Постанова
Іменем України
15 серпня 2019 року
м. Київ
справа №522/19428/16
провадження №61-33003ск18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Фаловської І. М.
учасники справи:
позивач - приватне підприємство "Ресурс-ЮГ",
позивач-третя особа - відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Одеса,
відповідач - головне управління Держпраці в Одеській області,
третя особа - ОСОБА_1,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу Малиновського відділення м. Одеси Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеській області на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 16 червня 2017 року у складі судді Тарасова А. В. та ухвали апеляційного суду Одеської області від 22 серпня 2017 року у складі колегії суддів Сегеди С. М., Кононенко Н. А., Цюри Т. В.,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2016 року відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Одеса звернулося до суду з позовом до Головного управління Держпраці в Одеській області, третя особа - ОСОБА_1, в якому просило: скасувати акт від 02 березня за формою Н-5, складений за результатом проведення спеціального розслідування нещасного випадку із смертельним наслідком, що стався 07 серпня 2011 року у ПП "Ресурс-Юг" з ОСОБА_2, та акт від 02 березня 2016 року за формою Н-1 про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом; зобов`язати відповідача призначити повторне спеціальне розслідування нещасного випадку, що 07 серпня 2011 року у ПП "Ресурс-Юг" з ОСОБА_2 спеціальною комісією у іншому складі та скласти актза формою Н-5, яким визнати, що нещасний випадок з ОСОБА_2 не пов`язаний з виробництвом.
Позов мотивовано тим, що 07 серпня 2011 року стався нещасний випадок із смертельним наслідком, який полягав в тому, що водій вантажного транспорту ОСОБА_2, який перебував у трудових відносинах із позивачем, був вбитий групою осіб. Працюючи водієм вантажного автомобілю марки "DAF", який належав позивачу, здійснював перевезення вантажу за напрямом "Україна-Азербайджан-Україна" з проїздом транзитом через територію Російської Федерації. Вироком Верховного суду Республіки Дагестан від червня 2013 року, апеляційною ухвалою Верховного Суду Російської Федерації від 11 листопада 2013 року, встановлено, що під час заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому, які спричинили його загибель, транспортний засіб ОСОБА_2, який є його робочим місцем, був свідомо залишений останнім на автостоянці "VMC", після він від`їхав до іншого населеного пункту для розпивання спиртних напоїв, де й був вбитий групою осіб.
Наказом Головного управління Держпраці в Одеській області від 30 листопада 2015 року, утворена комісія для проведення спеціального розслідування нещасного випадку із смертельним наслідком із ОСОБА_2, та за наслідками роботи спеціальної комісії було складно акт форми Н-5 та акт форми Н-1 від 02 березня 2016 року, згідно яких встановлено, що нещасний випадок із смертельним наслідком, який стався із ОСОБА_2 у 2013 році пов`язаний з безпосереднім виконанням трудових обов`язків.
Разом з тим, такі висновки комісії, а отже і складені акти, є незаконними, оскільки ОСОБА_2 умисно залишив транспортний засіб з метою розпивання спиртних напоїв, смерть настала в іншому населеному пункті і не на робочому місті, не під час виконання ним посадових обов`язків та не у зв`язку з виконанням загиблим трудових обов`язків відповідно до Посадової інструкції, тому нещасний випадок, який з ним стався, не може бути визнаний таким, що пов`язаний з виробництвом.
У жовтні 2016 року приватне підприємство "Ресурс-ЮГ" (далі - ПП "Ресурс-ЮГ") звернулося до суду з позовом до Головного управління Держпраці в Одеській області, треті особи: відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Одеса (ВВДФССНВВПЗ у м. Одеса, відділення Фонду соцстрахування), ОСОБА_1, в якому просило: визнати недійсним акт від 02 березня за формою Н-5, складений за результатом проведення спеціального розслідування нещасного випадку із смертельним наслідком, що стався 07 серпня 2011 року у ПП "Ресурс-Юг" з ОСОБА_2, та акт від 02 березня 2016 року за формою Н-1 про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом; зобов`язати відповідача скласти акт, яким вказаний нещасний випадок визнати таким, що не пов`язаний з виробництвом.
Позов заявлено з тих же підстав, що і наведений вище позов ВВДФССНВВПЗ у м. Одеса і мотивовано аналогічними доводами, зокрема, посиланням на те, що під час заподіяння смерті ОСОБА_2 залишив ввірений йому транспортний засіб, не перебував на робочому місці і не виконував трудових обов`язків, що дає підстави не визнавати заподіяння йому смерті нещасним випадком, пов`язаним з виробництвом.
