ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 серпня 2019 року
м. Київ
Справа № 911/1123/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Сухового В.Г.,
за участю секретаря судового засідання - Кравченко О.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
на постанову Північного апеляційного господарського суду у складі Мартюк А.І. - головуючого, Буравльова С.І., Калатай Н.Ф. від 15 січня 2019 року та рішення Господарського суду Київської області у складі Щоткіна О.В. від 17 вересня 2018 року
за позовом Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "-Еліт Буд-"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
про визнання нікчемного правочину недійсним та застосування наслідків недійсності нікчемного правочину
(у судовому засіданні взяли участь представники: позивача - Бондаренко М.Г., відповідача - Слуцька Н.С., третьої особи - Костюченко І.В. )
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст і підстави позовних вимог
1. Публічне акціонерне товариство "Український професійний банк" звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "-Еліт Буд-" про визнання недійсним нікчемного правочину - договору купівлі-продажу земельної ділянки від 26 травня 2015 року посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойко Л.Л. та зареєстрованого в реєстрі за № 1602, а також про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину шляхом скасування рішення про державну реєстрацію права власності за ТОВ "-Еліт Буд-" на нерухоме майно, яким є земельна ділянка площею 0,15 га з кадастровим номером 3222480400:05:002:0106, що знаходиться за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Шевченкове, вул. Амосова, 6 .
2. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що спірний договір має ознаки нікчемності, встановлені статтею 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а саме пунктами 1, 2, 7, 8 частини 3 цієї статті, та ознаки недійсності правочину, у зв`язку з чим земельна ділянка підлягає поверненню позивачу.
Короткий зміст рішень, прийнятих судами першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Господарського суду Київської області від 17 вересня 2018 року, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 15 січня 2019 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
4. Рішення та постанова мотивовані положеннями статей 203, 204, 215, 216, 627, 638, 655, 657, 1066 Цивільного кодексу України, статей 52, 67, 73, 75 Закону України "Про банки і банківську діяльність", статті 7 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та статей 73, 74, 76-79, 269 Господарського процесуального кодексу України, з посиланням на які суди дійшли висновку про необґрунтованість позовних вимог з огляду на недоведеність позивачем визначених пунктами 1, 2, 7, 8 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" ознак нікчемності договору купівлі-продажу, укладеного між ПАТ "УПБ" та ТОВ "-Еліт Буд-", посвідченого 26 травня 2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойко Л.Л. і зареєстрованого в реєстрі за №1602, та недоведеність наявності підстав для визнання цього договору недійсним.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою у якій просить постанову Північного апеляційного господарського суду від 15 січня 2019 року та рішення Господарського суду Київської області від 17 вересня 2018 року у даній справі скасувати і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи касаційної скарги (узагальнено)
6. В обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій статей 203, 215, 236 Цивільного кодексу України, статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та статей 86, 236 Господарського процесуального кодексу України, наголошуючи на тому, що:
6.1. з метою оплати земельної ділянки за покупця в балансі Банку було відображено штучну транзакцію з переказу коштів від третьої особи (Товариства з обмеженою відповідальністю "Розвиток-2012") згідно з договором доручення, хоча умовами договору купівлі-продажу не передбачено можливості здійснення оплати третьою особою і жодних договорів поруки цією особою з Банком також не укладалося;
6.2. за умов відсутності коштів на кореспондентському рахунку, ПАТ "УПБ" не мало можливості виконати платіжне доручення № 221 від 28 травня 2015 року з перерахування коштів, відтак реально кошти до Банку не надходили, натомість відбулося коригування структури банківського балансу шляхом зміни обліку грошових зобов`язань, що свідчить про безоплатність такого правочину та обумовлену цим його нікчемність;
6.3. судами помилково не враховано тих обставин, що Банк уклав договір купівлі-продажу з пов`язаною особою банку, так як ТОВ "Розвиток-2012", ТОВ "-Еліт Буд-" та ОСОБА_3 є пов`язаними особами і такий правочин не відповідає вимогам законодавства України;
6.4. спірний правочин є недійсним як такий, що вчинений з порушенням вимог частини 4 статті 75 Закону України "Про банки і банківську діяльність" і пункту 6 постанови Правління Національного банку України № 293/БТ від 30 квітня 2015 року, якими зобов`язано ПАТ "УПБ" здійснювати розрахунки в національній валюті виключно через кореспондентський рахунок, відкритий у Національному банку України (далі - НБУ), тобто заборонено проблемному банку використовувати для розрахунків прямі кореспондентські рахунки та встановлено вимогу проблемному банку проводити розрахунки виключно через консолідований кореспондентський рахунок.
Доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "-Еліт Буд-", наведені ним у відзиві на касаційну скаргу (узагальнено)
7. Рішення судів є законними та обґрунтованими, а тому і підстав для їх зміни чи скасування не має.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
8. 26 травня 2015 року між Публічним акціонерним товариством "Український професійний банк" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "-Еліт Буд-" (покупець) було укладено Договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойко Л.Л. за реєстровим № 1602 (далі - Договір).
8.1. Відповідно до пункту 1 Договору продавець передає у власність покупця, а покупець набуває у власність від продавця земельну ділянку, розташовану за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, село Шевченкове, вулиця Амосова, 6 ( шість ), та сплачує за неї обговорену грошову суму. Площа земельної ділянки становить 0,15 га. Кадастровий номер земельної ділянки 3221480400:05:002:0106 .
8.2. Згідно з пунктом 2 Договору цільове призначення земельної ділянки: для ведення особистого селянського господарства (01.03). Категорія земель - землі сільськогосподарського призначення. Експлікація земельних угідь: рілля - 0,1500 га.
8.3. Відповідно до пункту 3 Договору вказана земельна ділянка належить продавцю на підставі рішення господарського суду Київської області від 08 квітня 2013 року, справа № 911/874/13-г. Право власності за продавцем на земельну ділянку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером 3228408, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 202403932224, індексний номер витягу 12202798 від 04 листопада 2013 року.
8.4. В пункті 4 Договору зазначено, що цей продаж вчинено за 128 000, 00 грн, які покупець сплатить продавцеві на рахунок № НОМЕР_3 в ПАТ "УПБ" м. Київ, код банку 300205, після підписання цього договору.
8.5. Згідно висновку зі звіту про оціночну вартість земельної ділянки, проведену суб`єктом оціночної діяльності Товариством з обмеженою відповідальністю "Бейкер Тіллі Україна ЕК", ринкова вартість земельної ділянки, що відчужується, станом на 20 травня 2015 року, складає 128 000, 00 грн. (пункт 5 Договору).
8.6. За змістом пункту 9 Договору сторони, у присутності нотаріуса, заявляють одна одній, що вони однаково розуміють значення і умови цього договору та правові наслідки, що обумовлені ним; вони не страждають в момент укладення цього договору на захворювання, що перешкоджають усвідомленню його суті, договір не приховує іншого правочину і спрямований на реальне настання наслідків, які обумовлені в ньому, вони вільно володіють українською мовою. Продавець та покупець підтверджують, що цей правочин відповідає їх дійсним намірам і не носить характеру фіктивного та/або удаваного.
9. 28 травня 2015 року на виконання умов Договору кошти в сумі 128 000, 00 грн були перераховані ТОВ "Розвиток-2012" на рахунок ПАТ "УПБ" № НОМЕР_3, з призначенням платежу: "оплата за ТОВ "-Еліт Буд-" зг. дог. доруч. 1/822-ДР від 28.05.2015 за догов. куп. прод. 26.05.15 зем. діл. Києво-Святош. р-н, с. Шевченкове, вул. Амосова, 6 без ПДВ".
10. Постановою Правління Національного банку України від 28 травня 2015 року № 348 "Про віднесення публічного акціонерного товариства "Український професійний банк" до категорії неплатоспроможних" Банк було віднесено до категорії неплатоспроможних.
11. На підставі вказаної постанови виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі також - ФГВФО) було прийнято рішення від 28 травня 2015 року № 107 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "УПБ", згідно з яким вирішено розпочати з 29 травня 2015 року процедуру виведення банку з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації. Тимчасову адміністрацію запроваджено строком на три місяці з 29 травня 2015 року по 28 серпня 2015 року включно. Уповноваженою особою ФГВФО призначено Пантіну Л.О.
12. Постановою Правління НБУ від 28 серпня 2015 року № 562 відкликано банківську ліцензію ПАТ "УПБ" та прийнято рішення про ліквідацію останнього.
13. На виконання вказаної постанови виконавчою дирекцією ФГВФО було прийнято рішення № 158 від 28 серпня 2015 року "Про початок процедури ліквідації ПАТ "УПБ" та делегування повноважень ліквідатора банку".
13.1. Вказаним рішенням ФГВФО припинено здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "УПБ" з 28 серпня 2015 року і розпочато процедуру ліквідації банку з 31 серпня 2015 року до 30 серпня 2016 року. Уповноваженою особою ФГВФО на здійснення ліквідації ПАТ "УПБ" було призначено Пантіну Л.О.
14. Постановою правління НБУ від 30 квітня 2015 року № 293/БТ були встановлені обмеження у діяльності ПАТ "УПБ" як юридичної особи, що входить до банківської системи України, зокрема: банку було заборонено передавати в забезпечення вкладникам, іншим кредиторам майно та активи банку; був призначений куратор банку з числа працівників Національного банку України; банку заборонено використовувати для розрахунків прямі кореспондентські рахунки, всі розрахунки мали бути здійснені виключно через кореспондентський рахунок, відкритий у Національному банку України.
15. На виконання своїх обов`язків, передбачених статтею 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", Уповноваженою особою ФГВФО згідно з наказом № 26/ТА від 29 травня 2015 року було створено комісію з перевірки договорів (інших правочинів), укладених ПАТ "УПБ".
