ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 917/1734/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Булгакової І.В. (головуючий), Львова Б.Ю. і Селіваненка В.П.,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Національного авіаційного університету в особі Кременчуцького льотного коледжу Національного авіаційного університету
на рішення господарського суду Полтавської області від 11.10.2018 (головуючий суддя Ореховська О.О.)
та постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.02.2019 (головуючий Білоусова Я.О., судді: Тарасова І.В. і Шевель О.В.)
у справі № 917/1734/17
за позовом публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (далі - Товариство)
до Національного авіаційного університету в особі Кременчуцького льотного коледжу Національного авіаційного університету (далі - Університет),
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Міністерство освіти і науки України (далі - Міністерство),
про стягнення 103 046,98 грн. пені, 76 511,90 грн. інфляційних нарахувань та 22 277,32 грн. 3% річних.
За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд
ВСТАНОВИВ:
Товариство звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом до Університету за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Міністерства, про (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог) стягнення 103 046,98 грн. пені, 76 511,90 грн. інфляційних втрат, 22 277,32 грн. 3% річних.
Позовні вимоги обґрунтовані простроченням Університетом грошових зобов`язань за договором про постачання теплової енергії в гарячій воді від 03.11.2014 № 101 (далі - Договір).
Справа господарськими судами розглядалась неодноразово.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 11.10.2018, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 21.02.2019, позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Університету на користь Товариства 51 523,49 грн. пені, 76 511,90 грн. інфляційних втрат, 22 277,32 грн. 3% річних. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що Товариством доведено прострочення Університетом грошових зобов`язань за Договором, однак, враховуючи те, що в Університету відсутня заборгованість з сплати основного боргу за Договором, він має статус державної установи і його фінансування здійснюється через головного розпорядника коштів - Міністерство, а також те, що дії Університету щодо несвоєчасного виконання взятих на себе зобов`язань за Договором не мали негативних наслідків для Товариства у вигляді збитків, суди зменшили розмір нарахованої пені на 50%, тобто до 51 523,49 грн.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Університет звернувся до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції у повному обсязі, а рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що:
- Кременчуцький льотний коледж Національного авіаційного університету має статус державної установи та фінансується безпосередньо Міністерством освіти і науки України. Отже, Кременчуцький льотний коледж Національного авіаційного університету може виконувати будь-які договірні зобов`язання лише за умови затвердження Головним розпорядником бюджетних коштів кошторису та здійснює фінансування на передбачені цілі;
- головний розпорядник коштів (Міністерство) затримувало затвердження кошторисів коледжу та перераховувало бюджетні кошти із значним запізненням. Однак, незважаючи на фінансові труднощі, Кременчуцький льотний коледж Національного авіаційного університету всіляко намагався хоча б частково оплачувати надані послуги за рахунок власно зароблених коштів, а після здійснення фінансування коледжу в межах бюджетних асигнувань погасив заборгованість перед Товариством за спожиту теплову енергію в гарячій воді у серпні-вересні 2017 року;
- суди не надали належної правової оцінки тому, що у пункті 11.4 договору про закупівлю теплової енергії в гарячій воді від 24.01.2017 № 101/8 (далі - Договір № 101/8) зазначено, що замовник здійснює платежі тільки у межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами відповідно до статті 48 Бюджетного кодексу України (далі - БК України);
- несвоєчасна оплата наданих Товариством послуг відбувалась через затримку фінансування Міністерством.
Товариство подало відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на законність і обґрунтованість оскаржуваних судових рішень, просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі встановлено, що 03.11.2014 Товариством (теплопостачальною організацією) та Університетом (споживачем) укладено Договір, за умовами якого теплопостачальна організація зобов`язується надавати споживачеві вчасно та відповідної якості послуги з постачання теплової енергії в гарячій воді, а споживач зобов`язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами та здійснювати інші платежі у строки і на умовах, визначених цим договором та додатками до нього.
Відповідно до пункту 1.2 Договору тарифи на послуги за теплопостачання затверджуються в установленому порядку згідно із Законом України "Про теплопостачання" та діючого законодавства України.
Пунктом 2.1.2 Договору передбачено, що теплопостачальна організація зобов`язується надавати споживачеві вчасно та відповідної якості послуги з постачання теплової енергії в гарячій воді на потреби згідно з додатком № 1 "Перелік об`єктів споживача та характеристика об`єкта надання послуг з теплопостачання" та в обсягах згідно з додатком № 2 "Обсяги теплового навантаження теплоспоживання".
Відповідно до пункту 2.2.2 Договору споживач зобов`язується оплачувати теплопостачальній організації вартість спожитої теплової енергії та додаткові рахунки, виписані на підставі даного договору, згідно з умовами цього договору та додатку №4 "Порядок розрахунків за спожиту теплову енергію".
