ПОСТАНОВА
Іменем України
13 серпня 2019 року
Київ
справа №824/741/18-а
адміністративне провадження №К/9901/15135/19
Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: суддя-доповідач - Гусак М. Б., судді - Блажівська Н. Є., Гімон М. М.,
за участю секретаря судового засідання Хом`яка О.А.,
учасники справи:
представник відповідача - Теутуляк С. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управлінням Державної фіскальної служби у Чернівецькій області на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 10 січня 2019 року (суддя Григораш В.О.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2019 року (судді Капустинський М.М., Охрімчук І.Г., Моніч Б.С.) у справі № 824/741/18-а за позовом комунального підприємства "Міський торгівельний комплекс "Калинівський ринок" до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
УСТАНОВИЛА:
У серпні 2018 року до Чернівецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Комунального підприємства "Міський торгівельний комплекс "Калинівський ринок" (далі - Підприємство) до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області (далі - ДФС) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДФС від 2 травня 2018 року № 0002591402 в частині визначення Підприємству грошових зобов`язань з податку на прибуток підприємств і організацій, що належать до комунальної власності у розмірі 151020,90 грн, у тому числі 120816,72 грн за податковими зобов`язаннями та 30204,18 грн штрафних (фінансових) санкцій; визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДФС від 2 травня 2018 року № 0002611402, яким Підприємству визначено грошові зобов`язання зі сплати частини чистого прибутку (доходу) комунальних унітарних підприємств та їх об`єднань, що вилучаються до бюджету міст у розмірі 546885,00 грн, у тому числі 437508,00 грн за податковими зобов`язаннями та 109377,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями, в цілому.
Позовні вимоги обґрунтовано безпідставністю висновку ДФС, зробленого в акті перевірки № 1739/24-13-14-02/22849693 від 11 квітня 2018 року, щодо неправомірності віднесення позивачем до складу витрат вартості послуг фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП) з вивезення снігу з території Підприємства на суму 671 204 грн у зв`язку із тим, що у вказаного підприємця у період надання послуг з навантаження і вивезення снігу з території Підприємства нібито були відсутні необхідні ресурси, а також кількість атмосферних опадів у відповідний період не створювала необхідності для придбання даного виду роботи, враховуючи те, що відсутність у контрагента позивача матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарських операцій шляхом залучення працівників за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу); основні та транспортні засоби можуть перебувати у постачальника послуг на праві оренди або лізингу. Твердження відповідача про відсутність достатньої кількості атмосферних опадів для здійснення даного виду робіт спростовуються інформацією, яку відповідач отримав від Чернівецького обласного центру з гідрометеорології та відобразив у змісті акта перевірки.
Також безпідставним, на думку позивача, є визначення відповідачем грошових зобов`язань позивача зі сплати частини чистого прибутку (доходу) комунальних унітарних підприємств та їх об`єднань, що вилучаються до бюджету міст, та штрафних санкцій, з огляду на неналежність такого виду платежу, як сплата частини чистого прибутку (доходу) комунальних унітарних підприємств та їх об`єднань, що вилучаються до бюджету міст до податків і зборів, які є предметом регулювання нормами Податкового кодексу України (далі - ПК України) та, як наслідок, відсутність у відповідача права нараховувати і стягувати зазначений платіж та штрафні санкції по ньому.
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 10 січня 2019 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2019 року, позовні вимоги задоволено:
- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДФС від 2 травня 2018 року № 0002591402, в частині визначення Підприємству грошових зобов`язань з податку на прибуток підприємств і організацій, що належать до комунальної форми власності у розмірі 151020,90 грн, у тому числі 120816,72 грн за податковими зобов`язаннями та 30204,18 грн штрафних (фінансових) санкцій;
- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДФС від 2 травня 2018 року № 0002611402, яким Підприємству визначені грошові зобов`язання зі сплати частини чистого прибутку (доходу) комунальних унітарних підприємств та їх об`єднань, що вилучаються до бюджету міст у розмірі 546885,00 грн, у тому числі 437508,00 грн за податковими зобов`язаннями та 109377,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями, в цілому.
