Постанова
Іменем України
15 серпня 2019 року
м. Київ
справа №377/1246/16
провадження №61-33432св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Фаловської І. М.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на заочне рішення Славутицького міського суду Київської області від 17 березня 2016 року у складі судді Малишенко Т. О. та ухвалу апеляційного суду Київської області від 16 травня 2017 року у складі колегії суддів Сліпченка О. І., Білоконь О. В., Іванової І. В.,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк", банк), в якому просив стягнути з ПАТ КБ "ПриватБанк"на його користь суму вкладу та нараховані відсотки за договором від 27 грудня 2012 року у розмірі 51 050,29 доларів США, що за курсом Національного банку України становить 1 532 019,20 грн; за договором від 27 грудня 2012 року у розмірі 20 172,60 доларів США, що за курсом Національного банку України становить 605 379,73 грн.
Позов мотивовано тим, що 27 грудня 2012 року між банком та позивачем укладено договір (Вклад "Стандарт на 12 міс."), за умовами якого останній передав суму вкладу у розмірі 20 000 доларів США строком до 27 грудня 2013 року зі сплатою 10,0 % річних, а 07 жовтня 2013 року збільшив суму вкладу на 30 613,49 доларів США.
27 грудня 2012 року сторонами укладено другий договір (Вклад "Стандарт на 12 міс."), за умовами якого позивач передав банку суму вкладу у розмірі 20 000 доларів США строком до 27 грудня 2013 року зі сплатою 10,0 % річних.
Вказані договори були укладені у відділенні ПАТ КБ "ПриватБанк" у м. Севастополі.
24 грудня 2014 року позивач звернувся до банку із заявою про відмову у продовженні строку вкладів за вищевказаними договорами та просив повернути грошові коштів, на що отримав відмову з посиланням на припинення діяльності банку на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополі у зв`язку з їх тимчасовою окупацією.
Такі дії відповідача є необґрунтованими та порушують права позивача, банк не виконує договори щодо повернення депозитних коштів, що є підставою для їх стягнення з нарахованими відсотками в судовому порядку.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Суди розглядали справу неодноразово.
Заочним рішенням Славутицького міського суду Київської області від 17 березня 2016 року, позов ОСОБА_1 задоволено.
Стягнуто з ПАТ КБ"ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 суму депозитного вкладу та нараховані відсотки за депозитним договором (Вклад "Стандарт 12 міс.") від 27 грудня 2012 року у розмірі 51 050,29 доларів США, що за курсом Національного банку України становить 1 532 019,20 грн.
Стягнуто з ПАТ КБ"ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 суму депозитного вкладу та нараховані відсотки за депозитним договором (Вклад "Стандарт 12 міс.") від 27 грудня 2012 року у розмірі 20 172,60 долара США, що за курсом Національного банку України становить 605 379,73 грн.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що матеріали справи містять належні і допустимі докази на підтвердження позовних вимог.
Ухвалою апеляційного суду Київської області від 01 серпня 2016 року апеляційну скаргу ПАТ КБ "ПриватБанк" відхилено. Рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 січня 2017 року касаційну скаргу ПАТ КБ "ПриватБанк" задоволено частково. Ухвалу апеляційного суду скасовано з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
За результатами нового апеляційного розгляду, ухвалою апеляційного суду Київської області від 16 травня 2017 року апеляційну скаргу ПАТ КБ "ПриватБанк" відхилено. Рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що на підтвердження заявлених позовних вимог позивач надав суду оригінали договорів та платіжних доручень, у тому числі довідку банку про збільшення суми вкладу на 30 613,49 доларів США, що підтверджє внесення грошових коштів на рахунок банківської установи для зарахування на його рахунок.
У зв`язку з наведеним, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в апеляційній скарзі доводи були безпосередньо перевірені колегією в судовому засіданні та не спростували висновки суду, які викладені в рішенні.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ПАТ КБ "ПриватБанк", посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалені у справі рішення та відмовити у позові.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що під час розгляду справи судами не звернуто увагу на те, що на підтвердження позовних вимог позивачем було надано неналежні докази, не надано оригіналів договорів та будь-якого документа, що підтверджує внесення грошових коштів на рахунок банківської установи для зарахування на рахунок позивача. Надані позивачем документи не містять необхідних реквізитів, які підтверджують їх справжність, зокрема у копіях договорів відсутні оригінальні (мокра печатка) та підпис уповноваженого працівника банку. Копія довідки від 04 травня 2014 року є неналежним доказом, а оригінал суду не подавався. В матеріалах справи відсутні квитанції про внесення коштів у розмірі 30 613,49 доларів США.
Крім того, відповідач послався на те, що судами не враховано тих обставин, що відповідач не мав можливості здійснювати банківську діяльність на території Автономної Республіки Крим, оскільки вона визначена як тимчасово окупована територія та окупаційна влада з травня 2014 року фактично здійснила конфіскацію частини майнового комплексу ПАТ КБ "Приватбанк", що використовувався у банківській діяльності відокремленого структурного підрозділу - Філії "Кримське РУ" ПАТ КБ "Приватбанк".
Банк втратив свої активи на території АР Крим, не має доступу до свого майна, призначеного для діяльності банківської установи на цій території, а також не має доступу до створених у відповідних відділеннях банку на цій території документів - договорів з клієнтами на паперових носіях, платіжних документів, документів каси тощо.
У зв`язку з наведеним, банк посилається на те, що зобов`язання за укладеними з позивачем договорами повинні виконуватись автономною некомерційною організацією "Фонд захисту вкладників" (що створений Російською Федерацією) за рахунок майна банку, яке знаходиться на території АР Крим.
Вимагаючи стягнути з банку грошову суму, позивач не довів, що вказані кошти не були йому виплачені державними та недержавними установами Російської Федерації за аналогічними підставами.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 липня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі за вищевказаною касаційною скаргою та витребувано справу із суду першої інстанції.
15 грудня 2017 року набув чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального
кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів".
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до підпункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
На підставі наведених норм, касаційні скарги разом з цивільною справою передано до Верховного Суду.
Відзив на касаційну скаргу позивачем до суду не подано.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 1058 ЦК Україниза договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов`язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.