Умовами пункту 4.2.2 Договору передбачено, що споживач несе відповідальність згідно із законодавством і цим договором за несвоєчасну оплату за спожиту теплову енергію - шляхом сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочки, починаючи з дня, наступного за датою остаточного розрахунку, індексу інфляції та 3% річних.
До Договору сторонами було складено та підписано такі додатки: додаток № 1 "Перелік об`єктів"; додаток № 2 "Обсяги теплового навантаження та теплоспоживання"; додаток № 3 "Тарифи на теплову енергію"; додаток № 4 "Порядок розрахунків за спожиту теплову енергію".
Додатком № 2 до Договору встановлено фактичні обсяги теплового навантаження та теплопостачання і орієнтовна вартість теплової енергії, відпущеної споживачу за поточний рік відповідно до тарифів, діючих на момент укладання Договору, а пунктом 3 додатку № 3 до Договору встановлено тариф на момент укладення Договору, можливість його зміни і повідомлення про це споживача.
Розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються відповідно до пункту 23 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198 (далі - Правила), пункту 2.2.2 Договору та додатку № 4 до нього "Порядок розрахунків за спожиту теплову енергію".
Згідно з пунктом 23 Правил розрахунки за використану теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами, затвердженими в установленому порядку).
Пунктом 1 додатку № 4 до Договору передбачено, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Поняття ?розрахунковий період? та ?календарний місяць? при розрахунках за спожиту теплову енергію вважаються прирівняними. Споживач за 3 дні до початку розрахункового періоду сплачує теплопостачальній організації прогнозовану вартість теплової енергії за вказаними в додатку № 2 Гкал (гігакалорії), передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми "заборгованості" на початок місяця. Сплату рахунків теплопостачальної організації, виписаних на виконання даного договору, споживач зобов`язаний проводити не пізніше 7 (семи) календарних днів з моменту їх надсилання (надання).
Відповідно до пункту 2 додатку № 4 до Договору споживач, який має прилади обліку, щомісяця самостійно знімає показники до 25 числа календарного місяця (розрахункового періоду), оформлює ?Відомість про фактичні покази розрахункових приладів обліку? (додаток № 4-1) та надає її теплопостачальній організації для здійснення розрахунку, оформлення рахунка та ?Акта про обсяги спожитої споживачем теплової енергії? (додаток № 4-2).
Згідно з пунктом 5 додатку № 4 обсяг фактично спожитої за розрахунковий період теплової енергії, з урахуванням розрахункової величини втрат у відрізку мережі від місця встановлення засобів обліку до межі балансової належності тепломереж, підтверджується "Актом про обсяги спожитої (поставленої) споживачем (субспоживачем) теплової енергії" (додаток № 4-2), який оформлюється теплопостачальною організацією на підставі "Відомості про фактичні покази розрахункових приладів обліку" (додаток №4-1) та підтверджується споживачем у десятиденний термін. У разі неповернення споживачем належно підтвердженого "Акта про обсяги спожитої Споживачем теплоенергії" або відмови від його підпису останній вважається дійсним з дати його виписки за умови його підписання трьома представниками теплопостачальної організації.
Пунктом 6 додатку № 4 до Договору передбачено, що за несвоєчасне внесення плати за спожиту теплову енергію споживач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставник Національного банку України, що діяла у період, за який пеня нараховується. На суму боргу здійснюються додаткові нарахування із встановленням індексу інфляції та 3% річних за весь час прострочення.
На виконання вимог Закону України "Про здійснення державних закупівель" між сторонами щорічно укладались договори про закупівлю теплової енергії в гарячій воді, а саме договори на закупівлю теплової енергії в гарячій воді від 29.12.2014 № 101/6 (далі - Договір № 101/6), від 30.12.2015 № 101/7 (далі - Договір № 101/7) та Договір № 101/8.
Відповідно до пункту 4.1 Договору № 101/6 та Договору № 101/7 розрахунки проводяться шляхом оплати замовником після пред`явлення учасником рахунка на оплату товару або послуг або після підписання сторонами акта звірки взаємних розрахунків шляхом перерахування коштів на рахунок учасника, з урахуванням ПДВ, на умовах, зазначених у цьому договорі.
Згідно з пунктом 4.2 Договору № 101/8 оплату за спожиту теплову енергію замовник здійснює на підставі наданих учасником рахунків не пізніше семи календарних днів з моменту їх надсилання (надання). До рахунків додаються акти про обсяги спожитої (поставленої) споживачем (субспоживачу) теплової енергії.
Зазначені договори про здійснення закупівель за державні кошти, як вказує Товариство, містять орієнтовні величини обсягів закупівлі теплової енергії на рік та її вартість, а конкретні умови постачання теплової енергії, її облік, розрахунковий період, порядок оплати та конкретна відповідальність сторін передбачені Договором.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до рахунка від 31.12.2015 № 101 за грудень 2015 року Університету нараховано 569 947,56 грн. з ПДВ, рахунок вручено представнику споживача 05.01.2016, тому споживач повинен був його сплатити до 13.01.2016, рахунок оплачено 21.03.2016 у розмірі 569 947,56 грн. (остаточний розрахунок).