Судові рішення мотивовані необґрунтованістю висновків відповідача щодо нереальності господарських операцій із придбання позивачем послуг по вивезенню снігу, враховуючи що безпосередньо в акті перевірки на підставі первинних документів відображено зміст, обсяг, одиницю виміру послуг та їх вартість, а дослідженими в матеріалах справи первинними документами підтверджено факт придбання таких для забезпечення господарської діяльності. При цьому, наявність помилки (описки) у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарських операцій, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце. Дані спостережень метеостанції Чернівці про кількість опадів, на думку судів попередніх інстанцій, не є підставами для висновків посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок у розумінні статті 83 ПК України, крім цього, відомості про відсутність опадів за період надання зазначених послуг не підтверджуються матеріалами справи.
Крім цього, оцінивши законність податкового повідомлення-рішення від 2 травня 2018 року № 0002611402, яким Підприємству визначені грошові зобов`язання зі сплати частини чистого прибутку (доходу) комунальних унітарних підприємств та їх об`єднань, що вилучаються до бюджету міст, та накладено штрафні санкції відповідно до пункту 123.1 статті 123 ПК України, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що платіж у вигляді частини чистого прибутку (доходу) унітарного комунального підприємства, яка підлягає сплаті до місцевого бюджету, не є загальнодержавним або місцевим податком або збором, не відноситься до складу податкових або грошових зобов`язань у розумінні ПК України, а розмір, строки, порядок його сплати та відповідальність за порушення такого порядку не регулюються податковим законодавством, зокрема ПК України.
6 червня 2019 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ДФС на зазначені судові рішення.
Представником позивача подано відзив на касаційну скаргу, в якому позивач просив суд залишити без змін зазначені судові рішення, а касаційну скаргу - без задоволення, обґрунтований аргументами, викладеними в оскаржуваних судових рішеннях.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення учасників справи, обговоривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судами першої та апеляційної інстанцій установлено, що за результатами проведеної ДФС планової виїзної документальної перевірки Підприємства складено акт перевірки від 11 квітня 2018 року № 1739/24-13-14-02/22849693 (а.с. 47-138 т.1), яким, зокрема, встановлено наступні порушення:
1) п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 року №318, в результаті чого занижено податок на прибуток всього у сумі 556284,00 грн, у тому числі за 2015 рік в сумі 148077,00 грн, за І квартал 2016 року в сумі 69301,00 грн, за півріччя 2016 року в сумі 109672,00 грн, за три квартали 2016 року в сумі 150042,0 грн, за 2016 рік в сумі 202666,00грн, за І квартал 2017 року в сумі 121602,00 грн, за півріччя 2017 року в сумі 163572,00 грн та за три квартали 2017 року в сумі 205541,00 грн;
2) п.44.1, п.44.2 ст.44, п.п.134.1.1 п. 134.1 ст.134 ПК України, Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 року № 318, п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2011р. №138 "Про порядок відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями" (із змінами та доповненнями), ст. 69 Бюджетного кодексу України, п.п. 14.1.49 ст.14 ПК України від 02.12.2010 року № 2755-VІ, рішення Чернівецької міської ради від 22.01.2013 року № 12/1 "Про затвердження Порядку відрахувань до загального фонду міського бюджету частини чистого прибутку (доходу), отриманого підприємствами комунальної власності територіальної громади міста", рішень Чернівецької міської ради від 29.01.2015 року № 1481 "Про міський бюджет на 2015 рік", від 24.12.2015 року №43 "Про міський бюджет на 2016 рік", від 30.12.2016 року № 521 "Про міський бюджет на 2017 рік", в результаті чого занижено частину чистого прибутку (доходу), що сплачується до загального фонду міського бюджету всього в сумі 463571,00 грн, в тому числі за І квартал 2015 року в сумі 24334,00 грн, за півріччя 2015 року в сумі 48668,00 грн, за три квартали 2015 року в сумі 99064,00 грн, за 2015 рік в сумі 123398,00 грн, в тому числі за І квартал 2016 року в сумі 57751,00 грн, за півріччя 2016 року в сумі 91393,00 грн, за три квартали 2016 року в сумі 125035,00 грн, за 2016 рік в сумі 168889,00 грн, за 1 квартал 2017 року в сумі 101335,00 грн, за півріччя 2017 року в сумі 136310,00 грн, за три квартали 2017 року в сумі 171285,00 грн.
