ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 серпня 2019 року
м. Київ
Справа № 917/2479/14
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Волковицької Н. О. - головуючого, Могила С. К., Случа О. В.,
секретар судового засідання - Мельникова Л. В.,
за участю представників:
прокурора - Попенко О. С. (прокурор відділу ГПУ),
позивача - не з`явилися,
відповідача - Бактибаєва А. Т.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу фізичної особи -підприємця Бактибаєва Аскара Токтогуловича
на рішення Господарського суду Полтавської області від 30.07.2015 (суддя Кульбако М. М.) і постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.04.2019 (Геза Т. Д. - головуючий, судді Плахов О. В., Шевель О. В.) у справі
за позовом Полтавського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській області
до фізичної особи - підприємця Бактибаєва Аскара Токтогуловича
про розірвання договору оренди нерухомого майна, зобов`язання звільнити та повернути орендоване приміщення, стягнення заборгованості та пені.
Короткий зміст позовних вимог і заперечень
1. У листопаді 2014 року Полтавський прокурор з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській області (далі - Фонд) звернувся до Господарського суду Полтавської області з позовом до фізичної особи - підприємця Бактибаєва Аскара Токтогуловича (далі - ФОП Бактибаєв А. Т. ) про розірвання договору оренди № 84/07-Н нерухомого майна, що належить до державної власності, укладеного 07.11.2007 між Фондом і ФОП Бактибаєвим А. Т. (далі - спірний договір), зобов`язання звільнити орендоване приміщення (будівлю), частину фойє у будівлі залізничного вокзалу загальною площею 15,00 кв.м., розташованій за адресою: АДРЕСА_1 (далі - спірне приміщення), та повернути зазначене приміщення балансоутримувачу - Відокремленому підрозділу "Гребінківське БМЕУ" Державного підприємства "Південна залізниця" (далі - ВП "Гребінківське БМЕУ" ДП "Південна залізниця").
2. Позовні вимоги із посиланням на положення статті 36-1 Закону України "Про прокуратуру", статей 10, 27, 32 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", статті 1 Закону України "Про Фонд державного майна України", статей 174, 193 Господарського кодексу України, статей 525, 526, 530, 610, 651, 762, 771, 773, 782 Цивільного кодексу України обґрунтовано невиконанням відповідачем умов спірного договору в частині внесення орендних платежів за період із листопада 2007 року по вересень 2014 року на загальну суму 144 607,53 грн, а також відсутністю договору страхування орендованого майна, що суперечить вимогам статті 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та пункту 4.3.7 спірного договору.
3. 15.06.2015 до Господарського суду Полтавської області від прокурора надійшла заява про збільшення позовних вимог, в якій він, посилаючись на систематичне невиконання умов спірного договору, просив стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати у сумі 1 4735,89 грн за період із 01.10.2014 по 31.03.2015 та пеню у сумі 1 741,41 грн за період із 11.11.2014 по 01.05.2015.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
4. Рішенням Господарського суду Полтавської області від 30.07.2015 у справі № 917/2479/14 позов задоволено частково; розірвано спірний договір; в іншій частині позовних вимог відмовлено.
5. Аргументуючи судове рішення, місцевий господарський суд дійшов висновку, що обставинами та матеріалами справи підтверджено факт істотного порушення умов спірного договору в частині сплати орендних платежів, що відповідно до пункту 10.1 спірного договору є підставою для його розірвання, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
6. Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати, зобов`язання звільнити спірне приміщення та повернути його балансоутримувачу - ВП "Гребінківське БМЕУ" ДП "Південна залізниця" суд першої інстанції, посилаючись на факти, встановлені у рішенні Господарського суду Полтавської області від 18.12.2014 у справі № 917/2178/14 та акт від 17.12.2014, наголосив що зазначені у спірному договорі площа та адреса об`єкта оренди не відповідають наявним у матеріалах справи доказам, тому підстав для задоволення позовних вимог в цій частині немає.
7. Східний апеляційний господарський суд постановою від 24.04.2019 скасував рішення Господарського суду Полтавської області від 30.07.2015 у справі № 917/2479/14, прийняв нове рішення, яким: позовні вимоги задовольнив частково у частині вимог щодо зобов`язання повернути орендоване приміщення балансоутримувачу; зобов`язав ФОП Бактибаєва А. Т. повернути спірне приміщення балансоутримувачу - ВП "Гребінківське БМЕУ" ДП "Південна залізниця"; в іншій частині позовних вимог відмовив.
8. Приймаючи нове рішення, апеляційний господарський суд виходив із того, що оскільки спірний договір відповідно до його пункту 9.1.1 припинив свою дію після закінчення строку, на який було укладено цей договір, позовні вимоги прокурора до ФОП Бактибаєва А. Т. про розірвання цього договору не підлягають задоволенню. За таких обставин висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог у цій частині не ґрунтується на наявних у матеріалах справи доказах.
Також апеляційний господарський суд зауважив про відсутність у матеріалах справи доказів на підтвердження того, що на дату прийняття судом першої інстанції оскаржуваного рішення ФОП Бактибаєв А. Т. займав спірне приміщення та дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у частині звільнення орендованого приміщення.
У частині вимог позивача про зобов`язання ФОП Бактибаєва А. Т. повернути спірне приміщення балансоутримувачу - ВП "Гребінківське БМЕУ" ДП "Південна залізниця", суд апеляційної інстанції зазначив про відсутність доказів на підтвердження факту повернення орендарем орендованого майна за спірним договором за актом прийому-передачі та дійшов висновку, що цю вимогу позивача необхідно задовольнити.
Щодо заяви прокуратури про збільшення позовних вимог від 11.06.2015 № 05/2-748 вих.15 апеляційний господарський суд зазначив, що у ній викладено прохання про розгляд судом нової позовної вимоги, яка фактично є іншим позовом, у зв`язку з чим підстав для прийняття цієї заяви немає.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
9. Не погоджуючись із постановою Східного апеляційного господарського суду від 24.04.2019 у справі № 917/2479/14, ФОП Бактибаєв А. Т. звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить (з урахуванням доповнення від 31.05.2019) рішення Господарського суду Полтавської області від 30.07.2015 і постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.04.2019 у цій справі скасувати та ухвалити нове рішення, яким провадження у справі закрити.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
10. Підставами для скасування рішення та постанови суду апеляційної інстанції ФОП Бактибаєв А. Т. зазначає порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції, зокрема статей 4, 17, 42, 75, 202 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Скаржник стверджує, що його несвоєчасно повідомили про відкриття апеляційного провадження у цій справі та взагалі не проінформували про призначення судового засідання в Східному апеляційному господарському суді на 24.04.2019, оскільки ухвалу суду від 10.04.2019 про таке призначення ФОП Бактибаєв А. Т. не отримав. На думку скаржника, такі дії суду порушують право цієї особи на захист, позбавляють можливості надати суду пояснення по суті спору.
11. Скаржник зауважує, що ухвалу про відкриття апеляційного провадження від 06.03.2019 він не отримав у зв`язку з тим, що на поштовому конверті працівник суду не зазначив номер квартири адресата, а будинок, в якому проживає ФОП Бактибаєв А. Т. є багатоквартирним.
12. Скаржник також акцентує, що оскаржуваної постанови також не отримав.
13. Крім цього, заявник касаційної скарги наголошує, що апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, повний тест якого ФОП Бактибаєв А. Т. отримав лише через чотири роки (у лютому 2019 року), було подано ще у 2015 році. Скаржник після ознайомлення із повним текстом рішення місцевого господарського суду планував подати уточнення до апеляційної скарги, проте про розгляд поданої ним апеляційної скарги належним чином повідомлений не був, що позбавило ФОП Бактибаєв А. Т. можливості надати додаткові пояснення та уточнення.
14. Щодо суті позовних вимог скаржник зазначає про неврахування судами попередніх інстанцій під час розгляду цієї справи, що договір оренди нерухомого майна не може бути укладено менше ніж на три роки. Крім того, суди попередніх інстанцій не надали оцінки постанові Вищого господарського суду України від 20.08.2014 у справі № 917/1656/13, якою визначено, що спірний договір є чинним.
15. Заявник касаційної скарги вважає, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду є незаконним, оскільки у матеріалах справи наявні суперечливі дані щодо адреси залізничного вокзалу, але суд достовірно не встановив, за якою саме адресою розташовано спірний об`єкт.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
16. Відзивів на касаційну скаргу не надійшло.
Розгляд касаційної скарги та встановлені судами обставини справи
17. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи і заперечення на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
18. За змістом статей 2, 7, 13 ГПК України основними засадами господарського судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін; правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин; суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.