ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 серпня 2019 року
м. Київ
Справа № 910/8819/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Сухового В.Г.,
за участю секретаря судового засідання - Кравченко О.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лекс Грант"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 08 квітня 2019 року (головуючий - Кравчук Г.А., судді - Коробенко Г.П., Тищенко А.І.) та рішення Господарського суду міста Києва від 29 січня 2019 року (суддя Морозов С.М.) у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лекс Грант"
до Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Флорекс Індастріз",
про розірвання договору
(у судовому засіданні взяв участь представник відповідача - Стусова Ю.М.)
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
1. 08 листопада 2016 року між позивачем (поручитель) та відповідачем (кредитор) укладено Договір поруки № 4Ф14296И/П (далі також - Договір поруки), предметом якого відповідно до пункту 1 є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Флорекс-Індастріз" (третя особа) (далі також - боржник) своїх зобов`язань за:
- Кредитним договором від 04 вересня 2014 року № 4Ф14296И (далі - Кредитний договір 1), а саме: з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни, відповідно до Кредитного договору 1;
- Кредитним договором від 09 вересня 2014 року № 4Ф14297И (далі - Кредитний договір 2), а саме: з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни, відповідно до Кредитного договору 2;
- Кредитним договором від 28 квітня 2016 року № 4Ф16010Д (далі - Кредитний договір 3), а саме: з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни, відповідно до Кредитного договору 3.
1.1. Згідно пункту 4 Договору поруки у випадку невиконання боржником зобов`язань за кредитним договором, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники у сумі заборгованості за кредитом та у сумі відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни відповідно до кредитного договору.
1.2. До поручителя, що виконав обов`язки боржника за кредитним договором, переходять всі права кредитора за Кредитним договором і договору(ам) застави (іпотеки), укладеним в цілях забезпечення виконання зобов`язань боржника перед кредитором за Кредитним договором у частині виконаного зобов`язання (пункт 8 Договору поруки).
1.3. Відповідно до пункту 10 Договору поруки кредитор зобов`язаний у випадку виконання поручителем обов`язку боржника за кредитними договорами передати поручителю впродовж 5 (п`яти) робочих днів з моменту виконання обов`язків належним чином посвідчені копії документів, що підтверджують обов`язки боржника за кредитним договором.
1.4. Договір поруки вступає в силу з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками і діє до повного виконання зобов`язань за цим договором (пункт 11 Договору поруки).
1.5. Договір укладено/підписано із використанням електронного цифрового підпису (печатки) з посиленим сертифікатом ключа Акредитованого центру сертифікації ключів ПАТ КБ "Приватбанк" в порядку, передбаченому Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг" та Законом України "Про електронний цифровий підпис", а також на підставі угоди про використання електронного цифрового підпису з посиленим сертифікатом ключа від 01 квітня 2016 року, укладеної сторонами (пункт 17 Договору поруки).
2. Відповідно до наявних у матеріалах справи копії платіжного доручення № 85 від 09 листопада 2016 року позивачем перераховано відповідачеві суму грошових коштів у розмірі 359 050 000, 00 грн з призначенням платежу: "виконання обов`язків по кред. договору №4Ф14296И від 04.09.2014 згідно договору поруки №4Ф14296И/П від 08.11.2016", копії платіжного доручення № 86 від 09 листопада 2016 року позивачем перераховано відповідачеві суму грошових коштів у розмірі 102 258 498, 25 грн з призначенням платежу: "виконання обов`язків по кред. договору №4Ф14297И від 09.09.2014 згідно договору поруки №4Ф14296И/П від 08.11.2016", копії платіжного доручення № 87 від 09 листопада 2016 року позивачем перераховано відповідачеві суму грошових коштів у розмірі 905 275 028, 03 грн з призначенням платежу: "виконання обов`язків по кред. договору №4Ф16010Д від 28.04.2016 згідно договору поруки №4Ф14296И/П від 08.11.2016".
Короткий зміст та підстави позовних вимог
3. Товариство з обмеженою відповідальністю "Лекс Грант" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" про розірвання з 17 листопада 2016 року Договору поруки .
3.1. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем в порушення умов Договору поруки № 4Ф14296И/П від 08 листопада 2016 року не було передано позивачу, як новому кредитору, належним чином засвідчених копій документів, що підтверджують право вимоги до боржника за кредитними договорами. З огляду на наведене, позивач просив розірвати укладений між сторонами Договір поруки у зв`язку з його неналежним виконанням відповідачем.
3.2. Поряд з цим позивач стверджував, що оскільки відповідач не передав йому належним чином завірені копії документів, які підтверджують обов`язки боржника за кредитними договорами, є всі підстави вважати про наявність істотного порушення відповідачем умов договору, що спричинило суттєву шкоду позивачу і що також є підставою для розірвання договору.
Короткий зміст рішень, прийнятих судами першої та апеляційної інстанцій
4. Рішенням Господарського суду міста Києва області від 29 січня 2019 року, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 08 квітня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.
