № 4452-VI визначає порядок складання уповноваженою особою Фонду переліку вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, а також підстави та умови, за наявності яких відшкодування суми коштів за банківським вкладом фізичним особам за рахунок коштів ФГВФО не здійснюється.
Так, згідно з положеннями статей 37, 38 Закону № 4452-VI Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів шляхом здійснення перевірки вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою статті 38 цього Закону.