Постанова
Іменем України
15 серпня 2019 року
м. Київ
справа №279/9427/15-ц
провадження №61-16049св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Фаловської І. М.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - публічне акціонерне товариство "Дельта Банк",
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 31 січня 2017 року у складі судді Коваленко В. П. та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 11 квітня 2017 року у складі колегії суддів Кочетова Л. Г., Микитюк О. Ю., Шевчук А. М.,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (далі - ПАТ "Дельта Банк", банк), в якому просив:
- визнати дії відповідача щодо невиплати йому коштів за договорами банківського вкладу від 02 лютого 2015 року неправомірними;
- стягнути з відповідача на його користь 201 471,76 євро в еквіваленті на офіційний курс гривні по відношенню до євро - 5 030 749,85 грн невиплачених коштів за договорами банківського вкладу;
- стягнути з відповідача на його користь 6044,14 євро, що в еквіваленті на офіційний курс гривні Національного банку України становить 150 922,18 грн за вищевказаними договорами банківського вкладу неустойки;
- стягнути з відповідача 200 000 грн моральної шкоди.
У лютому 2016 року позивач доповнив позовні вимоги, просив стягнути з відповідача на його користь 101 190,42 доларів США за договором банківського вкладу "Найкращий від Миколая" від 02 лютого 2015 року та за договором від 02 лютого 2015 року - 51 137,72 доларів США, а також 3035,71 доларів США та 1534,13 доларів США неустойки за вказаними договорами банківського вкладу.
Позов мотивовано тим, що 02 лютого 2015 року між позивачем та
ПАТ "Дельта Банк" укладені договори банківського вкладу на суму
100 000 євро та на суму 99 373,17 євро із процентною ставкою на суми вкладів 4,5% річних та строком до 03 травня 2015 року включно. У цей же день між ним та відповідачем також укладені договори банківського вкладу на суму 100 000 доларів США та на суму 50 000 доларів США із процентною ставкою на суму вкладів 5,5% річних строком по 01 серпня 2015 року включно.
Строк дії вказаних договорів закінчився, проте відповідач відмовляє у видачі вкладів та процентів, чим порушує права позивача, за захистом яких останній звернувся до суду.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 31 січня 2017 року, залишеного без змін ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 11 квітня 2017 року, у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції та ухвала апеляційного суду мотивовані тим, що у спорах, пов`язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація та/або запроваджена процедура ліквідації, своїх зобов`язань перед його кредиторами, норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є спеціальними, і цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у таких правовідносинах. Оскільки у банку з березня 2015 року введена тимчасова адміністрація і в подальшому розпочато процедуру його ліквідації, з 03 березня 2015 року банк здійснює свою діяльність на підставі Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Позивачу було виплачено 200 000 грн відповідно до приписів вищевказаного закону.
Оскільки введення у банку тимчасової адміністрації та запровадження процедури ліквідації унеможливлює стягнення коштів у будь-який інший спосіб, ніж це передбачено Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", суди дійшли висновку про відсутність підстав для задоволення позову про стягнення зазначених вкладів.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалені у справі рішення та задовольнити позов.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судами не враховано, що внесені позивачем кошти за вкладами є його власністю і банк не може бути їх набувачем. Не повертаючи внесених на депозит кошти, банк неправомірно позбавив позивача права розпоряджатися коштами, які є його власністю, які в силу вимог ЦК України мають бути відшкодовані власнику.
Заявник посилається на те, що обмеження його права на зняття готівки, повернення вкладу на підставі антиконституційної норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є антиконституційним. Норми Конституції та ЦК України є нормами вищими по відношенню до інших законів, в тому числі по відношенню норм Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Вказаним законом визначено 4 чергу задоволення вимог вкладників в загальній черзі всіх інших вимог, однак жодним чином не повинен обмежувати право власності вкладника.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 липня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі за вищевказаною касаційною скаргою та витребувано справу із суду першої інстанції.
15 грудня 2017 року набув чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального
кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів".
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до підпункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
На підставі наведених норм, касаційні скарги разом з цивільною справою передано до Верховного Суду.
Відзив на касаційну скаргу відповідачем до суду не подано.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.