Згідно з рахунком від 31.01.2016 № 101 за січень 2016 року Університету нараховано 875 452,91 грн. з ПДВ, рахунок вручено представнику споживача 04.02.2016, тому споживач повинен був його сплатити до 12.02.2016, рахунок оплачено 08.02.2016 - 150 000,00 грн., 21.03.2016 - 130 052,44 грн., 30.03.2016 - 405 000,00 грн., 08.04.2016 - 190 400,47 грн. (остаточний розрахунок).
На підставі рахунка від 29.02.2016 № 101 за лютий 2016 року Університету нараховано 771 857,37 грн. з ПДВ, рахунок вручено представнику споживача 09.03.2016, тому споживач повинен був його оплатити до 17.03.2016, рахунок сплачено 15.03.2016 - 229 613,43 грн., 08.04.2016 - 37 412,53 грн., 21.06.2016 - 504 831,41 грн. (остаточний розрахунок).
Відповідно до рахунка від 31.03.2016 № 101 за березень 2016 року Університету нараховано 587 315,57 грн. з ПДВ, рахунок вручено представнику споживача 05.04.2016, тому споживач повинен був його оплатити до 13.04.2016, рахунок сплачено 15.03.2016 - 587 315,57 грн. (остаточний розрахунок).
Згідно з рахунком від 30.04.2016 № 101 за квітень 2016 року Університету нараховано 282 067,79 грн. з ПДВ, рахунок вручено представнику споживача 05.05.2016, тому споживач повинен був його оплатити до 13.05.2016, рахунок сплачений 13.05.2016 - 225 349,00 грн., 21.06.2016 - 56 718,79 грн. (остаточний розрахунок).
На підставі рахунка від 31.10.2016 № 101 за жовтень 2016 року Університету нараховано 219 475,89 грн. з ПДВ, рахунок вручено представнику споживача 09.11.2016, тому споживач повинен був його оплатити до 17.11.2016, рaxунок сплачено 11.11.2016 - 219 475,89 грн. (остаточний розрахунок).
Відповідно до рахунка від 30.11.2016 № 101 за листопад 2016 року Університету нараховано 398 479,84 грн. з ПДВ, рахунок вручено представнику споживача 06.12.2016, тому споживач повинен був його оплатити до 14.12.2016, рахунок сплачено 09.12.2016 - 389 479,84 грн. (остаточний розрахунок).
Згідно з рахунком від 31.12.2016 № 101 за грудень 2016 року Університету нараховано 533 273,55 грн. з ПДВ, рахунок вручено представнику споживача 05.01.2017, тому споживач повинен був його оплатити до 13.01.2017, рахунок сплачено 19.12.2016 - 500 000,00 грн., 14.02.2017 - 30 000,00 грн., 14.02.2017 - 3 273,55 грн (остаточний розрахунок).
На підставі рахунка від 31.01.2017 № 101 за січень 2017 року Університету нараховано 635 023,19 грн. з ПДВ, рахунок вручено представнику споживача 06.02.2017, тому споживач повинен був його оплатити до 14.02.2017, рахунок сплачено 14.02.2017 - 630 000,00 грн., 14.02.2017 - 5 023,19 грн. (остаточний розрахунок).
Відповідно до рахунка від 28.02.2017 № 101 за лютий 2017 року Університету нараховано 624 352,79 грн. з ПДВ, рахунок вручено представнику споживача 07.03.2017, тому споживач повинен був його оплатити до 15.03.2017.
Згідно з рахунком від 31.03.2017 № 101 за березень 2017 року Університету нараховано 460 340,62 грн. з ПДВ, рахунок вручено представнику споживача 05.04.2017, тому споживач повинен був його оплатити до 13.04.2017.
На підставі рахунка від 30.04.2017 № 101 за квітень 2017 року Університету нараховано 95 732,40 грн. з ПДВ, рахунок вручено представнику споживача 05.05.2017, тому споживач повинен був його оплатити до 13.05.2017.
Зі змісту вказаних розрахунків вбачається, що вони виставлялись на підставі Договору та договорів про закупівлю теплової енергії в гарячій воді за відповідний період.
Таким чином, Університетом за лютий-квітень 2017 року не сплачено 1 180 425,81 грн.
При цьому Товариством було подано до суду клопотання про зменшення розміру позовних вимог у частині стягнення вартості спожитої теплової енергії у розмірі 1 180 425,81 грн. у зв`язку з оплатою Університетом боргу, яке прийнято судом до розгляду.
Причиною виникнення спору в даній справі стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення 103 046,98 грн. пені, 76 511,90 грн. інфляційних втрат, 22 277,32 грн. 3% річних.
Приймаючи рішення у справі, суди виходили з того, що відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно із статтею 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).