Акт проведення спеціального розслідування нещасного випадку із смертельним наслідком (за формою Н-5) та акт про нещасний випадок, повʼязаний з виробництвом (за формою Н-1) від 2 березня 2016 року складений з порушенням вимог чинного законодавства (зокрема пунктів 7, 15, 16 Постанови Кабінету Міністрів "Деякі питання розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві" від 25 серпня 2004 року № 1112; статей 1, 14 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування").
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 20 січня 2016 року вказані позови об`єднано в одне провадження для спільного розгляду і вирішення.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 16 червня 2017 року, залишеного без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 22 серпня 2017 року, у задоволенні позовів відмовлено.
Рішення суду першої інстанції та ухвала апеляційного суду мотивовані тим, що на момент настання нещасного випадку та заподіяння смерті ОСОБА_2 перебував в трудових відносинах з ПП "Ресурс-Юг", знаходився службовому відрядженні, відповідно до посадових обов`язків водія, здійснював відпочинок, що передбачено, як Правилами внутрішнього трудового розпорядку ПП "Ресурс-Юг", так і КЗпП України, що є елементом трудового процесу водія.
Факт смерті, внаслідок вбивства, який є підставою для складення акту, може мати місце й не під час виконання службових обов`язків, а в позаробочий час, та поза межами робочого місця. При цьому, однією із визначальних обставин щодо встановлення факту працівника у зв`язку з виконанням службових обов`язків, є мотив особи (осіб), яка здійснила вбивство.
Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт і порушення процедури його прийняття.
Разом з тим, позивачі не зазначили норму права або обставини, яку спеціальна комісія порушила при складанні оскаржуваних актів або не врахувала.
З апеляційної ухвали Верховного Суду Російської Федерації, на яку зокрема й посилались позивачі за обома позовами, як на джерело преюдиційних обставин, вбачається, що мотивом вбивства ОСОБА_2 є мотив заволодіння автомобілем "DAF" під керуванням останнього. Наявність вказаного мотиву у засуджених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 беззаперечно свідчить про те, що вбивство ОСОБА_2 було здійснено саме у зв`язку з виконанням останнім трудових обов`язків, а не за інших причин. Факт відсутності на робочому місці в момент вбивства, не є підставою для відмови в складенні акту про нещасний випадок.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі Малиновське відділення м. Одеси Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеській області, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалені у справі рішення та задовольнити позовні вимоги.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій не враховано, що відповідно до пункту 1.5 Наказу Міністерства транспорту та зв`язку "Про затвердження Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів" від 07 червня 2010 року № 340: робоче місце водія - місце за кермом транспортного засобу або місце, де він здійснює виконання своїх обов`язків, визначених трудовим договором; робочий час водія - час, протягом якого водій зобов`язаний виконувати свої обов`язки, визначені трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку.
Статтею 14 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" визначено, що нещасний випадок - це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов`язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров`ю або настала смерть.
Пунктом 15 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року передбачені обставини, за яких нещасний випадок визнається таким, що пов`язаний з виробництвом, і складається акт за формою Н-1. Разом з тим, такі обставини у даному випадку відсутні.
Таким чином, смерть особи може бути визнана нещасним випадком лише у разі заподіяння тілесних ушкоджень іншою особою або вбивство під час виконання працівником своїх трудових обов`язків або навмисне вбивство у зв`язку з виконанням працівником своїх трудових обов`язків.
Під час розгляду справи позивачі надавали суду докази того, що ОСОБА_2 умисно залишив транспортний засіб з метою розпивання спиртних напоїв, смерть настала в іншому населеному пункті, не на робочому місці та не під час виконання своїх посадових обов`язків, та не знаходився при виконанні свої трудових обов`язків, що визначені відповідно до Посадової інструкції.
Разом з тим, суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки вказаним доказам та не врахували, що за встановлених обставин нещасний випадок, який стався з ОСОБА_2, не може бути визнаний таким, що пов`язаний з виробництвом.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі за вищевказаною касаційною скаргою та витребувано справу із суду першої інстанції.
15 грудня 2017 року набув чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального
кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів".
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до підпункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
На підставі наведених норм, касаційні скарги разом з цивільною справою передано до Верховного Суду.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу, Головне управління Держпраці в Одеській області, заперечує проти доводів позивача та просить залишити ухвалені у справі рішення судів попередніх інстанцій без змін, посилаючись на їх законність і обґрунтованість.
Відзив на касаційну скаргу інші учасники справи до суду не подали.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду