Постанова
Іменем України
15 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 320/9410/15
провадження № 61-30297св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Фаловської І. М.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
треті особи - товариство з обмеженою відповідальністю "Матіол",
третя особа - орган опіки та піклування виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 01 грудня 2016 року у складі судді Редько О. В. та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 28 березня 2017 року у складі колегії суддів Дашковської А. В., Кримської О. М., Кухаря С. В.,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду до ОСОБА_2, треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю "Матіол", орган опіки та піклування виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області, з позовом, вимоги якого уточнила під час розгляду справи та просила усунути перешкоди в користуванні кімнатою АДРЕСА_1, шляхом визнання ОСОБА_2 такою, що втратила право користування вказаним житлом.
Позов мотивовано тим, що позивач та ОСОБА_3 є власниками гуртожитку по АДРЕСА_2 . ТОВ "Маттіол" отримало вищевказане приміщення в позичку для користування з метою заняття господарською діяльністю, здійснює обслуговування гуртожитку та прилеглої території, укладає договори з комунальними службами на теплопостачання та вивіз сміття, тощо.
В даному гуртожитку у кімнаті АДРЕСА_3 зареєстрована та повинна мешкати ОСОБА_2, яка у трудових відносинах із власниками та ТОВ "Маттіол" не знаходиться, плату за проживання, комунальні послуги, утримання будинку та прибудинкової території не сплачує, договір найму відсутній.
Відповідно до довідки ТОВ "Маттіол" у вказаній кімнаті відповідач тривалий час, більше року не проживає, використовує кімнату не за призначенням, не для свого проживання, а для проживання третіх осіб, при цьому кімнату не звільняє - ключі не надає, з реєстраційного обліку не знімається, перешкоджає власнику у доступі до кімнати, від укладення договору найму, та оплати по ньому ухиляється.
Відповідачу неодноразово пропонувалось укласти договір найму та здійснювати оплату за проживання, однак відповідач відмовляється від свого обов`язку щодо укладання договору, сплати по договору та відмовляється надати будь-які документи щодо правового утримання приміщення, відмовляється від участі в утриманні будинку в задовільному технічному стані.
Вказані обставини, за доводами позивача, є підставою для визнання відповідача такою, що втратила право користування житловим приміщенням у кімнаті гуртожитку.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 01 грудня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 28 березня 2017 року, у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції та ухвала апеляційного суду мотивовані тим, що позовні вимоги є недоведеними, оскільки від права користування квартирою відповідач не відмовлялась та тимчасово не проживає у кімнаті з поважних причин. Позивачем не надано доказів непроживання ОСОБА_2 без поважних причин у спірному житловому приміщенні.
Відповідач займає спірне житлове приміщення на підставі ордера від 25 березня 1991 року, наданого ОСОБА_4 на право зайняття з сім`єю в кількості 4 осіб (в тому числі відповідачем ОСОБА_2 у якості доньки), а також ордеру від 23 листопада 1995 року. Між відповідачем та позивачем, як новим власником житла фактично існують орендні правовідносини, а відмова у їх оформленні не є підставою для визнання відповідача такою, що втратила право користування кімнатою.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1, не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанції, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалені у справі рішення та задовольнити позов.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд під час розгляду справи не дав можливості надати позивачу та його представнику пояснення, не дослідив документів, наявних в матеріалах справи.
Висновки судів попередніх інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки між сторонами не існує договірних відносин і такі не є предметом даного спору. Відповідач разом із сім`єю проживає у Російській Федерації та здає в найм приміщення, яке належить позивачу, без його згоди, третім особам, що порушує права власника цього житла. В матеріалах справи наявні належні докази на підтвердження тривалого непроживання відповідача у спірній кімнаті. Разом з тим, вказані докази під час розгляду справи судами проігноровано. Відповідач не зверталась до власника житла або до суду щодо продовження строку відсутності у приміщенні понад визначені законом строки.
Судами не враховано, що стаття 71 ЖК УРСР має вичерпний перелік умов продовження строку відсутності особи у жилому приміщенні і причин, які є поважними, та відповідач таких умов не довела, що є підставою для визнання її такою, що втратила право користування жилим приміщенням.
Крім того, заявник посилається на те, що відповідач не отримувала ордер на кімнату АДРЕСА_3 у гуртожитку разом із сім`єю (ордер видавався ОСОБА_4 на кімнату АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5).
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 червня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі за вищевказаною касаційною скаргою та витребувано справу із суду першої інстанції.
15 грудня 2017 року набув чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального
кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів".
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до підпункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
На підставі наведених норм, касаційну скаргу разом з цивільною справою передано до Верховного Суду.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу, ОСОБА_2, заперечує проти доводів позивача та просить залишити ухвалені у справі рішення судів попередніх інстанцій без змін, посилаючись на їх законність і обґрунтованість.
Заперечуючи проти доводів касаційної скарги послалась на те, що влітку 2014 року вона перебувала в м. Брянськ РФ у своїй бабусі та у зв`язку з хворобою сина змушена була там залишитися на певний проміжок часу з метою лікування дитини, тобто була відсутня за місцем проживання з поважних причин. Вказує на те, що спірна кімната у гуртожитку є не лише її фактичним місцем проживання, а й фактичним місцем проживання її двох дітей, та іншого житла не мають.