У Х В А Л А
13 серпня 2019 року
м. Київ
Справа № 921/655/17-г/4
Провадження № 12-126гс19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Бакуліної С.В.,
суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
перевіривши наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду
справи № 921/655/17-г/4
за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Руна-Інкам"
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 4 березня 2019 рокута ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 15 листопада 2018 року
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Руна-Інкам"
до Виконавчого комітету Тернопільської міської ради,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Тернопільської обласної громадської організації "Підприємці Галичини",
про визнання недійсним рішення Виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 5 липня 2017 року № 474,
ВСТАНОВИЛА:
У листопаді 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Руна-Інкам" звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Виконавчого комітету Тернопільської міської ради про визнання недійсним рішення Виконавчого комітету Тернопільської міської ради № 474 від 5 липня 2017 року.
Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що оспорюваним рішенням Виконавчим комітетом Тернопільської міської ради надано дозвіл Тернопільській обласній громадській організації "Підприємці Галичини" встановити пам`ятний знак Симону Петлюрі на стику вулиці 15 Квітня - бульвару С. Петлюри за рахунок коштів підприємців міста; вирішено провести благоустрій території біля майбутнього пам`ятного знаку (пам`ятника) з доріжками та фонтаном за рахунок коштів підприємців міста Тернополя. Позивач стверджував, що виконання вказаного рішення призведе до неможливості в майбутньому реалізації його права на оренду земельної ділянки в м. Тернополі по вул. 15 Квітня, 2Е для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, площею 0,0938 га, кадастровий номер 6110100000:05:008:0049, на розробку проекту землеустрою щодо якої йому надано дозвіл згідно з рішенням Тернопільської міської ради від 19 серпня 2016 року № 7/11/131, оскільки роботи по встановленню такого пам`ятного знаку здійснюватимуться на території, яка частково охоплює спірну земельну ділянку.
Господарський суд Тернопільської областіухвалою від 15 листопада 2018 року, залишеною без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 4 березня 2019 року, провадження у цій справі закрив на підставі пункту 1 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), дійшовши висновку про те, що спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, а має розглядатися за правилами адміністративного судочинства, так як оскаржуване позивачем рішення Виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 5 липня 2017 року № 474 прийняте останнім під час здійснення ним владних управлінських функцій та у відповідності до наданих йому законом повноважень.
Не погоджуючись з постановою Західного апеляційного господарського суду від 4 березня 2019 року та ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 15 листопада 2018 року, Товариство з обмеженою відповідальністю "Руна-Інкам" звернулося з касаційною скаргою до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, в якій просить скасувати зазначені судові рішення, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до частини шостої статті 302 ГПК України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції.
Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду ухвалою від 24 травня 2019 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Руна-Інкам" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 4 березня 2019 року та ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 15 листопада 2018 року; справу разом із касаційною скаргою передав на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 302 ГПК України, оскільки скаржник оскаржує судові рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.
Так, на обґрунтування касаційної скарги Товариство з обмеженою відповідальністю "Руна-Інкам" зазначило про те, що спірні правовідносини, які виникли між сторонами, мають приватно-правовий характер, а тому підлягають вирішенню в порядку господарського судочинства.