У Х В А Л А
13 серпня 2019 року
м. Київ
Справа № 911/1924/18
Провадження № 12-132гс19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Бакуліної С.В.,
суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
перевіривши наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду
справи № 911/1924/18
за касаційною скаргою Управління соціального захисту населення Баришівської районної державної адміністрації
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10 квітня 2019 року та рішення Господарського суду Київської області від 11 грудня 2018 року
за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Київської міської філії публічного акціонерного товариства "Укртелеком"
до Управління соціального захисту населення Баришівської районної державної адміністрації
про стягнення 578687,27 грн,
ВСТАНОВИЛА:
У серпні 2018 року Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Київської міської філії публічного акціонерного товариства "Укртелеком"звернулося до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Управління соціального захисту населення Баришівської районної державної адміністрації про стягнення 578687,27 грн основного боргу з відшкодування витрат на надання телекомунікаційних послуг пільговим категоріям споживачів.
Господарський суд Київської області рішенням від 11 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 10 квітня 2019 року, позов задовольнив повністю.
Не погоджуючись з постановою Північного апеляційного господарського суду від 10 квітня 2019 року та рішенням Господарського суду Київської області рішенням від 11 грудня 2018 року, Управління соціального захисту населення Баришівської районної державної адміністрації звернулося з касаційною скаргою до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду ухвалою від 1 липня 2019 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Управління соціального захисту населення Баришівської районної державної адміністрації на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10 квітня 2019 року та рішення Господарського суду Київської області рішенням від 11 грудня 2018 року.
Відповідно до частини шостої статті 302 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції.
Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду ухвалою від 29 липня 2019 року справу разом із касаційною скаргою передав на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 302 ГПК України, оскільки скаржник оскаржує судові рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.
Так, на обґрунтування касаційної скарги Управління соціального захисту населення Баришівської районної державної адміністрації зазначило про те, що спірні правовідносини мають публічно-правовий характер, оскільки предметом судового розгляду у цій справі повинна бути бездіяльність органів місцевого самоврядування в частині неприйняття програм щодо фінансування видатків на відшкодування витрат, понесених внаслідок надання послуг зв`язку, а тому такий спір має розглядатися в порядку адміністративного судочинства.
Оскільки Управління соціального захисту населення Баришівської районної державної адміністрації оскаржує судові рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції, справа разом із касаційною скаргою підлягає прийняттю до розгляду Великою Палатою Верховного Суду.
Згідно із частиною першою статті 301 ГПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження. Частиною четвертою цієї ж статті встановлено, що перегляд рішень суду першої інстанції та постанов апеляційної інстанції у справах, ціна позову в яких не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, здійснюється без повідомлення учасників справи, крім справ, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного провадження.