ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 серпня 2019 року
м. Київ
Справа № 915/242/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Суховий В.Г. - головуючий, Берднік І.С., Міщенко І.С.,
розглянув в порядку письмового провадження касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОН" та Першого заступника прокурора Миколаївської області на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.04.2019 (Принцевська Н.М., Таран С.В., Разюк Г.П.) та рішення Господарського суду Миколаївської області від 10.01.2019 (Коваль С.М.) у справі № 915/242/17
за позовом Заступника керівника Первомайської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Кавунівської сільської ради Арбузинського району Миколаївської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОН" про стягнення збитків за фактичне використання земельної ділянки в сумі 289 673,30 грн
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
1. Заступник керівника Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області (далі - Прокурор) звернувся в Господарський суд Миколаївської області з позовом в інтересах держави в особі Кавунівської сільської ради Арбузинського району Миколаївської області (далі - Позивач) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОН" (далі - Відповідач) збитків у сумі 289 673,30 грн, завданих безоплатним користуванням земельною ділянкою орієнтовною площею 1, 8293 га, що належить територіальній громаді с. Кавуни.
2. В обґрунтування позовних вимог Прокурор, посилаючись на статті 12, 83, 125, 126, 206, 156, 152, 158 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України), статті 22, 386, 1166 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зазначив, що відповідно до акту комісії з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам від 10.01.2017, затвердженого розпорядженням Голови Арбузинської районної державної адміністрації від 13.01.2017, Відповідач до 31.10.2016 безоплатно користувався земельною ділянкою орієнтовною площею 1,8293 га, яка розташована у межах населеного пункту с. Кавуни Арбузинського району Миколаївської області та є власністю територіальної громади, під господарськими спорудами без оформлення договору оренди із Позивачем.
Рішення у справі
3. Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 08.06.2017, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 21.09.2017, позов задоволено повністю.
4. Постановою Верховного Суду від 29.05.2018 рішення Господарського суду Миколаївської області від 08.06.2017 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21.09.2017 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Миколаївської області.
Короткий зміст оскаржуваного рішення, ухваленого судом першої інстанції
5. За результатами нового розгляду, рішенням Господарського суду Миколаївської області від 10.01.2019 у задоволенні позовних вимог відмовлено.
6. Рішення суду мотивовано тим, що враховуючи невідповідність інформації, яка зазначена в акті №1 від 10.01.2017, на підставі якого Прокурором розраховано шкоду (стягнення збитків розраховано за період з 01.09.2015 по 31.10.2016 з урахуванням розміру земельної ділянки 1,8293 га, тоді як з 08.12.2015 після проведення державної реєстрації земельної ділянки змінилась площа земельної ділянки - 1,7222 га), суд дійшов висновку про недоведеність розміру збитків. Оскільки відсутній один з елементів складу цивільного правопорушення, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Короткий зміст оскаржуваної постанови, прийнятої судом апеляційної інстанції
7. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.04.2019 рішення Господарського суду Миколаївської області від 10.01.2019 скасовано частково. Резолютивну частину рішення викладено в наступній редакції: "Позовні вимоги Заступника керівника Первомайської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Кавунівської сільської ради Арбузинського району Миколаївської області до Товариства з обмеженою відповідальністю „АГРОН" про стягнення 289 673,30 грн задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „АГРОН" на користь Кавунівської сільської ради Арбузинського району Миколаївської області 136 343,15 грн.
Відмовити в задоволенні позовних вимог Заступника керівника Первомайської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Кавунівської сільської ради Арбузинського району Миколаївської області до Товариства з обмеженою відповідальністю „АГРОН" в частині стягнення 153 330,15 грн.
8. Постанова суду мотивована тим, що судом першої інстанції помилково застосовано до спірних правовідносин приписи чинного законодавства про відшкодування шкоди (збитків), оскільки до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.
8.1. Відповідач, як власник об`єктів нерухомого майна, користувався земельною ділянкою, на якій ці об`єкти розміщені, за відсутності оформленого відповідно до вимог чинного законодавства права користування цією земельною ділянкою, не сплачуючи орендну плату, а тому зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування земельною ділянкою, тобто орендну плату, тому зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 ЦК України.
8.2. З огляду на встановлене, з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню на підставі ЦК України за період з 01.09.2015 по 31.12.2015 кошти в сумі 29 738,95 грн (17222 м2*86,34 грн*6%/12 міс.*4 міс.); за період з 01.01.2016 по 31.10.2016 - 106 604,20 грн (17222 м2*123,80 грн*6%/12 міс.*10 міс.), загальна сума, що підлягає стягненню, становить 136 343,15 грн.
Короткий зміст вимог касаційної скарги Відповідача
9. Відповідач подав касаційну скаргу на постанову апеляційного господарського суду, в якій просить її скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Аргументи учасників справи
Доводи Відповідача, який подав касаційну скаргу (узагальнено)
10. Суд апеляційної інстанції безпідставно не застосував статті 22, 1166 ЦК України.
11. Апеляційним господарським судом змінено підстави позову та безпідставно застосовано статтю 1212 ЦК України, хоча Позивач не посилався в позовній заяві на вказану норму права. При цьому, в постанові Верховного Суду від 05.09.2018 у справі №367/7135/16-ц зазначено, що суд не вправі самостійно змінювати підстави позову, оскільки це є виключним правом Позивача.
12. Суд апеляційної інстанції вийшов за межі своїх повноважень, чим позбавив Відповідача права на захист та можливість надати свої заперечення щодо стягнення коштів не в порядку статей 22, 386, 1166 ЦК України, а в порядку статті 1212 ЦК України.
Позиція Прокурора у відзиві на касаційну скаргу
13. Суд апеляційної інстанції вірно встановив дійсні обставини справи та застосував до спірних правовідносин статтю 1212 ЦК України. З урахуванням судової практики та норм процесуального права, суд не позбавлений можливості та зобов`язаний з метою дотримання завдань господарського судочинства, забезпечити ефективний розгляд справи та здійснити правильну правову кваліфікацію спірних правовідносин (застосувати відповідні норми матеріального права).
Короткий зміст вимог касаційної скарги Прокурора
14. Прокурор також подав касаційну скаргу на рішення та постанову судів попередніх інстанцій, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Аргументи учасників справи
Доводи Прокурора, який подав касаційну скаргу (узагальнено)
15. Суд першої інстанції не врахував, що з моменту заміни орендаря в договорі оренди землі від 01.01.2012, у Відповідача виник обов`язок сплачувати орендну плату за користування земельною ділянкою на умовах, визначених договором, а тому, за наявності заборгованості, вона має бути стягнута на користь власника земельної ділянки, яким є Позивач, згідно статті 1212 ЦК України.
16. Судом апеляційної інстанції не враховано, що розрахунок суми коштів, який підлягає стягненню, проведено за період 01.09.2015-31.10.2016, тобто ще до надання Відповідачу, згідно з рішенням Позивача №6 від 07.11.2016, в оренду земельної ділянки площею 1,7222 га, а тому судом помилково використано відомості про цю земельну ділянку при обчисленні розрахунку стягуваної з Відповідача суми.
17. Судами не враховано правильність здійснення розрахунку збитків за фактичне користування саме спірною земельною ділянкою, але за інший період, що підтверджено судами у справі №915/355/16 та відповідно до частини 4 статті 75 ГПК України, не потребує повторному доведенню.
Позиція Відповідача у відзиві на касаційну скаргу
18. Відповідач жодних збитків від неодержаних доходів Позивачу не завдав, а тому відсутні правові підстави для їх відшкодування. Оскільки Позивачем не доведено та в матеріалах справи відсутні докази протиправної поведінки Відповідача щодо відмови оплати орендних платежів та ухилення від укладення договору оренди землі.
Позиція Позивача у відзиві на касаційні скарги
19. Позивач відзив на касаційні скарги не надав, що у відповідності до частини 3 статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваних судових рішень у даній справі у касаційному порядку.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
20. Між Позивачем (Орендодавець) та ВАТ "Івано-Франківськценмент" (Орендар) 01.01.2012 укладено договір оренди землі, за умовами якого Орендодавець передав Орендарю в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення, яка знаходиться в АДРЕСА_1 загальною площею 18 300 м2 строком на 3 роки. Договір зареєстровано у державному реєстрі земель 17.07.2012.
21. Відповідно до договору купівлі-продажу від 17.10.2013, ВАТ "Івано-Франківськценмент" (Продавець) продав Відповідачу (Покупець) 5/29 часток комплексу, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та знаходяться на земельній ділянці площею 1,83 га (кадастровий номер НОМЕР_1 ).
22. При цьому, відчуження об`єкта нерухомості не припиняє договору оренди в цілому, а має місце заміна сторони у такому зобов`язанні на підставі частини 3 статті 7 Закону України "Про оренду землі.
23. Отже, після відчуження нерухомого майна до нового власника, яким є Відповідач, перейшло право оренди на вказану вище земельну ділянку, на якій це майно розташоване, а, отже, й відповідні права та обов`язки, зокрема, зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою, а відтак з моменту заміни орендаря в договорі оренди землі від 01.01.2012 у Відповідача виник обов`язок сплачувати орендну плату за користування земельною ділянкою площею 1,83 га, як об`єктом цивільних справ, на умовах, визначених договором.
Водночас, обов`язок сплачувати орендну плату на підставі договору оренди землі припиняється з припиненням такого договору, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено (стаття 31 Закону України "Про оренду землі"). Норми статті 1212 ЦК України не застосовуються до правовідносин, що мають договірний характер. З огляду на зазначене, колегія суддів частково погоджується з доводами касаційної скарги Прокурора, наведеними в пункті 15 постанови в частині застосування статті 1212 ЦК України до правовідносин, що виникли після припинення договору оренди землі.
24. Відповідно до статті 791 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.
25. Як встановлено судами попередніх інстанцій, у подальшому, 08.12.2015 проведено державну реєстрацію земельної ділянки за вказаною вище адресою, на якій розташовано нерухоме майно Відповідача. Реєстрацію здійснено земельної ділянки іншої площі - 1,7222 га та за іншим кадастровим номером - НОМЕР_2 .
26. Таким чином, судами встановлено обставини, що у спірний період з 01.09.2015 по 31.10.2016 Відповідач користувався земельною ділянкою, розмір якої змінився 08.12.2015, тобто, у спірний період земельна ділянка існувала як два різних об`єкта цивільних прав (різна площа та різні кадастрові номери), а саме: до 07.12.2015 - земельна ділянка площею 1,83 га (кадастровий номер НОМЕР_1 ) та з 08.12.2015 - земельна ділянка площею 1,72 га (кадастровий номер НОМЕР_2 ).
27. Пізніше, за межами спірного періоду, між Позивачем (Орендодавець) та Відповідачем (Орендар) 16.01.2017 укладено договір оренди землі, за умовами якого в оренду передано земельну ділянку загальною площею 1,7222 га кадастровий номер НОМЕР_2.
28. Попередніми судовими інстанціями встановлено, що предметом позовних вимог прокурор визначив стягнення з Відповідача збитків в сумі 289 673,30 грн, які завдані Позивачу внаслідок безоплатного використання земельної ділянки орієнтовною площею 1,83 га (кадастровий номер НОМЕР_1 ) за період з 01.09.2015 по 31.10.2016.
29. Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 22 ЦК України збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).