ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 серпня 2019 року
м. Київ
Справа № 922/3604/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Міщенко І.С.,
за участю секретаря судового засідання Кравчук О.І.
та представників
позивача: Родоман Т.О. (довіреність № 14-197 від 17.05.2019),
відповідача: Басарт Л.А. (довіреність № 146 від 26.03.2019) (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.05.2019 (колегія суддів у складі: Сіверін В.І. - головуючий, Терещенко О.І., Слободін М.М.)
та рішення Господарського суду Харківської області від 06.03.2019 (суддя Лаврова Л.С.)
у справі № 922/3604/18
за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу"
про стягнення грошових коштів,
В С Т А Н О В И В:
У грудні 2018 року Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - ПАТ "НАК "Нафтогаз України") звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу" (далі - ТОВ "Котельні лікарняного комплексу") про стягнення 1 018 994, 52 грн., з яких: 810 834, 56 грн. основного боргу, 81 911, 80 грн. пені, 28 782, 37 грн. 3% річних та 97 465, 79 грн. інфляційних втрат, у зв`язку з порушенням умов договору постачання природного газу № 2605/1617-БО-32 від 31.10.2016.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 06.03.2019, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 14.05.2019, позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 40 955, 90 грн. пені, 28 782, 37 грн. 3% річних, 97 465, 79 грн. інфляційних втрат. В решті позову відмовлено. Провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 810 834, 56 грн. закрито.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ПАТ "НАК "Нафтогаз України" (постачальником) та ТОВ "Котельні лікарняного комплексу" (споживачем) 31.10.2016 укладено договір № 2605/1617-БО-32 постачання природного газу, на виконання умов якого постачальником було передано у власність відповідача природний газ на загальну суму 8 095 834, 56грн., на підтвердження чого надано копії актів приймання-передачі.
Відповідно до п. 6.1 договору оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Проте в порушення умов договору відповідач оплату за переданий газ здійснював несвоєчасно та не в повному обсязі, що призвело до утворення заборгованості в розмірі 810 834, 56грн. та стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Під час проведення підготовчого провадження у даній справі відповідачем було погашено суму заборгованості в розмірі 810 834, 56 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 12138 від 31.01.2019.
Частково задовольняючи позовні вимоги місцевий господарський суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з їх доведеності та обґрунтованості. Крім цього, суд першої інстанцій на підставі заяви відповідача дійшов висновку про зменшення заявленої до стягнення пені на 50%. Також суд закрив провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу у зв`язку з її погашенням відповідачем.
Не погоджуючись з постановою апеляційного та рішенням місцевого господарських судів в частині зменшення пені на 50%, позивач звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати в оскаржуваній частині та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги в цій частині задовольнити в повному обсязі.
В обґрунтування своїх вимог заявник касаційної скарги посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до помилкового висновку про наявність підстав для зменшення заявленої до стягнення суми пені на 50%.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.07.2019 відкрито провадження за касаційною скаргою, призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні на 13.08.2019 та надано строк на подання відзиву на касаційну скаргу до 02.08.2019.
До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 30.07.2019 надійшов відзив на касаційну скаргу, поданий у встановлений в ухвалі від 17.07.2019 строк, у якому відповідач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, посилаючись на правильність висновків судів попередніх інстанцій в оскаржуваній частині.
Заслухавши доповідь головуючого судді та пояснення представників сторін, переглянувши в касаційному порядку в оскаржуваній частині постанову апеляційного та рішення місцевого господарських судів, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Згідно з ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.