16. За результатами роботи комісією з перевірки було виявлено, що при укладенні, в тому числі, спірного договору купівлі-продажу від 26 травня 2015 року, було допущено порушення законодавства України та обмежень, встановлених Національним банком України, а саме - договір купівлі-продажу від 26 травня 2015 року укладено з порушенням вимог постанови НБУ № 293/БТ від 30 квітня 2015 року, яка забороняє банку передавати в забезпечення третім особам майно та активи; розрахунок за договором було здійснено з використанням прямих кореспондентських рахунків, а не через кореспондентський рахунок банку, відкритий в НБУ, чим було порушено вимоги постанови НБУ № 293/БТ від 30 квітня 2015 року, відповідно до якої всі розрахунки в національній валюті повинні проводитися через кореспондентський рахунок банку, відкритий у Національному банку України; банк, уклавши договір купівлі-продажу, прийняв на себе зобов`язання, внаслідок чого виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим, що прямо зазначено у пункті 2 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" як ознака нікчемності правочину; банк, уклавши договір купівлі-продажу, прийняв на себе зобов`язання щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки та банківську діяльність", що прямо зазначено у пункті 5 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" як ознака нікчемності правочину; умови договору купівлі-продажу від 26 травня 2015 року, укладеного між ПАТ "УПБ" та ТОВ "-Еліт Буд-", прямо передбачають передачу контрагенту, що є одночасно кредитором банку, майна банку - земельної ділянки (по ціні, значно нижчій, ніж балансова вартість цієї земельної ділянки) та надають кредитору ТОВ "-Еліт Буд-" переваги перед іншими кредиторами, не встановлені для нього законодавством чи внутрішніми документами банку, що прямо зазначено у пункті 7 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
17. Наказом Уповноваженої особи ФГВФО на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "УПБ" № 201/ТА від 21 серпня 2015 року щодо здійснення дій, пов`язаних з наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів), було зафіксовано виявлення комісією з перевірки правочинів (договорів) факту відчуження об`єктів нерухомості на користь ТОВ "-Еліт Буд-", створеною згідно з наказом № 26/ТА від 29 травня 2015 року, укладення нікчемних договорів, зокрема, договору купівлі-продажу від 26 травня 2015 року, укладеного між ПАТ "УПБ" та ТОВ "-Еліт Буд-", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойко Л.Л., за реєстровим № 1602.
18. Позивачем на адресу відповідача було відправлено повідомлення № 01-10/3857 від 12 серпня 2015 року про нікчемність договорів купівлі-продажу земельних ділянок, у тому числі - Договору від 26 травня 2015 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойко Л.Л., за № 1602. (У повідомленні про нікчемність банк, як на підстави нікчемності, посилався на пункти 2, 3, 6, 7 та 8 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій
19. Згідно з частиною 2 статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
20. Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" установлені правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами. Цим Законом також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.
21. Відповідно до пунктів 1, 2, 7, 8 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", на які послався позивач в обґрунтування підстав нікчемності договору купівлі-продажу, правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без встановлення обов`язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов`язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.
22. За результатами перевірки, здійсненої відповідно до статті 38 цього Закону, виявляються правочини, які є нікчемними в силу приписів (на підставі) закону. При виявленні таких правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати або встановлювати правочини нікчемними.
23. Відповідний правочин є нікчемним не за рішенням уповноваженої особи Фонду, а відповідно до закону. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення на підставі частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України та частини 3 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Рішення уповноваженої особи Фонду не є підставою для застосування таких наслідків. Таке рішення є внутрішнім розпорядчим документом, прийнятим уповноваженою особою, що здійснює повноваження органу управління банку (наведена правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 910/24198/16, від 04 липня 2018 року у справі № 819/353/16, від 05 грудня 2018 року у справі № 826/23064/15, від 27 лютого 2019 року у справі № 826/8273/16).
24. Верховний Суд погоджується з правильним по суті висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову в частині визнання недійсним нікчемного договору купівлі-продажу з огляду на таке.
25. Якщо недійсність правочину встановлена законом, то визнання недійсним такого правочину судом не вимагається; визнання недійсним нікчемного правочину законом не передбачається, оскільки нікчемним правочин є в силу закону. Отже, такі способи захисту, як встановлення нікчемності правочину і визнання недійсним нікчемного правочину, не є способами захисту прав та інтересів, установленими законом (наведена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі № 916/3156/17).
26. При цьому згідно з частиною 2 статті 5 Господарського процесуального кодексу України суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у своєму рішенні спосіб захисту, який не встановлений законом, лише за умови, що законом не встановлено ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу. Отже, суд може застосувати не встановлений законом спосіб захисту лише за наявності двох умов одночасно: по-перше, якщо дійде висновку, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах, а по-друге, якщо дійде висновку, що задоволення викладеної у позові вимоги позивача призведе до ефективного захисту його прав чи інтересів.
27. Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц.
28. З огляду на викладене визнання нікчемного правочину недійсним не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, адже нікчемний правочин є недійсним у силу закону.
29. Отже, позовна вимога ПАТ "УПБ" від імені якого діє уповноважена особа ФГВФО на ліквідацію ПАТ "УПБ" про визнання недійсним нікчемного правочину - договору купівлі-продажу земельної ділянки від 26 травня 2015 року не може бути задоволена, оскільки позивач просив застосувати неналежний спосіб захисту.
30. Відповідно до частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.