Постанова
Іменем України
15 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 449/521/16
провадження № 61-20048св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Фаловської І. М.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Перемишлянського районного суду Львівської області від 16 грудня 2016 року у складі судді Гуняк О. Я. та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 30 травня 2017 року у складі колегії суддів Павлишина О. Ф., Мікуш Ю. Р., Приколоти Т. І.,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просив стягнути з відповідача на його користь борг за договором позики у розмірі 57 000 грн, 3% річних у розмірі 2174 грн та 23421,77 грн - інфляційні втрати.
Позов мотивовано тим, що 22 грудня 2014 року між сторонами укладено договір позики, оформлений складеною відповідачем розпискою про отримання грошей у розмірі 57 000 грн та зобов`язанням їх повернути до 01 лютого 2015 року.
По закінченню обумовленого сторонами строку відповідач борг не повернув, чим порушив взяті на себе зобов`язання, що є підставою для стягнення суми боргу за позикою із застосуванням положень частини другої статті 625 ЦК України та стягнення 3% річних та інфляційні збитки.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Перемишлянського районного суду Львівської області від 16 грудня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 30 травня 2017 року, позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 82 595,77 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави 825,96 грн судового збору.
Рішення суду першої інстанції та ухвала апеляційного суду мотивовані тим, що наявність розписки свідчить про неповернення боргу відповідачем, а тому останній на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, відповідно до положень статей 625, 1049-1050 ЦК України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_2, не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанції, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалені у справі рішення з направленням справи до суду першої інстанції на новий розгляд.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій не з`ясовано обставин, за яких було написано розписку та не враховано, що такі дії були вчинені відповідачем під впливом насильства, зокрема, із застосуванням психічного тиску.
Судами попередніх інстанцій не надано належної оцінки показам свідків та безпідставно відмовлено у задоволенні заяви про призначення почеркознавчої експертизи, метою якої було встановлення його психоемоційного стану під час написання розписки.
Заявник вказує на те, що розписка була складена ним під впливом насильства, що, відповідно до статті 231 ЦК України є підставою для визнання такого правочину недійсним. Суди попередніх інстанцій не встановили дійсних обставин справи та не перевірили відповідних доводів щодо обставин написання боргового документу.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі за вищевказаною касаційною скаргою та витребувано справу із суду першої інстанції.
15 грудня 2017 року набув чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального
кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів".
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до підпункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
На підставі наведених норм, касаційну скаргу разом з цивільною справою передано до Верховного Суду.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу, ОСОБА_1 , заперечує проти доводів відповідача та просить залишити ухвалені у справі рішення судів попередніх інстанцій без змін, посилаючись на їх законність і обґрунтованість.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.