4.1. Судові рішення мотивовано відсутністю у матеріалах справи доказів того, що кредитор згідно пунктами 4 - 6 Договору поруки звертався до поручителя з вимогою, в якій було б зазначено про порушення зобов`язання за кредитними договорами з боку боржника. Також відсутні докази повідомлення поручителем боржника про звернення до нього кредитора з вимогою.
4.1.1. З огляду на те, що зобов`язання за договором поруки є похідним від основного зобов`язання, то до прострочення боржника за основним зобов`язанням та звернення кредитора з відповідною вимогою до поручителя у останнього не виник обов`язок оплати грошових коштів на виконання Договору поруки.
4.2. Крім цього, суди, аналізуючи норми чинного законодавства, якими врегульовано загальний порядок укладення, зміни і розірвання цивільно-правових та господарських договорів (глава 53 Цивільного кодексу України, глава 20 Господарського кодексу України), а також приписи пункту 14 Договору поруки, встановили, що позивачем не надано жодних належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження дотримання сторонами порядку розірвання Договору поруки відповідно до вказаних норм чинного законодавства та умов спірного Договору.
4.3. Суди також вважають, що позивачем не доведено, що невиконання відповідачем зобов`язань з передання документів, які підтверджують обов`язки боржника за кредитним договором, значною мірою позбавило позивача того, на що він розраховував при укладені договору та завдало йому шкоди (реальних збитків).
4.3.1. Оскільки відповідно до положень частини 2 статті 556, частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України перехід до поручителя прав кредитора у зобов`язанні після виконання ним обов`язку боржника відбувається в силу прямої вказівки закону та не потребує будь-яких інших додаткових дій для такого переходу, суди визнали необґрунтованими доводи позивача щодо істотного порушення відповідачем умов Договору поруки.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
5. Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, Товариство з обмеженою відповідальністю "Лекс Грант" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою у якій просить постанову Північного апеляційного господарського суду від 08 квітня 2019 року та рішення Господарського суду міста Києва від 29 січня 2019 року у даній справі скасувати і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи касаційної скарги (узагальнено)
5.1. Суди не врахували положень Договору поруки щодо обов`язку відповідача у випадку виконання поручителем обов`язку боржника передати поручителю належним чином засвідчені документи, що підтверджують обов`язки боржника за кредитними договорами відповідно до частин 1, 2 статті 556 Цивільного кодексу України (далі також - ЦК України).
5.2. Суди не повно з`ясували обставини, які мають значення для справи та не врахували положення пункту 1 частини 1 статті 611 ЦК України, чим порушили статтю 20 Господарського кодексу України (далі також - ГК України), а також позбавили позивача процесуальних прав, передбачених частиною 1 статті 2, частини 1 статті 46 Господарського процесуального кодексу України (далі також - ГПК України).
5.3. Враховуючи, що Договір поруки не було визнано недійсним в судовому порядку, умовами цього договору та положеннями частини 1 статті 517, частин 1, 2 статті 556 ЦК України передбачено обов`язок вручення/передачі документів, які підтверджують обов`язок боржника, і цей обов`язок є імперативним, відмова від виконання його тягне за собою наслідки, передбачені пунктом 1 частини 1 статті 611 ЦК України.
5.4. Невиконання відповідачем зазначеного обов`язку є істотним порушенням умов Договору поруки, оскільки позбавляє позивача значною мірою того, на що він розраховував при його укладенні, а саме вимагати від третьої особи повернення (сплати) коштів, сплачених позивачем за Договором поруки, що свідчить про наявність підстав для розірвання цього договору відповідно до частини 2 статті 651 ЦК України.
5.5. Суди першої та апеляційної інстанцій не надали належної оцінки відсутності оскарження дій позивача відповідачем, а також неповернення сплачених коштів, не застосували частину 2 статті 651 ЦК України, чим порушили права позивача, гарантовані статтею 5, 20 ГПК України.
5.6. В оскаржуваних судових рішеннях не зазначено, з яких підстав суди відхилили докази, наведені у позовній заяві, а також не зазначено мотивовану оцінку кожного аргументу учасників справи, що свідчить про порушення пункту 3 частини 4 статті 238 ГПК України.
5.7. З`ясовуючи обставини справи, які підлягають доказуванню, визначаючись з доказами, що мають бути подані тим чи іншим учасником справи, суди не здійснили всіх необхідних дій для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, як передбачено частиною 2 статті 182 ГПК України.
Відповідач і третя особа своїм правом на подання відзиву/пояснень не скористалися.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій
6. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов`язку боржника третьою особою.
7. За приписами статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
8. Згідно з вимогами статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.
9. Відповідно до вимог частин 1, 2 статті 556 ЦК України після виконання поручителем зобов`язання, забезпеченого порукою, кредитор повинен вручити йому документи, які підтверджують цей обов`язок боржника. До поручителя, який виконав зобов`язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов`язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.