За висновками акта перевірки вказані порушення полягають в тому, що Підприємством всупереч приписам пунктів 44.1, 44.2 статті 44, підпунктів 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України завищено собівартість реалізованих послуг на суму 671204 грн, внаслідок включення до складу собівартості послуг по вивезенню снігу, придбаних у ФОП, без відповідних первинних документів бухгалтерського обліку, які б підтверджували витрати Підприємства. За твердженням відповідача, проведеним аналізом встановлено відсутність у ФОП трудових та матеріальних ресурсів, а також, згідно з наданою довідкою Чернівецького обласного центру з гідрометеорології від 2 квітня 2018 року № 41/04-12/97, відсутність умов (кількості атмосферних опадів) для здійснення даного виду робіт. Податковою перевіркою встановлено документування відповідних операцій по регістрах бухгалтерського обліку, які стосуються лише факту перерахування грошових коштів та безпідставне внесення недостовірних відомостей до актів виконаних робіт та подорожніх листів в 1 кварталі 2016 року, за 4 квартал 2016 року та за 1 квартал 2017 року.
Крім цього, в акті перевірки зазначено про те, що предметом контролю відповідача під час проведення перевірки стало питання відрахування позивачем до загального фонду міського бюджету частини чистого прибутку відповідно до статті 69 Бюджетного кодексу України, п.п. 14.1.49 ст.14 ПК України від 02.12.2010 року № 2755-VІ, рішення Чернівецької міської ради від 22.01.2013 року № 12/1 "Про затвердження Порядку відрахувань до загального фонду міського бюджету частини чистого прибутку (доходу), отриманого підприємствами комунальної власності територіальної громади міста", рішень Чернівецької міської ради від 29.01.2015 року № 1481 "Про міський бюджет на 2015 рік", від 24.12.2015 року №43 "Про міський бюджет на 2016 рік", від 30.12.2016 року № 521 "Про міський бюджет на 2017 рік". У результаті зменшення витрат позивача на оплату послуг ФОП з вивезення снігу з території Підприємства на загальну суму 671204 грн, які були включені позивачем до собівартості наданих послуг, йому були нараховані грошові зобов`язання зі сплати частини чистого прибутку (доходу) комунальних унітарних підприємств та їх об`єднань, що вилучаються до бюджету міст.
За результатами адміністративного оскарження акта перевірки відповідачем на підставі підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пункту 58.1 статті 58 та пункту 123.1 статті 123 ПК України винесено податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 2 травня 2018 року № 0002591402, яким збільшено суму грошового зобов`язання позивача по податку на прибуток підприємств і організацій, що належать до комунальної власності на суму 656262,50 грн, в тому числі за податковим зобов`язанням 525010,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями 131252,50 грн (а.с. 190 т.1), та податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 2 травня 2018 року № 0002611402, яким збільшено суму грошового зобов`язання позивача за платежем: частина чистого прибутку (доходу) комунальних унітарних підприємств та їх об`єднань, що вилучається до бюджету на суму 546885,00 грн, в тому числі за податковим зобов`язанням 437507,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями 109377,00 грн (а.с. 191 т.1).
Вважаючи протиправними податкове повідомлення-рішення від 2 травня 2018 року № 0002591402 в частині збільшення грошових зобов`язань з податку на прибуток підприємств і організацій, що належать до комунальної форми власності у розмірі 151 020 грн, у тому числі 120 816,72 грн за податковими зобов`язаннями та 30 204,18 грн штрафних (фінансових) санкцій, та податкове повідомлення-рішення від 2 травня 2018 року № 0002611402 в цілому, позивач звернувся до суду з позовом про їх скасування, який було задоволено у повному обсязі.
При вирішенні питання щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права колегія суддів виходить з такого.
Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно п.п. 134.1.1. п. 134.1. ст. 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
Відповідно до статей 1, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" у відповідній редакції господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків, а первинний документ має містити відомості про таку господарську операцію та підтверджувати її здійснення.