ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 серпня 2019 року
м. Київ
Справа № 914/70/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Селіваненка В.П. (головуючий), Булгакової І.В. і Львова Б.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Хахуди О.В.,
представників учасників справи:
позивача - Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (далі - Управління) - не з`яв.,
відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Грак" (далі - Товариство) - не з`яв.,
розглянув касаційну скаргу Товариства
на рішення господарського суду Львівської області від 01.06.2018 (суддя Рим Т.Я.) та
постанову Західного апеляційного господарського суду від 04.04.2019 (головуючий суддя - Дубник О.П. судді Плотніцький Б.Д. і Якімець Г.Г.)
зі справи №914/70/18
за позовом Управління
до Товариства
про стягнення 37 540,02 грн. орендної плати, розірвання договору оренди від 14.09.2007 № Г-5556-7 та зобов`язання повернути об`єкт оренди.
РУХ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Позов було подано про:
- стягнення 37 540,02 грн. орендної плати;
- розірвання договору оренди нерухомого майна від 14.09.2007 №Г-5556-7 (далі - Договір);
- зобов`язання звільнити та повернути об`єкт оренди, а саме приміщення першого поверху площею 86,3 м2, що розташовані за адресою: м. Львів, вул. Староєврейська, 31 (далі - Приміщення).
2. Позов обґрунтовано тим, що відповідач, на порушення умов Договору, не сплачував орендну плату за цим договором з травня по жовтень 2017 року, внаслідок чого виникла заборгованість на загальну суму 37 540, 02 грн.; вимогу про розірвання Договору обґрунтовано посиланням на частину другу статті 651 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
3. Рішенням господарського суду Львівської області від 01.06.2018, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 04.047.2019:
- позов задоволено частково;
- відмовлено в задоволенні вимоги про стягнення суми 37 540, 02 грн. орендної плати;
- розірвано Договір;
- зобов`язано Товариство повернути Управлінню Приміщення;
- стягнуто з Товариства на користь Управління 3 200 грн. судового збору.
4. Рішення і постанову мотивовано тим, що: позивачем у додатку до позовної заяви підтверджено відсутність заборгованості з орендної плати станом на 23.01.2018 (до подання позову зі справи); у решті позовних вимог вони є обґрунтованими та засновані на приписах ЦК України, Закону України "Про оренду держаного та комунального майна" (далі - Закон).
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. У касаційний скарзі до Верховного Суду та письмових поясненнях до неї Товариство, зазначаючи про ухвалення оскаржуваних рішення та постанови з порушенням норм матеріального права, просить зазначені судові рішення скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі, судові витрати покласти на позивача.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи, наведені в касаційній скарзі
6. Судами не враховано, що відповідно до частини шостої статті 762 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
7. Обставинами справи спростовуються висновки судів попередніх інстанцій про те, що систематичне порушення відповідачем Договору є підставою для розірвання Договору та виключається можливість стверджувати про існування істотних порушень умов Договору з боку відповідача.
Доводи іншого учасника справи
8. Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Розгляд клопотань учасників справи
9. Управлінням подано клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Касаційним господарським судом не знайдено підстав для задоволення даного клопотання, оскільки: участь представників сторін у розгляді справи в касаційному порядку не визначена процесуальним законом як обов`язкова і не визнавалася такою ухвалою названого суду про відкриття касаційного провадження; матеріали справи містять обсяг відомостей, достатній для розгляду касаційної скарги й за відсутності представника позивача.
10. Товариством подано клопотання про відкладення судового розгляду, мотивоване перебуванням керівника Товариства у службовому відрядженні, а адвоката - представника Товариства у черговій щорічній відпустці. Касаційним господарським судом не знайдено підстав для задоволення даного клопотання, оскільки: участь представників сторін у розгляді справи в касаційному порядку не визначена процесуальним законом як обов`язкова і не визнавалася такою ухвалою названого суду про відкриття касаційного провадження; Товариством не обґрунтовано та не доведено неможливості участі в судовому засіданні з розгляду касаційної скарги (якщо Товариство вважало таку участь необхідною) іншого представника Товариства, уповноваженого належним чином; матеріали справи містять обсяг відомостей, достатній для розгляду касаційної скарги й за відсутності представника сторони. Посилання заявника на практику Європейського суду з прав людини наведеного не спростовує. Так, Товариством у згаданому клопотанні не обґрунтовано, що воно (Товариство) не мало можливості ознайомитися з доказами в суді, коментувати їх існування, зміст і достовірність у належній формі у встановлений час, а також висловити погляди щодо кожного документа у справі; до того ж відповідні процесуальні дії, з урахуванням частини другої статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), вчиняються в судах першої і апеляційної, а не касаційної інстанцій. Водночас відсутність представника Товариства в судовому засіданні з розгляду касаційної скарги не ставить цю сторону в менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом, оскільки представник останнього так само не бере участі в такому засіданні.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
11. Управлінням комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради (змінено найменування на Управління; орендодавець) і Товариством укладено Договір, згідно з яким орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування Приміщення (далі - Об`єкт оренди), що знаходиться на балансі ЛКП "Старий Львів" . При цьому Товариство користується Об`єктом оренди ще з 2013 року на підставі договору оренди від 26.09.2003 №3-1648.
12. Згідно з актом звірки взаємних розрахунків, підписаним сторонами, станом на 20.12.2017 у Товариства відсутня заборгованість з орендної плати за Договором; навпаки, воно сплатило суму, більшу за належну, на 10 862,15 грн. Відповідно до акта звірки, підписаного Управлінням, станом на 19.01.2018 переплата Товариства становить 3 438,03 грн.
13. Водночас мали місце періоди заборгованості орендаря з орендної плати за Договором, у тому числі з лютого по жовтень 2012 року (9 місяців), з листопада 2012 по лютий 2014 року (16 місяців), з березня по жовтень 2014 року (8 місяців), з лютого по травень 2015 року (4 місяці), з листопада 2015 року по січень 2017 року (15 місяців), з лютого по жовтень 2017 року (9 місяців).
14. Згідно з листом Міністерства культури України від 29.12.2017 №54/17, актом технічного стану пам`ятки культури від 18.12.2017 площа Об`єкта оренди становить 52,6 м2 (а не 86,3 м2).
15. За пунктом 7.2 Договору орендар зобов`язується своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату (згідно з пунктом 5.3 цього договору - не пізніше 20 числа місяця за попередній місяць).
16. У зв`язку з відсутністю у відповідача заборгованості станом на 23.01.2018 слід відмовити в задоволенні позову в частині стягнення такої заборгованості.
17. Згідно з Договором Товариством прийнято у строкове платне користування Об`єкт оренди площею саме 86, 30 м2 (а не 52,6 м2 ), зміни до цього договору в частині площі орендованого приміщення не вносилися. Тому безпідставним є перерахунок Товариством в односторонньому порядку розміру орендної плати виходячи з меншої площі. Пунктом 5.2 Договору також визначалося, що розмір орендної плати переглядається тільки за згодою сторін або за рішенням господарського суду.
18. У справі № 914/1248/18 Товариство звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Управління про внесення змін до Договору, а саме - до абзацу другого розділу 1 та пункту 5.1 розділу 5 цього договору щодо площі Об`єкта оренди та розміру орендної плати, а також про стягнення з Управління на користь Товариства суми переплати за Договором 210 188,38 грн.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 27.02.2019 у згаданій справі рішення господарського суду Львівської області від 14.11.2018 у ній скасовано в частині задоволення позову про внесення змін до Договору щодо пункту 5.1 розділу 5 Договору (стосовно розміру орендної плати) та стягнення з Управління на користь Товариства суми переплати 210 188,38 грн., і в цій частині прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено; водночас згадане рішення місцевого господарського суду залишено без змін у частині внесення змін до абзацу другого розділу 1 Договору (стосовно площі об`єкта оренди 52,6 м2).
19. За доводами Товариства, воно неодноразово письмово повідомляло Управління про те, що частина Приміщень є знищеною, і фактично площа орендованих Приміщень є меншою й просило зменшити суму орендної плати, але доказів на підтвердження наведених доводів до суду першої інстанції не подано.
20. До апеляційної скарги Товариства було додано копїї сторінок інвентаризаційної справи, двох листів Товариства, витягу з додатку до протоколу засідання комісії з підготовки пропозицій з надання в оренду майна територіальної громади м. Львова, однак відповідні докази не були подані до суду першої інстанції, а тому апеляційним господарським судом вони не прийняті на підставі частини третьої статті 269 ГПК України.
21. Товариством до суду першої інстанції було подано також заяву про застосування позовної давності. Зазначеним судом у зв`язку з цим вказано, що Товариство допускало виникнення заборгованості не лише у 2012 році, а й неодноразово упродовж наступного часу (пункт 11 цієї постанови), а тому позивач вправі був вимагати розірвання Договору на підставі кожного з періодів прострочення, окремо за кожен з яких обчислюється позовна давність.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
22. ЦК України: